|
ДЕДЮЛЯ Юлія Михайлівна — викладач класу альта |
|
ВОРОНОВ Олександр Віталійович — викладач класу контрабаса |
|
ВОЛТОРНІСТЬ Анастасія Ігорівна — викладач класу віолончелі |
|
АМСТІБОВСЬКА Наталія Євгенівна — викладач з пед. практики |
Шевель Ольга Миколаївна — голова ПЦК, викладач класу альта, художній керівник та диригент камерного оркестру
 |
|
ЛОГВІН Іван Михайлович — концертмейстер. |
 |
|
КОРНІЄНКО Галина Іванівна — концертмейстер. |
 |
|
ГРАНИЦЯ Олена Володимирівна — концертмейстер. |
 |
|
ФОРСЮК Юлія Петрівна — викладачка сольного співу та ансамблю, дипломантка міжнародних конкурсів, солістка Харківського академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка. |
 |
|
СМИРНА Олена Юріївна — співачка, викладачка сольного. |
 |
|
ПРИСТАЛОВ Ігор Костянтинович — кандидат мистецтвознавства, викладач сольного співу. |
 |
|
ЛЕОНТЬЄВА Тетяна Анатоліївна — співачка, викладачка сольного співу та ансамблю. |
КОХАН Людмила Йосипівна — докторка філософії, старша викладачка кафедри сценічної мови театрального факультету ХНУМ імені І.П. Котляревського, актриса Харківського академічного драматичного театру, член Національної спілки театральних діячів України, лауреатка міського конкурсу «Молода людина року – 2021», лауреатка міжнародних і всеукраїнських конкурсів, володарка стипендій Президента України та Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка в США.
 |
|
БОБРОВА Яна Євгенівна — лауреатка міжнародного конкурсу, викладачка сольного співу та ансамблю, солістка ХОФ, наукова аспірантка та викладачка кафедри сольного співу та оперної підготовки ХНУМ імені І.П.Котляревського. |
ЗАПОРОЖАН
Дмитро Віталійович
(контратенор)
Український концертуючий оперний та концертно-камерний співак (контратенор), викладач, науковець.
Член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Національної спілки театральних діячів України. Володар стипендії Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва (2025). Артист-соліст-вокаліст Дніпропетровського будинку органної та камерної музики, запрошений соліст Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка, учасник творчого складу мистецької платформи «Open Opera Ukraine» (м. Київ). Викладач кафедри сольного співу та оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського; викладач, заступник голови циклової комісії «Вокально-хорове мистецтво» Харківського музичного фахового коледжу ім. Б.М. Лятошинського.
Брав участь в оперних виставах, зокрема, в жовтні 2024 року виступив в колонній залі ім. М.В.Лисенка Національної філармонії України в премʼєрі постановки опери Генрі Перселла «Король Артур: у пошуках героя». З 2022 року виступив у більше ніж 200 концертах на сценах міст України, зокрема: Дніпропетровського будинку органної та камерної музики Сумської обласної філармонії, Полтавської обласної філармонії, залу органної та камерної музики Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка та інших.
В рамках міжнародного музичного фестивалю «KYIV BAROQUE FEST-2024» взяв активну участь в майстер-класі зі всесвітньовідомим співаком, майстром історично інформованого виконавства у сфері старовинної музики Андреасом ШОЛЛЕМ (Німеччина).
 |
|
голова ЦК «Вокально-хорове мистецтво»; доктор мистецтва, лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів; член Національної всеукраїнської музичної спілки; викладач класу диригування та академічного сольного співу, художній керівник і диригент хору студентів відділу; соліст Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенко. |
КОХАН Лариса Володимирівна — голова ПЦК «ЗОД», кандидат педагогічних наук, доцент, Заслужений учитель України, вища категорія, викладач-методист, викладач української мови
КОПІЄВСЬКА Людмила Анатоліївна— вища категорія, викладач-методист, викладач української мови, української літератури, зарубіжної літератури
ОВСЯННІКОВА Лариса Євгенівна — вища категорія, викладач-методист, викладач англійської мови
КОХАН Людмила Йосипівна — доктор філософії, вища категорія, викладач педагогіки і психології
МЕЩЕРЯКОВА Ірина Володимирівна — перша категорія, викладач історії, філософії, географії, основ економічної теорії
ШИНКАРЕНКО Тетяна Павлівна — вища категорія, викладач математики, інформатики, фізики
БАРКОВА Ірина Миколаївна — викладач біології і екології, хімії
РИСКІНА Олена Петрівна — вища категорія, викладач фізичної культури та фізичного виховання
КОМАРІНА Людмила Андріївна — вища категорія, викладач фізичної культури та фізичного виховання
ФОМІН Володимир Іванович — перша категорія, підполковник внутрішньої служби МВСУ, викладач захисту України, безпеки життєдіяльності та охорони праці
БОЙКО Наталія Вікторівна – голова ПЦК, викладач
ГОГАЙЗЕЛЬ Ольга Сергіївна – викладач
ДУБІНІНА Наталія Ігорівна – викладач
КАТКОВА Олена Миколаївна - викладач
ЛИТВИНЕНКО Карина Вікторівна – викладач
ТКАЧЕНКО Інна Василівна - викладач
Чередниченко Ольга Вікторівна — голова ПЦК, кандидат мистецтвознавства, викладач класу фортепіано
Доброскок Володимир Миколайович — викладач класу камерного ансамблю
Красинська Ірина Петрівна — викладач класу камерного ансамблю та концертмейстерського класу
Леонтьєва Тетяна Анатоліївна — концертмейстер
Монахова Вікторія Миколаївна — викладач класу камерного ансамблю та концертмейстерського класу
Савін Володимир Миколайович — концертмейстер
Сидорова Ольга Михайлівна — викладач класу камерного ансамблю
ПЕТУХОВА Тамара Іванівна — голова ПЦК, викладач класу сольного співу
БЛІНКОВ Олександр Люс’єнович — викладач класу гітари та бас-гітари
ДАВИДОВ Сергій Петрович — викладач класу фортепіано, кандидат мистецтвознавства, доцент Харківського національного університету мистецтв ім І. Котляревського, відомий джазовий піаніст, композитор, арт-директор джазового фестивалю «Kharkiv ZaJazz Fest»
ДЕМЬЯНЮК Микола Антонович — викладач класу диригування, викладач з основ диригування, додати: композитор, автор біля 300 творів (як вокальних так і інструментальних), засновник та голова «Харківської міської спілки українських композиторів»
ДОВБНЯ Ірина Володимирівна — викладач класу сольного співу
ІВАНОВА Лілія Павлівна — викладач класу сольного співу
КЕЛЧЕВСЬКА Еліна Семенівна — концертмейстер
НАУМОВ Костянтин Владиславович – концертмейстер
САВКОВА Валерія Ярославівна — концертмейстер
САВЧЕНКО Наталія Миколаївна — викладач класу ансамблю
СИДОРЕНКО Михайло Юрійович — викладач класу саксофону, ассистент-стажист кафедри
«музичного мистецтва естради та джазу»
СИНЯКОВ Георгій Євгенович — концертмейстер
ХОДІНОВ Олексій Миколайович — викладач класу ударних інструментів
ЮРЧЕНКО Марина Володимирівна — викладач сольного співу.
Лупандіна Марина Борисівна — голова ПЦК, викладач світової та української музичної літератури, лектор
Гугель Олександр Арнольдович — викладач класу композиції
Зареченська Алла Сергіївна — викладач світової музичної літератури
Колесник Тетяна Євгеніївна — викладач світової та української музичної літератури та культурології
Машута Ольга Володимирівна — викладач світової та української музичної літератури, музичного фольклору
Ходакова Наталія Олександрівна — викладач музично-комп’ютерних технологій
ПЕТРОВИЧ Марина Владиславівна — голова ПЦК, викладач музично-теоретичних дисциплін
АНДРЄЄВ Євген Валерійович — викладач музично-теоретичних дисциплін
ЗОЗУЛЯ Ганна Борисівна — викладач музично-теоретичних дисциплін
ЗУЄВА Елла Юріївна — викладач музично-теоретичних дисциплін
КУДРЯШОВА Тетяна Олександрівна — викладач музично-теоретичних дисциплін
КОНОРОВ Олексій Олексійович – голова ЦК «Вокально-хорове мистецтво»; доктор мистецтва, лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів; член Національної всеукраїнської музичної спілки; викладач класу диригування та академічного сольного співу, художній керівник і диригент хору студентів відділу; соліст Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенко.
ЗАПОРОЖАН Дмитро Віталійович — заступник голови ЦК «Вокально-хорове мистецтво», викладач сольного академічного співу та вокально-теоретичних дисциплін; член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Національної спілки театральних діячів України; артист-соліст-вокаліст Дніпропетровського будинку органної та камерної музики; викладач кафедри сольного співу та оперної підготовки, науковий аспірант Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського; учасник творчого складу мистецької платформи «Open Opera Ukraine» (м. Київ).
БАБКІНА Катерина Володимирівна – викладач класу диригування, керівник лабораторного хору, старший консультант педагогічної практики.
ЗУБАХА Рімма Олександрівна – викладач класу диригування, читання хорових партитур, викладач МВА та МВХД теоретично-диригентських дисциплін, керівник практики роботи з дитячим хором.
ЛІНЬКОВ Олександр Борисович – викладач класу диригування, художній керівник і диригент хору спеціалізації «Хорове диригування».
ПРОКОПОВ Сергій Миколайович – Заслужений діяч мистецтв України, професор, Завідувач кафедри хорового та оперно-симфонічного диригування ХНУМ імені І.П. Котляревського, консультант відділу.
Концертмейстери:
БОЙКО Наталія Вікторівна – лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, концертмейстер, куратор студентських груп.
ГАНЖА Тетяна Миколаївна – лауреат міжнародних конкурсів, концертмейстер.
СЕЛЕЗНЬОВА Людмила Георгіївна – концертмейстер.
КОНОРОВ Олексій Олексійович – голова ЦК «Вокально-хорове мистецтво»; доктор мистецтва, лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів; член Національної всеукраїнської музичної спілки; викладач класу диригування та академічного сольного співу, художній керівник і диригент хору студентів відділу; соліст Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенко.
ЗАПОРОЖАН Дмитро Віталійович — заступник голови ЦК «Вокально-хорове мистецтво», викладач сольного академічного співу та вокально-теоретичних дисциплін; член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Національної спілки театральних діячів України; артист-соліст-вокаліст Дніпропетровського будинку органної та камерної музики; викладач кафедри сольного співу та оперної підготовки, науковий аспірант Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського; учасник творчого складу мистецької платформи «Open Opera Ukraine» (м. Київ).
БОБРОВА Яна Євгенівна — лауреатка міжнародного конкурсу, викладачка сольного співу та ансамблю, солістка ХОФ, наукова аспірантка та викладачка кафедри сольного співу та оперної підготовки ХНУМ імені І.П.Котляревського.
КОХАН Людмила Йосипівна — докторка філософії, старша викладачка кафедри сценічної мови театрального факультету ХНУМ імені І.П. Котляревського, актриса Харківського академічного драматичного театру, член Національної спілки театральних діячів України, лауреатка міського конкурсу «Молода людина року – 2021», лауреатка міжнародних і всеукраїнських конкурсів, володарка стипендій Президента України та Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка в США.
ЛЕОНТЬЄВА Тетяна Анатоліївна — співачка, викладачка сольного співу та ансамблю.
ПРИСТАЛОВ Ігор Костянтинович — кандидат мистецтвознавства, викладач сольного співу.
СМИРНА Олена Юріївна — співачка, викладачка сольного.
ФОРСЮК Юлія Петрівна — викладачка сольного співу та ансамблю, дипломантка міжнародних конкурсів, солістка Харківського академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка.
Концертмейстери:
ГРАНИЦЯ Олена Володимирівна — концертмейстер.
КОРНІЄНКО Галина Іванівна — концертмейстер.
ЛОГВІН Іван Михайлович — концертмейстер.
ПАНОВА Лариса Вікторівна — голова ПЦК, викладач класу бандури
АРХИПЕНКО Павло Вікторович — викладач класу баяна та акордеона
ГОРОДОВЕНКО Валерій Миколайович — заслужений діяч мистецтв України ,художній керівник оркестру народних інструментів, викладач класу диригування.
ШНИРЬОВА Анастасія Євгенівна - викладач класу гітари
КОСТЕНКО Наталя Євгенівна — кандидат мистецтвознавства, старший консультант
КУЛИК Олександр Геннадійович — викладач класу гітари
СЛІПЧЕНКО Ксенія Дмитрівна — викладач класу домри
ТРИКОЗЮК Костянтин Сергійович — викладач класу балалайки
ХАРЧЕНКО Олександр Миколайович — викладач класу баяна та акордеона
ЮРЧЕНКО Ольга Петрівна — кандидат мистецтвознавства ,викладач класу цимбалів
ЯРОВА Олена Олексіївна — концертмейстер
БЕХБУДОВ Олександр Ілхамович — голова ЦК Оркестрові духові та ударні інструменти
МОТОРНИЙ Костянтин Іванович - викладач з класу мідних духових інструментів (туба, баритон, тенор)
КУЛАК Олександр Миколайович — викладач з класу труби
КУЦЕНКО Віталій Данилович — викладач з класу диригування
ОВЧАРЕНКО Яна Вікторівна — концертмейстер
ГУСЄВА Наталія Павлівна — концертмейстер
ПЕТРОВА Ольга Володимирівна — концертмейстер
ХАРУН Євгеній Олегович — концертмейстер
РОДЕНКО Павло Олександрович — викладач класу саксофону
РОДЕНКО Сергій Олександрович — викладач класу саксофону
УЩАПОВСЬКИЙ Роман Володимирович – голова ПЦК
ШЕВЕЛЬ Ольга Миколаївна — заступник голови ПЦК
КЛЕНДІЙ Олександра Юріївна — викладач класу скрипки та пед. практики
ЛИТОВЧЕНКО Віра Сергіївна — викладач класу скрипки
МАШИНА Надія Олександрівна — викладач класу скрипки
ПИЩИТА Ольга Василівна — викладач класу скрипки
СИДОРЕНКО Ольга Юріївна- викладач класу скрипки
Концертмейстери
БЕЛЯВЦЕВА Дарина Володимирівна — концертмейстер
БІЛИЙ Владислав Володимирович — концертмейстер
КРАСИНСЬКА Ірина Петрівна — концертмейстер
СИДОРОВА Ольга Михайлівна — концертмейстер
ЧЕРЕДНИЧЕНКО Ольга Вікторівна — голова ПЦК, кандидат мистецтвознавства, викладач класу фортепіано
БАТЮК Олександр Васильович — викладач класу фортепіано
ДАНИЛОВ Віталій Валентинович — викладач класу фортепіано
ЄФРЕМЕНКО Олена Олексіївна — викладач класу фортепіано
ЛЕВАНДОВСЬКИЙ Михайло Юрійович — викладач класу фортепіано
КОПЕЛЮК Олег Олексійович — кандидат мистецтвознавства, викладач класу фортепіано
КУЗЕНКОВА Валентина Петрівна — викладач класу фортепіано
НАСТЕНКО Алла Михайлівна — викладач класу фортепіано
НОВІЧКОВА Тамара Василівна — заслужений працівник освіти України, викладач класу фортепіано
СИДОРОВА Тетяна Петрівна — викладач класу фортепіано
СПІРІДОНОВА Ірина Андріївна — викладач класу фортепіано
ФРІД Світлана Геннадіївна — викладач класу фортепіано
19-21 квітня 2024 року в Харківському музичному фаховому коледжі ім. Б.М.Лятошинського відбувся VIІ Всеукраїнський музично-теоретичний конкурс «Сольфеджіада».
VIІ Всеукраїнський конкурс «Сольфеджіада»
19-21 квітня 2024 року в Харківському музичному фаховому коледжі ім.Б.М.Лятошинського відбувся VIІ Всеукраїнський музично-теоретичний конкурс «Сольфеджіада».
Конкурс був проведений за підтримкиНаціональної Всеукраїнської Музичної спілки,Харківської обласної військової адміністрації,Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.
До складу журі увійшли провідні діячі національної музичної культури:
Заслужений діяч мистецтв України, Член-корреспондент Національної академії мистецтвУкраїни. Голова Київської організації національноїспілки композиторів України, Голова Національноїспілки композиторів України, Професор кафедрикомпозиціі національної музичної академіі ІгорЩербаков;
доктор мистецтвознавства,професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Олена Афоніна (м. Київ);
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії музики факультету виконавського мистецтва та музикознавства Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра Ольга Василенко(м. Київ);
заслужений діяч мистецтв України, член Національної всеукраїнської музичної спілки, громадський діяч, композитор, музикознавець, лауреат премії в номінації “Культура і мистецтво»Лариса Волошина (м. Запоріжжя)
директор Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури, викладач-методист циклової комісії «Музична література та фольклор» Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. В. Лисенка, членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки- Ліна Богодиста ( м.Полтава)
Від ХМФК ім. Б. Лятошинського до складу журі увійшли :
Заступник директора з навчально- методичноїроботи ХМФК ім. Б.Лятошинського голова ПЦК "Музична література", викладач - методист, Марина Лупандіна- студентський конкурс Сольфеджіада та учнівський конкурс Пізнай себе.
Завідувач відділення ХМФК ім. Б.Лятошинського,голова ПЦК "Теорія музики", викладач - методист, Марина Петрович- учнівський конкурс Пізнай себе.
«Сольфеджіада»2024 включала наступні заходи: студентський теоретичний конкурс, Студентська конференція « Мистецька юність надихає» та конкурс «Пізнай себе» для учнів мистецьких шкіл. Всі заходи проведені в онлайн режимі.
У конкурсі « Сольфеджіада» для студентів коледжів фахової передвищої освіти та Студентській конференції « Мистецька юність надихає» приймали участь учасникі з різних музичних коледжів України : Тернопіля,Бахмута, Сєвєродонецька, Суми, Рівно,Кропивницький, Київа, Черкаси, Запоріжжя,Кривий ріг та м.Харкова.
У «Сольфеджіаді» окрім теоретиків змагалися представники майже всіх спеціальностей – «Фортепіано», «Оркестрові струнні інструменти», «Народні інструменти», «Хорове диригування».
Конкурс складався з двох турів. Обидва тури включали творчі завдання. За умовами першого туру конкурсанти мали створити та виконати музичну прелюдію на задану тему. В усному туріпропонувалося завдання з читання з листа та імпровізації.
Тематика робіт Студентської конференції була різноманітною та відтворювала актуальні теми музикознавства- від теорії музики, історії західно-європейського мистецтва до української музичної спадщини.
ПІЗНАЙ СЕБЕ
Конкурс «Пізнай себе» також проводився в два тури. Конкурсанти мали створити презентацію на задану тему; в усному турі були запропонованічитання з листа та завдання на імпровізацію.
Географія Конкурсу «Пізнай себе» -2024:
Харків, Дніпро, Гнівань, Вінницька область,Кам'янське, Дніпровська область,Кіцмань,Чернівецька область, Охтирка, Сумська область, Краматорськ, Донецька область
Переможці творчих змагань отримали лауреатські дипломи. Кожен з учасників був нагороджений грамотами з різних номінацій. Учасники Конференції отримали Сертифікати. Викладачі відзначені подяками за підготовку студентів та учнів.
Від імені організаторів конкурсу щиро вітаємо учасників та викладачів, бажаємо їм успіхів та нових творчих досягнень.
Будемо ради зустрітися через рік на 8Всеукраїнському конкурсі «Сольфеджіада» у Харківському музичному коледжі ім. Б.М. Лятошинського!
Посилання на відео з конкурсними роботами переможців Старшої групи
https://www.youtube.com/watch?feature=shared&v=EnuGRIvW3HI
Посилання на відео з конкурсними роботами переможців Молодшої групи
https://www.youtube.com/watch?v=ks4_3RK2s64
Посилання на відео з конкурсними роботами переможців Пізнай себе
https://www.youtube.com/watch?v= (https://www.youtube.com/watch?v=rTfkEQoKoS8)
Програма студентської конференції «Мистецька юність надихає» 2024
Шановні друзі!
Раді повідомити, що Сольфеджіада знов скликає друзів!
Конкурс 2024 буде проведений у квітні та включає наступні заходи:
1. Конкурс «СОЛЬФЕДЖІАДА» для студентів мистецьких закладів фахової передвищої освіти – проводиться ONLINE ;
2. Студентська конференція «Мистецька юність надихає» – проводиться ONLINE
3. Конкурс з сольфеджіо для учнів мистецьких шкіл «Пізнай себе» –проводиться ONLINE
З умовами Конкурсів можна ознайомитися в документах, розміщених нижче, а також на наших сторінках в соціальних мережах FB та Instagram.
Залишайтесь на зв'язку!
Інформаційний лист СОЛЬФЕДЖІАДА 2024
Приблизний обсяг читання з листа Молодші
Приблизний обсяг читання з листа Старші
Інформаційний лист ПІЗНАЙ СЕБЕ 2024
Орієнтовний музичний матеріал для читання з листа 2024
Інформаційний лист Студентська конференція 2024
Список зарахованих на I курс вступ 2024
Список зарахованих на II курс вступ 2024
Список рекомендованих 22.07.2024 (за кошти державного або регіонального замовлення)
Орієнтовна вартість навчання за рахунок коштів фіз та юр осіб
ОПП Музичне мистецтво - таблиця підрозділів ХМФК
Вимоги до мотиваційного листа
Прийом документів БСО (9 класів)
Прийом документів ПЗСО (11 класів)
Положення про апеляційну комісію
Положення про приймальну комісію
ПРОГРАМИ ТВОРЧИХ КОНКУРСІВ
Оркестрові струнні інструменти
Оркестрові духові та ударні інструменти
Народні інструменти баян, акордеон
Музичне мистецтво естради фортепіано
Музичне мистецтво естради електрогітара, бас гітара
Музичне мистецтво естради духові та ударні
Музичне мистецтво естради (спів)
Увага! Інформація для вступників на базі 11 класів!
Електронні кабінети вступників розпочнуть роботу 1 липня
Для відкриття електронного кабінету необхідно вказати:
адресу е-mail – надалі вона буде логіном для входу.
дані сертифікату ЗНО/НМТ (номер, пін-код та рік отримання);
дані свідоцтва про повну загальну середню освіту (серію, номер).
Шановні друзі!
ХМФК ім. Б.М.Лятошинського оголошує прийом на 2024-2025 навчальний рік
на здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» з галузі знань 02 «Культура і мистецтво» за спеціалізаціями:
- Фортепіано;
- Оркестрові струнні інструменти;
- Оркестрові духові та ударні інструменти;
- Народні інструменти;
- Спів;
- Хорове диригування;
- Теорія музики;
- Музичне мистецтво естради
Інформацію щодо вступних іспитів,правил прийому , оформлення електронних кабінетів та мотиваційного листа ви знайдете на нашому сайті в розділі
АБІТУРІЄНТУ https://hmu.net.ua/index.php/abiturientu/vstupna-kampaniia-2024
Терміни відкриття Реєстраційної форми абітурієнта ХМФК імені Б.Лятошинського будуть опубліковані пізніше.
Залишайтесь на зв’язку!
Шановні друзі! Повідомляємо, що День відкритих дверей відбудеться 13 квітня о 12.00.
Запрошуємо!
Завітайте на День відкритих дверей та поспілкуйтеся з адміністрацією та викладачами Харківського Музичного Фахового коледжу ім. Б. Лятошинського! Дізнайтеся відповіді на всі запитання та сплануйте власну вступну кампанію.
Ласкаво просимо!
13 квітня 2024 року о 12.00 Харківський Музичний Фаховий коледж ім. Б.М. Лятошинського, один з найвідоміших та найкращих музичних коледжів України, о відчинить свої двері онлайн для абітурієнтів з Харківщини та усієї України в прямому ефірі.
Посилання на реєстрацію
Посилання на відкриття заходу
Розклад заходу
Дізнатися більше на нашому сайті та сторінках у соціальних мережах
Сайт
Instagram: hmu_kharkov
Шановні друзі!
Повідомляємо, що в зв’язку з технічними обставинами наш захід День відкритих дверей переноситься.
Дата та час проведення заходу буде оголошено додатково!
Намагаємось залишатись на зв’язку!
Шановні друзі!
Запрошуємо!
Обираєте навчальний заклад та маєте бажання дізнатися більше інформації про все?
У Вас є запитання щодо умов та особливостей навчання?
Завітайте на День відкритих дверей та поспілкуйтеся з адміністрацією та викладачами Харківського Музичного Фахового коледжу ім. Б. Лятошинського! Дізнайтеся відповіді на всі запитання та сплануйте власну вступну кампанію.
Ласкаво просимо!
27 березня 2024 року о 13.00 Харківський Музичний Фаховий коледж ім. Б.М. Лятошинського, один з найвідоміших та найкращих музичних коледжів України, о відчинить свої двері онлайн для абітурієнтів з Харківщини та усієї України в прямому ефірі.
Посилання на реєстрацію
Посилання на відкриття заходу
Розклад заходу
Дізнатися більше на нашому сайті та сторінках у соціальних мережах
Сайт
Facebook
Instagram: hmu_kharkov
Шановні абітурієнти!
Вибір майбутньої професії для молодої людини — справа завжди непроста.
І сьогодні зробити оптимальний вибір напряму та профілю навчання, а також гідного коледжу або інституту стає ще складніше…
Здавалося б, стільки цікавих напрямків, багато спеціальностей є затребуваними — на якій же зупинити свій вибір?
Тим, хто цікавиться музикою, хто відчуває себе частиною музичного світу, хто мріє здобути академічну професійну освіту з багаторічною історією та славетними традиціями — запрошуємо до нас! Знайомство з відділами:
| Графік консультацій для абітурієнтів 2024 |
|
 |
Шановні абітурієнти! УВАГА!
З 01 березня починаємо Безкоштовні підготовчі онлайн-курси з сольфеджіо та музичної грамоти.
Щоб приєднатися:
1. Реєструйтеся в Гугл формі [https://forms.gle/9dxGNBqUVUAEMYuk7]
2. Всіх, хто зареєструвався, приєднуємо до групи в ТГ ПІДГОТОВЧІ КУРСИ ХМФК
3. Починаємо онлайн- заняття з 01 березня у групі за розкладом.
У групі ви зможете отримати всю інформацію щодо вступу до ХМФК ім. Б.М. Лятошинського, а також розміщувати свої питання викладачам та спілкуватися з ними.
Приєднуйтесь)
Шановні друзі!
Настає час задавати питання, та обирати свій вірний шлях)
Ті, хто цікавиться музикою, хто відчуває себе частиною музичного світу — запрошуємо до спілкування! Попереду найближчим часом для вступників — безкоштовні онлайн-курси з сольфеджіо, консультації із спеціалістами та ще багато цікавого) Залишайтесь на зв'язку!
Інформація для абітурієнтів буде постійно оновлюватись.
#хмфк_вступ24
#абітурієнт_хмфк24
Національний тиждень безбар’єрності
Гайд безбар'єрних подій 2025
Методичні рекомендації ПРОТИ наркотиків
Методичні рекомендації для кураторів
Важливі навички в періоди стресу
Психологічна підтримка вчителів
Як допомогти собі справитися з наслідками стресу, викликаного ракетними обстрілами
Типи кураторів
Психологічна підтримка в умовах воєнних дій
Типи кураторів - основні функції та принципи роботи, ч. 1
Типи кураторів - основні функції та принципи роботи, ч. 2
Документація методично-виховного комплексу куратора
КОНСУЛЬТАНТИ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ (СОЛЬФЕДЖІО)
Зуєва Елла Юріївна
(098) 229-27-54
Ковальцова Марина Леонідівна
(093) 185-38-52
Кудряшова Тетяна Олександрівна
(068) 614-51-23
Старший консультант Зуєва Елла Юріївна
КОНСУЛЬТАНТИ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ (МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА)
Лупандіна Марина Борисівна
(097) 365-47-21
Машута Ольга Володимирівна
(067) 803-71-73
Старший консультант Машута Ольга Володимирівна
ПОМПЄЄВА Анна Юріївна
Випускниця ХМФК 2003 року відділу "Хорове диригування".
Кандидат мистецтвознавства, лауреат та дипломнат міжнародних конкурсів.
Старший викладач кафедри сольного співу та оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського.
Солістка Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.Лисенка.
Марина Олександра (USA), рік випуску 1995, викл. Петров Віталій Костянтинович
Марина Олександра - художній та виконавчий директор Southern Guitar Festival & Competition https://southernguitarfest.com, членкиня комітету з планування Мідлендської художньої консерваторії (SC) і комітету затвердження грантів South Arts, що представляє дев’ять південно-східних штатів Америки. Співзасновниця фонду підтримки України у місті Шарлотт https://charlotteforukraine.org
Володимир Гудков (сценічний псевдонім Володимир Дантес). Випускник 2009 року. Клас Іванової Л. П.
Віктор Валентієнко, Президент клубу Губернія, доцент Харківського медичного інституту – випускник Харківського музичного училища 1968 року.
Урочистий захід до 140-річчя ХМФК
13.12.2023 в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбувся урочистий захід, присвячений 140-річчю із дня заснування Харківського музичного фахового коледжу ім. Б.М. Лятошинського.
Щиро дякуємо директорці ООМЦКіМ Вірі Лагутиній та всім, хто прийшов підтримати наш заклад і радів разом з нами.
Музика - наше життя!
Сторінки біографії навчального закладу як і загальноосвітнього відділу відкриваються з 1883 року. Саме тоді в «Личном составъ предодавателей» називались викладачі «научных» предметів: «П. Г. Ріттер — італійська мова, він же лектор і професор Харківського університету; протоієрей А. Ф. Балановський, протоієрей Л. І. Твердохлєбов — Закон Божий; І. О. Дибський — арифметика; С. М. Керницький — географія, російська мова, він же секретар ради викладачів; Г. І. Даннікова — загальна і російська історія, російська мова; О. В. Верховська — французька мова».
Через кілька років (1899) навчальний заклад працював з чітко визначеною «програмою викладення наукових предметів з освітнім прогімназійним курсом». Традиційно дисципліни поділялися на художні та наукові.
У 20-ті роки минулого сторіччя активізації культурно-мистецького життя сприяли видатні особистості, одна з них — Ісаак Самуїлович Туркельтауб, професор, автор численних книжок, перекладач, член правління кількох громадських організацій і спілок літературно-художнього характеру, з 1918 року — голова Московської ради депутатів трудової інтелігенції. Саме він читав лекції з естетики в навчальному закладі.
1937–1938 навчальний рік — Музичне училище при Харківській державній консерваторії підпорядковане Українському управлінню в справах мистецтв. На вступних іспитах вимагалося «знання української мови, російської мови та літератури, політграмоти і математики в обсязі семирічки». Особи, що закінчували семирічку з основних дисциплін на «відмінно», а з інших — на «добре», від іспитів увільнялися.
У 50-60-ті роки циклову комісію представляли Г. Ю. Римерова (російська мова і література), П. Ф. Россоха (суспільні дисципліни), О. Є. Калашникова (математика, фізика), Р. Б. Швидкая (німецька мова). Наступна зміна викладачів — це Т. А. Крамник, Є. Д. Кац, І. Я. Локшин, В. М. Саєнко, В. М. Жилюк.
Багато років циклову комісію очолював Б. І. Андрієвський, людина високої артистичної культури, неперевершений лектор, чиї музично-літературні композиції збирали шанувальників його таланту в Бекетовському Будинку вчених, що на вулиці Жон Мироносиць. Його подвижницька праця лектора невід’ємна від громадсько-культурного життя Харківщини 70-х — початку 80-х років тепер уже минулого століття.
На часі — нові інноваційні тенденції освіти. Але й позитивний освітньо-виховний потенціал викладацької діяльності предметно-циклової комісії досить відчутний. Основна місія кожного викладача — створення сприятливого інформаційно-культурного простору, тієї духовної аури, що є невід’ємною від формування музичної культури. Модернізація освіти, створення ефективних передумов для реалізації творчих здібностей музикантів як основи динамічного розвитку суспільства — у планах кожного викладача. Нині відділ очолює Т. В. Дубик, чия діяльність позначена професіоналізмом, методичною компетентністю, відповідальністю перед студентами і колегами.
Духовний потенціал творчої молоді має формуватися на вивченні кращих традицій нашого народу. Цим принципом і керуються викладачі відділу Л. М. Івко, Т. П. Шинкаренко, А. Г. Шевчук, С. В. Казанкова.
Цікавими і змістовними є поза аудиторні заходи, зокрема екскурсії по місцям героїчного минулого та літературно-меморіальними маршрутами Харківщини та України, які організовує та проводить викладач Л. М. Івко.
Стало традицією проведення конференцій, присвячених визначним датам в історії нашої держави; всеукраїнських конкурсів з української мови та літератури ім. П. Яцика та Т. Шевченка; вечорниць, які організовуює викладач Л. М. Івко; уроків-концертів, пов’язаних із творчістю світових класиків літератури та поезії, які презентує викладач С. В. Казанкова; цікаві математичні турніри, що проводить Т. П. Шинкаренко; конкурси, брейн-ринги з іноземної мови, які розробляють та проводять викладачі Л. Є. Овсяннікова та А. П. Шевчук.
Відчутна також і турбота викладачів О. П. Рискіної та Л. А. Комаріної про фізичне загартування мистецької молоді. В коледжі культивуються такі види спорту, як настільний теніс, футбол, шахи і шашки, легка атлетика, плавання, туризм.
Мистецька особистість формується поступово, а її паростки окреслюються і набувають рельєфності саме на універсальному відділі, назва якому — загальноосвітній.
У Харківському музичному фаховому коледжі відділ загального фортепіано посідає особливе місце, адже упродовж чотирьох років тут навчаються грі на фортепіано студенти всіх відділів, окрім фортепіанного.
З часів організації професійного музичного навчання в Харкові ця дисципліна входила до обов’язкових «художніх» дисциплін. Згодом «обов’язковий клас гри на фортепіано» віднесли до так званих «педагогічних» дисциплін, якими в часи до 1917 року займався викладач К. К. Кнепфер.
У 20-30-ті роки минулого сторіччя серед викладачів загального фортепіано було чимало визначних музикантів, які з великим професіоналізмом, відданістю і творчим ставленням до своєї справи відкривали студентам світ фортепіанної музики. Це А. Д. Макаров, Л. Ф. Пактовський, Є. М. Чернявський, випускниця Московської консерваторії Н. В. Палевська та вихованець Варшавської консерваторії С. М. Рябець.
Починав свою професійну діяльність на відділі загального фортепіано також випускник Харківської консерваторії Михайло Дмитрович Тіц, у майбутньому видатний харківський композитор і теоретик.
Поєднуючи педагогічну роботу з концертмейстерською діяльністю, ці викладачі приділяли велику увагу навичкам акомпанування та ансамблевого музикування.
Традиції викладання загального фортепіано в повоєнні роки продовжили таки викладачі, як М. Г. Зарахович, який багато років очолював відділ, М. А. Логвінова, Т. І. Радченко, Л. Л. Робман, Л. Л. Піковський, В. Є. Дейніна. Вони сприяли музичному розвиткові студентів, формування їхнього творчого світогляду.
Із середини 60-х років циклову комісію очолили Н. С. Братута, яка разом з викладачами І. С. Єфіменко, І. Л. Грозою, Н. А. Кононенко, Л. Г. Аксьоновою, Г. О. Заїкою, О. Я. Степановою, В. Ф. Коробейник започаткувала новий етап в її роботі. У цей період завдяки викладачам відділу з друку вийшли посібники з великою кількістю музичної літератури. Основними задачами посібників було розвиток навичок читання з листа та гри акомпанементу.
З 1988 по 1996 роки відділ очолювала В. Ф. Коробейник. Багато уваги приділялося поліпшенню професійної підготовки студентів, проводились численні конкурси на краще виконання акомпанементу та самостійне вивчення творів. Традицією стали звітні концерти студентів.
Почалась активна методична робота з відновлення та удосконалення програм загального фортепіано з окремих спеціальностей, згідно із сучасними вимогами та з метою відродження національних витоків. Вийшли друком програми загального фортепіано для студентів відділів «Оркестрові струнні інструменти» та «Музичне мистецтво естради». Програма «Хорове диригування» викладачів В. Ф. Коробейник та О. М. Шестакової була схвалена Методичним кабінетом Міністерства культури України і надрукована для використання у роботі предметних комісій «Загальне фортепіано».
Майже кожного року студенти відділу приймають участь у звітних концертах, присвячених різним видатним подіям, у яких разом з класичними творами, виконують та пропагують твори сучасних українських композиторів, наразі представників славетної харківської композиторської школи.
У березні 2007 року на VI відкритому регіональному конкурсі з предмету «Фортепіано» серед студентів спеціальностей музичних училищ та коледжів (Бєлгород) студенти навчального закладу отримали звання лауреатів: А. Каменєва – I місце, А. Дудар – II місце, О. Маркова – III місце (викладач О. М. Шестакова) та дипломантів: С. Єліх, М. Кривенко, Ю. Степаненко (викладач О. М. Каткова) та Є. Чепурко, А. Олепір, І. Онищенко, В. Сокольський, Т. Лісутіна (викладач В. Ф. Коробейник).
У 2013 році на V Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Осінні мелодії» (Бермінводи) стали лауреатами I премії: Д. Козик (викладач О. М. Каткова), А. Стадник і І. Пилипенко (викладач О. М. Шестакова), А. Дунаєва і Т. Кирпота (викладач Н. В. Бойко).
Студенти відділу також приймають участь у конкурсі молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї» (номінація «Загальне та спеціалізоване фортепіано), які проводяться ХНУМ ім. І.П.Котляревського. У 2015 році студентка К. Тищенко (викладач І. Л. Паршина) отримала диплом лауреата ІІІ ступеню, а у 2016 році студент духового відділу А. Михайлін (викладач І. Л. Гроза) — диплом І ступеню.
Протягом останніх 5-ти років студенти відділу неодноразово брали участь та отримували звання лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів: V Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Джерело талантів» (м. Харків, 2017, 2018), Харківський міжнародний благодійний конкурс «Запали свою зірку» (м. Харків, 2017), Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зимове сяйво» (м. Харків, 2018, 2020), XV Відкритий конкурс молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї» (м. Харків, 2018), XI Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Осінні мелодії» (м. Харків, 2019), Дистанційний міжнародний фестиваль-конкурс «Marine Fantasy» (м. Київ, 2020), VI Міжнародний дистанційний фестиваль-конкурс мистецтв «Зіркове літо» (м. Харків, 2020), Міжнародний дистанційний багатожанровий фестиваль «Universe Mega Fest» (м.Дніпро, 2020). Все це результат творчої та професійної роботи викладачів відділу, серед яких О. М. Шестакова, О. М. Каткова, Н. В. Бойко, О. С. Гогайзель, І. Л. Паршина.
Окрім регулярної участі у багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсах з загального фортепіано, в останні роки також продовжується плідна робота у напрямку поширення методично-навчальної бази відділу. Активно розроблюється різноманітна тематика робіт, яка охоплює як окремі сторони викладання предмету, так і ті, що сприяють розширенню музичного матеріалу.
Так, у 2015 і 2019 роках побачили світ 2 частини навчального посібника, рекомендовані для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру — «Збірки п’єс та ансамблів для фортепіано харківських композиторів» у співавторстві викладачів О. М. Каткової та О. М. Шестакової. А у 2021 році з’явилася 3 частина посібника, яка мала назву «Збірка поліфонічних п’єс та творів великої форми харківських композиторів для фортепіано», що теж рекомендована для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру.
За останні роки відділ поповнився молодими, талановитими викладачами (Н. В. Бойко, К. В. Литвиненко та О. С. Гогайзель), які шанують і продовжують традиції досвідчених викладачів.
Так, у 2021 році побачив світ збірник «Сучасні менуети у класичному стилі» авторства Н. В. Бойко, рекомендований для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру.
Маючи великий досвід роботи, викладачі відділу дбають про вагомий внесок у спільну справу всіх відділів Харківського музичного фахового коледжу, спрямовану на виховання високоосвічених фахівців, всебічно розвинених музикантів, гідних представників української культури. На даний час, у 2022 році, на відділі працює 9 спеціалізованих викладачів.
З перших днів існування училища, в ньому було відкрито клас ансамблевої гри (тоді називалось спільно грою), в жому формувалися навички ансамблевого виконавства.
Вели ці класи обізнані майстри, талановиті музиканти — І. І. Слатін, Р. Геніка, Ю. Юр’ян.
До програм входили ж оригінальні класичні камерні ансамблі, так і перекладення симфонічних та хорових творів для фортепіанних дуетів.
Величезну виховну роль для студентів училища відіграли численні різноманітні концерти його провідних викладачів. Це О. І. Горовиць, К. Горський, А. Борисяк. А сини І. І. Слатіна — Володимир, Ілля та Андрій, саме в училищі набули тієї майстерності ансамблевої гри, яка згодом стала передумовою створення "Тріо Слатін", але вже в іншій країні, в Югославії (20-30-ті роки).
В ансамблях викладачів училища знаходимо відомі імена: Й. Шиллінгер, Н. Ландесман, П. Кутьїн, Й. Гельфандбейн, Л. І. Фінкельштейн. Чудовим концертмейстером була вихованка училища І. М. Полян. Свою майстерність ансамбліста і концертмейстера передавала молодому поколінню неперевершена Р. С. Горовиць (1949-1950 рр).
Силами професорів музичного технікуму у 20-ті роки були створені славнозвісні квартети ім. Вільома (1921 р.) та ім. Леонтовича (1925 р.), які здобули в свій час європейську славу.
Камерний ансамбль та концертмейстерський клас посідають важливе місце в підготовці майбутніх виконавців. Деякий час їх викладання було підпорядковано відділу спеціального фортепіано. На початку 50-х років піаністи стали набувати спеціалізовану концертмейстерську підготовку в Харківському музичному училищі. За роки існування муз. училище підготувало плеяду визначних педагогів і концертмейстерів.
Багато років завідуючою відділом концертмейстерського класу була А. С. Лівшиць — відмінний педагог, вихователь і співаків, і піаністів- концертмейстерів. Закладені нею традиції виховання молодих концертмейстерів продовжили її учні: В. Соляников, Н. Смирнова, Л. Лозинська, І. Красинська і багато інших.
Величезний внесок до підготовки концертмейстерів вклала Л. М. Гіршберг. Серед великої кількості її випускників — Є. С. Никитська (професор, Заслужений діж мистецтв України, завідуюча кафедрою концертмейстерської майстерності ХНУМ ім. І. П. Котляревського), В. Т. Сазонова (завідуюча ПЦК ХМУ ім. Б. М. Лятошинського), викладачі В. М. Монахова, І. Д. Молдавська, Р. Ю. Дрікер. Плідно працювали на відділі концертмейстерського класу Р. Л. Золотовицька, О. О. Андрусенко, В. Ю. Лімаров.
Відділ камерного ансамблю довгі роки очолювала Н. О. Лійкова — висококваліфікований концертмейстер, педагог та чудова людина. На цьому відділі працювали відмінні професіонали Е. Д. Цукурова, І. М. Коган, Л. Й. Зейде, К. Г. Остапенко, Л. М. Андрусенко, Н. Л. Кременчуцька.
Якісну допомогу в підготовці молодих спеціалістів-концертмейстерів надавали концертмейстери-співаки: О. О. Дорошенко, Б. Д. Чеботарьов, М. С. Воловічев, Л. В. Потьомкіна, О. Г. Пономаренко, скрипач Л. Й. Зейде. Їх традиції продовжили та продовжують професійні ансамблісти: І. М. Валяшкіна, В. В. Гризодуб, В. М. Доброскок, В. В. Бєлорус, вокалісти В. В. Дроздов, Б. В. Раєвський, Л. І. Дем’янюк, Н. І. Макаренко, Т. В. Жаркіх, В. Г. Ємельяненко.
Зараз на відділі концертмейстерського класу та камерного ансамблю працює творчий колектив викладачів та концертмейстерів, які більш 70-ти років передають свої знання та досвід молодому поколінню музикантів-концертмейстерів.
В 1975 році була, створена предметно-циклова комісія концертмейстерського класу та камерного ансамблю, яку очолила і очолює досі методист В. Т. Сазонова. Серед її випускників талановиті концертмейстери, лауреати багатьох конкурсів: Н. Перетята, Т. Бац, Г. Саломатіна, К. Краснощок, Л. Меркулова, К. Подпоринова і багато-багато інших концертмейстерів.
На теперішній час на відділі працює 8 викладачів та 9 концертмейстерів. Склад викладачів та концертмейстерів ПЦК постійно оновлюється молодими талановитими фахівцями, лауреатами міжнародних конкурсів (Ганжа Т. М., Бурцев М. В., Запорожан Д. В., Лашко Л. П.).
Викладачі постійно приймають участь у складі журі конкурсів ДМШ міста та області, проводять майстер-класи та семінарські заняття для слухачів курсів підвищення кваліфікації при ОНМЦГЖ.
Інтегрування українського виконавського мистецтва до європейського музичного простору, зміцнення Міжнародних творчих зв’язків, стимулювання професійного розвитку молоді, підвищення рівня виконавської майстерності — є основною метою в роботі ПЦК на наступні роки.
Початком історії відділу «Музичне мистецтво естради» слід вважати 1988 рік. Тоді семеро перших студентів, офіційно розподілених по іншим відділам навчального закладу (духовому, фортепіанному та відділу народних інструментів), почали своє навчання за напрямком естрадного мистецтва.
У 1990 році офіційно було сформовано та відкрито саме Предметно Циклову Комісію «Музичне мистецтво естради», головою якої призначено Віктора Анатолійовича Гортікова. Завдяки його зусиллям на відділ було запрошено висококваліфікованих викладачів, таких, як Лев Шпігель (клас труби), Сергій Давидов (клас фортепіано), Юрій Медовник (клас ударних інструментів). За його ініціативою у 1994 році на відділі відкривається секція естрадного співу, першим викладачем якої стає Наталія Мартинова.
За 31 рік існування відділу «Музичне мистецтво естради» посаду завідуючого в різні роки обіймали В. А. Гортіков, В. В. Балацький, В. П. Сидорюк. З травня 2001 року циклову комісію очолювала видатний педагог і методист, талановитий музикант Лілія Павлівна Іванова. Вона є справжнім фахівцем своєї справи, активним пропагандистом естрадного мистецтва України в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Результатом її багаторічної та плідної педагогічної діяльності є визнання відділу «Музичне мистецтво естради» як осередку дійсного професіоналізму і, так необхідного в Україні, методичного центру підготовки кадрів у сфері естрадної музики. Багаторічна самовіддана праця Іванової Лілії Павлівни неодноразово відмічена грамотами, подяками різних рівнів, а також тричі за 20 років Подяками різних (у різні роки) Міністрів культури. Також за вагомий внесок у розвиток мистецької освіти Іванова Л. П. відзначена медаллю «За багаторічну плідну працю в галузі культури» від Міністра культури України Євгена Ніщука. З 01 вересня 2021 року ПЦК відділу «Музичне мистецтво естради» очолила Петухова Тамара Іванівна, викладач вищої категорії, захоплений естрадним мистецтвом фахівець, педагогічний стаж роботи якої нараховує понад 26 років.
Сьогодні викладачі відділу постійно ведуть активну методичну та профорієнтаційну роботу, створюють навчальні програми. На відділі працюють відомі композитори країни — В. В. Пацера, О. А. Глотов, М. А. Дем’янюк. Віталій Володимирович Пацера є лауреатом Премії ім. Б. М. Лятошинського Національної спілки композиторів України, лауреатом Муніціпальної премії ім. С. Богатирьова Харківської спілки композиторів, О. А. Глотов та М. А. Дем’янюк — члени Національної спілки композиторів України, автори великої кількості пісень та інструментальних творів. Вони постійно проводять творчі звітні концерти. Серед педагогів та концертмейстерів відділу працювали та працюють колишні випускники навчального закладу. Це О. Л. Блінков, Н. М. Савченко, Е. С. Келчевська, Н. Л. Котвицька, П. О. Роденко, С. О. Роденко, М. Ю. Сидоренко, О. М. Ходінов.
Відділ «Музичне мистецтво естради» Харківського музичного фахового коледжу характеризує не тільки професійно спрямована діяльність, а й інтенсивне творче життя — це різноманітні конкурси, фестивалі, як в Україні, так і за її межами. Адже конкурс — це потужна сила, яка дає натхнення, позитивні емоції та надихає виконавця на творчий розвиток. За період існування відділу велика кількість студентів стала лауреатами та дипломантами різноманітних конкурсів та фестивалів. Їх число є безперечним доказом майстерності викладацького складу відділу та успішного втілення у життя славетних традицій харківської школи естрадного виконавства. Серед переможців хотілося б виділити випускників та студентів класів: викладача Г. Г. Кравченка — Д. Олександров, С. Гелихов, А. Васильченко, Г. Мезінов, Г. Візантійська (саксофон); викладача Н. В. Мартинової — Я. Заварзіна, Е. Приступа, С. Рачкова, А.Сухініна, М.Файладзе, І.Оніщенко, А.Решетняк, А.Хорошун, М.Ліхтін (естрадний спів); викладача Л. П. Іванової — Ю. Прядко, Є. Дубова, А. Королюк, О. Бондар, К. Мартиросян, П. Фуйор, Ю. Колодницька, Д. Матвієнко, П. Богаченко, О. Козлова, М. Тарасюк, М. Лос’єва, (естрадний спів), викладача Н. Л. Котвицької — Д. Гразьон, А. Руднєва (естрадний спів). Серед володарів Гран-прі згадуємо такі прізвища: А. Микитенко, В. Холодьон, Т. Ільїна, В. Гудков, М. Тарасюк, Є. Білозеров, С. Ізобо, О. Фаліна, А. Овсюк, М. Хижко, О. Кузьмінова.
Окремо треба згадати участь студентів відділу у телевізійних проєктах. Найбільш яскраві імена: В. Гудков («Дантес») — переможець телевізійного проекту «Фабрика зірок-2» та Є. Білозеров — фіналіст проектів «Народна зірка-3» та «Фабрика зірок-4», Пасса Мелен — суперфіналістка 10 ювілейного сезону Голосу країни — ще раз підтвердили високий рівень професіоналізму своїх наставників та відкрили нову сторінку в історії естрадного мистецтва.
За роки існування відділу «Музичне мистецтво естради» понад 200 студентів отримали спеціальну освіту, пов’язану з викладанням естрадного мистецтва. Більшість з них отримала вищу освіту у навчальних закладах Харкова, Києва, Москви. Багато випускників відділу знайшли себе саме в викладацькій сфері, навчаючи молоде покоління естрадному мистецтву у мистецьких школах та студіях. Окремо хотілося б відзначити, що у таких проектах, як «Голос країни» та «Голос діти» ведучим вокальним тренером є випускниця 2003 року Евгенія Дубова. А випускник 1992 року Олексій Саранчин, піаніст, композитор, викладач Київської академії музики імені Рейнгольда Гліера є також і засновником та директором Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Музичний Міст».
Дехто обрав яскраву концертну та творчу діяльність. Серед них відомі джазові музиканти Д. Олександров, Д. Мороз, В. Шабалтас, О. Лебеденко, О. Івончик, М. Сидоренко, співачка А. Королюк, яка у 2011 році отримала звання Заслуженої артистки України.
Сьогодні нові тенденції естрадного мистецтва формують та втілюють випускники відділу: В. Діденко, Р. Салімов, А. Королюк, Є. Білозеров, Д. Олександров, В. Гудков, О. Захаров, О. Селіхова, О. Івончик, О. Сарачин, Є. Приступа, К. Мартиросян, Л. Мартиросян. Їх творчий потенціал та блискучі ідеї відкривають нові сторінки у сучасній історії.
Викладання фундаментальних музичних дисциплін розпочинається з перших років існування навчального закладу, задовго до того, як буде відкритий теоретичний відділ. В широкому переліку теоретичних дисциплін поряд із сольфеджіо, теорією музики, гармонією, контрапунктом, інструментовкою важливе місце посідали енциклопедія та історія музики.
Теоретична підготовка вважалась невід’ємною частиною професійної освіти музикантів-виконавців. Саме тому до викладання теоретичних дисциплін у дореволюційний період історії училища залучались педагоги-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фаху: Р. Геніка (клас фортепіано), Й. Ахрон та С. Дочевський (клас струнних інструментів), А. Юр’ян (клас мідних духових).
У 20-30-ті роки минулого сторіччя обов’язковими на всіх спецільностях були історія музики, історія мистецтва та музична енциклопедія. Викладання історичних дисциплін не було відокремлено від інших дисциплін музично-теоретичного циклу і здійснювалось педагогами-теоретиками та композиторами А. Нудельманом, Й. Шиллінгером, С. Богатирьовим. Пізніше історію музики в навчальному закладі викладають видатні музикознавці Й. Миклашевський, Г. Тюменєва, Т. Каришева.
Серед творчої молоді, яка навчається в довоєнні роки в музичному технікумі (тогочасна назва навчального закладу), — відомі надалі композитори, фольклористи, педагоги В. Барабашов, Д. Клебанов, О. Стеблянко.
У перші повоєнні роки в навчальному закладу відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін. У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.
Серед викладачів, що працюють з моменту створення відділу, — П. Андросюк та О. Жук (теоретичні дисципліни та композиція), Б. Любимов (історія музики), Е. Польська та Б. Раскіна (музична література). На межі 40-50-х років до педагогічного складу приєднуються викладачі музичної літератури Г. Бортновська, З. Подгорна та фольклорист О. Стеблянко.
З 1950 до 1975 року теоретичний відділ очолювала Е. Польська. Випускниця Харьківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й. Миклашевського та Г. Тюменевої. Людина енциклопедичних знань, Е. Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін. За часи її керівництва були впровадженні різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси сольфеджіо та музичної літератури.
У ці роки в училищі навчаються майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В. Подгорний, В. Губаренко, З. Юферова, І. Золотовицька, В. Жигачова, П. Калашник, В. Кравець, В. Бібік, А. Мілка, О. Лисяна.
У 60-70-ті роки педагогічний склад поповнюється викладачами музичної літератури Н. Шумаковою, С. Немировською, В. Кравець, Л. Євдокимовою. До роботи на теоретичному відділі запрошуються провідні фахівці Харківського інституту мистецтв — композитори В. Губаренко, І. Ковач, пізніше В. Птушкін, В. Мужчіль; музикознавці Н. Очеретовська, Л. Шуаєва, а також Л. Шубіна, А. Мізітова.
80-90-ті роки стають для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям приходить творча молодь — переважно колишні випускники училища: О. Машута, Т. Колесник, А. Зареченська, Т. Роменська, Г. Фролов, О. Грінберг, Л. Котохін. а також Г. Ганзбург, М. Лупандіна, Г. Газдюк.
З 1981 року циклова комісія музичної літератури розпочинає своє автономне існування. Першою її головою було призначено ученицю Г. Тюменевої Л. Шуаєву. Прекрасним педагогом, лектором-просвітителем, душевною інтелігентною людиною вона залишилася в пам’яті колег та учнів.
З 1983 року (після виходу Л. Шуаєвої на пенсію) по 2007 рік ПЦК очолювала В. Кравець, заслужений діяч мистецтв України. Учениця П. Шокальського, вона успадкувала кращі традиції харківської музикознавчої школи. В. Кравець вдало поєднувала різні напрямки діяльності: педагогічну, методичну, лекторську, науково-дослідницьку, краєзнавчу. Як викладач музичної літератури вона виховала багато талановитих учнів, які працюють у різних мистецьких закладах Харкова та далеко за його межами. Серед них — О. Олександрова, М. Борисенко, Н. Крихтіна, Р. Мізітова, О. Грінберг, І. Приходько та інші.
За роки її керівництва майже повністю змінився педагогічний склад циклової комісії «Музична література», утворився колектив однодумців, спроможних вирішувати складні професійні та творчі завдання. На відділі працюють: А. Зареченська — заступник директора з навчально-методичої роботи, викладач-методист, викладач світової музичної літератури, автор та редактор численних методичних документів; Г. Газдюк (голова ПЦК у 2007-2010 рр.) — кандидат мистецтвознавства, викладач-методист, провідний викладач світової музичної літератури, автор наукових та методичних публікацій; М. Лупандіна — голова ПЦК з 2010 року, викладач-методист, викладач циклу музично-історичних дисциплін, лектор-музикознавець, організатор та учасник мистецьких заходів, автор публікацій, укладач методичних та наукових збірок; О. Машута — викладач-методист, провідний викладач української музичної літератури та фольклору, старший консультант педагогічної практики музичної літератури, автор публікацій з історії музичної культури Харкова; Г. Ганзбург — кандидат музикознавства, викладач-методист, член Спілки композиторів України, президент Шубертівського товариства у Харкові, автор та редактор численних наукових праць; Т. Колесник — викладач світової музичної літератури та культурології, краєзнавець, завідувачка кабінету світової музичної літератури; Л. Котохін — фахівець в галузі етнографії та фольклору, психосоматики, керівник ансамблю аутентичного народного співу, завідувач лабораторії звукозапису.
У 2000-і роки до педагогічного складу ПЦК приєдналися І. Грайворонська (викладач світової музичної літератури, культурології та дисциплін музично-теоретичного циклу) та Н. Ходакова (викладач музично-комп’ютерних технологій, співпрацівник лабораторії звукозапису). Клас композиції очолюють члени Спілки композиторів України О. Гугель та С. Турнєєв.
Викладачі ПЦК беруть активну участь в методичній, пошуково-дослідницькій, краєзнавчій роботі; здійснюють розробку нових навчальних програм, виступають з доповідями на науково-практичних конференціях регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів; проводять просвітницьку лекторську роботу. Значними також є успіхи у підготовці студентів коледжу до різноманітних творчих проектів.
Серед останніх досягнень — організація та проведення конкурсу пам’яті Б. Лятошинського, участь у заходах Міжнародного фестивалю «Харківські асамблеї», Всеукраїнського конкурсу «Сольфеджіада», Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді музикознавці», Конференція молодих дослідників народної музики.
З перших років існування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського теоретична підготовка вважалась обов’язковою частиною професійної освіти музиканта-виконавця, піаніста, скрипаля та інших. До викладання теоретичних дисциплін запрошувались як фахівці, знані на музичній науці (В.Катанський, І.Панфілов, С.Береза), так і музиканти-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фортепіано (Р.Геніка, Ф.Акіменко), струнних інструментів (С.Дочевський, С.Александрович, Й.Ахрон), мідних духових (А.Юр’ян).
Вражає широкий перелік теоретичних дисциплін: сольфеджіо, елементарна теорія музики, гармонія, контрапункт, інструментовка, енциклопедія, яка включала основи аналізу музичних творів, та історія музики. Це відповідало вимогам фундаментальної музичної освіти. Отже, в дореволюційний період історії навчального закладу закладаються підвалини музично-теоретичної освіти, створюються передумови для відкриття факультету (відділу) з підготовки фахівців теоретиків.
Наступний етап історії Харківського музичного фахового коледжу припадає на 20-30-ті роки XX ст. – період одночасно бурхливий та змістовий, наповнений значними фактами біографії творчого колективу закладу. В різних архівах збереглися дані про існування кількох факультетів: фортепіанного, вокального, оркестрового та військових капельмейстерів. Відповідно до переліку предметів за їх навчальними планами обов’язковими на всіх спеціальностях були: теорія та історія музики, історія мистецтва, музична енциклопедія. Серед додаткових дисциплін теоретичного профілю – читання та перекладення партитур для піаністів, гармонія та інструментовка для військових капельмейстерів тощо.
В документах 1921 року з’являється згадка про теоретичний факультет – цей структурний підрозділ на деякий час залишається в навчальному закладі після відокремлення музичного технікуму (тогочасна назва коледжу) від Музичної академії.
Порівнюючи з попереднім періодом майже повністю оновився склад викладачів теоретичних дисциплін. У «Списку професорів та викладачів Харківського музичного технікуму» за 1922 рік знаходимо імена: Д.А.Бєлий (викладач теорії музики, випускник гімназії), С.П.Дремцов (викладач теорії, навчався приватно; автор кількох теоретичних праць та музичних творів), А.І.Нудельман (декан теоретичного факультету, викладач історії музики, випускник Варшавського інституту та Петербурзької консерваторії, автор підручника з теорії музики та гармонії, інших теоретичних праць), І.С.Панфілов (професор, викладач теорії музики, закінчив Співацьку капелу в Петербурзі, автор багатьох хорових творів), М.Д.Тіц (викладач обов’язкового фортепіано, випускник Харківської консерваторії та академії, автор багатьох музично-теоретичних доповідей та музичних творів), Й.М.Шиллінгер (провідний викладач та декан композиторського факультету в інституті, закінчив Петербурзьку консерваторію, науковець, видатний лектор, музичний редактор та критик, автор музичних творів), С.С.Богатирьов, (професор, викладач теорії та композиції, закінчив Петербурзьку консерваторію, займався концертною діяльністю).
Серед творчої молоді, яка навчалася в музичному технікумі у довоєнні роки – В.Барабашов, Д.Клебанов, О.Стеблянко, відомі потім композитори, музикознавці, фольклористи, які разом з їх учителем С.С.Богатирьовим, створюватимуть харківську теоретико-композиторську школу.
Під час Великої Вітчизняної війни робота закладу не переривалася, хоч значна частина відомих музикантів перебувала в евакуації. Викладачі навчального закладу працювали у складі колективу музично-педагогічного комплексу, який на цей період об’єднав середній навчальний заклад з ВНЗ. Серед педагогів-теоретиків зустрічаються прізвища Є.М.Комаренка, Є.О.Чекригіної, А.К.Лазаренка. Нажаль, не обійшлося без втрат: в окупованому Харкові загинув професор І.С.Панфілов, доля якого була пов’язана з коледжем з 1911 року.
З 1943 року розпочинається новий етап історії музичного навчального закладу – його існування як самостійного навчального закладу. Саме в цей період відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін (перший набір студентів було зроблено у серпні – вересні 1944 року). У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.
Педагогічний склад теоретичного відділу прикрашають імена: П.І.Андросюка (викладач музично-теоретичних дисциплін та композиції, автор методичних праць та посібників), О.А.Жука (відомий композитор, співавтор Гімну Української РСР, талановитий педагог, завідувач теоретичним відділом, в майбутньому зав. кафедрою музики в Харківському театральному інституті та кафедрою теорії та історії музики Інституту культури), Є.М.Комаренко (теоретичні дисципліни ), Б.О.Любімов (історія музики, в 50-70-ті роки XX ст. викладач Харківського інституту мистецтв), Н.Б.Мешойрер (викладач спеціального фортепіано, ілюстратор, одна з провідних фахівців-теоретиків), Е.С.Польська (музична література та методика викладання), Б.А.Раскіна (українська музика), І.М.Дубінін (викладач музично-теоретичних дисциплін, продовжуватиме педагогічну діяльність в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, стане доцентом ХІМ). Наприкінці 40х років XX ст. до педагогічного складу приєднуються Г.О.Бортновська (викладач західноєвропейської музики) та І.С.Польський (викладач теоретичних дисциплін, композитор, пізніше кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедрами фольклору та теорії музики Харківського інституту культури), а згодом – О.О.Васильєва (викладач теоретичних дисциплін), тривалий час обіймала адміністративні посади, зокрема, завідувачки навчальної частини училища, та З.М.Подгорна (знавець російської музики та фольклору).
На межі 40-50х років XX ст. за сумісництвом на теоретичному відділі працюють професор М.Д.Тіц та композитор, збирач фольклору Слобідського краю О.І.Стеблянко.
З 1950 року очолює теоретичний відділ Е.С.Польська, яка перебувала на цій посаді з короткими перервами до 1975 року. Випускниця Харківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й.М.Миклашевського та Г.О.Тюменєвої. Людина енциклопедичних знань, Е.С.Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін та методику викладання музичної літератури. За часи її роботи на посаді завідуючої відділом були запроваджені різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси з сольфеджіо та музичної літератури тощо. Педагоги відділу беруть активну участь в оглядах навчальних закладів (Київ, 1952), конференціях музикознавців (Львів, 1956), семінарах, пленумах (Москва, 1958; Київ, 1958; Москва, 1962) тощо.
Але головними результатами роботи теоретичного відділу тих років треба вважати відкриття талановитої молоді, яка розкриє свій творчий та науковий потенціал, реалізує педагогічні здібності. Серед студентів, що навчаються в 50-ті роки – майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В.І.Подгорний, В.С.Губаренко, З.Б.Юферова, І.Л.Фруміна-Золотовицька, В.Т.Жигачова, П.П.Калашник. Дехто з випускників навчального закладу згодом повернеться в ролі викладача, адміністратора-посадовця в Alma-mater (Ю.Л.Щербінін, Н.М.Шумакова, В.Ф.Липчанська-Кравець).
60-70-ті роки XX ст. характеризуються поповненням викладацького корпусу педагогами-вихованцями переважно Харківської консерваторії (після об'єднання з театральним ВНЗ – інституту мистецтв). Це викладачі теоретичних дисциплін: Г.А.Смаглій, Н.О.Акімова, С.Г.Атоян (закінчила Єреванську консерваторію), В.В.Калініна, Н.М.Шумакова, І.Л.Глауберман (випускник Одеської консерваторії), Л.Г.Сукачова, Л.В.Скок, Ю.Г.Пінчук, О.Г.Герасименко-Лисяна, Н.М.Пилипенко-Василевська, Т.І.Сорокова, І.В.Хащіна, С.П.Мікрух-Леонт’єва; викладачі музичної літератури: Л.С.Євдокимова, С.С.Давидова-Немировська, В.Ф.Липчанська-Кравець. На роботу за сумісництвом запрошуються композитори: народний артист України В.С.Губаренко та заслужений діяч мистецтв УРСР І.К.Ковач; музикознавець, в майбутньому доктор філософії Н.Л.Очеретовська-Бабій; викладач кафедри історії музики ХІМ, педагог з багаторічним стажем, талановитий лектор Л.І.Міцька-Шуаєва, яка пізніше очолить відділ музичної літератури.
Характерною рисою цього етапу існування теоретичного відділу стає профілювання педагогів на роботі зі студентами-теоретиками (викладачі Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польська, Г.О.Бортновська, З.М.Подгорна, Г.А.Смаглій, І.Л.Глауберман, Л.Г.Сукачова), або на викладанні фундаментальних дисциплін на виконавських відділах. Визначається коло фахівців, які значну увагу приділяють роботі в секторі педагогічної практики: В.В.Калініна, Г.А.Смаглій, С.Г.Атоян, Л.В.Скок, Н.М.Шумакова, В.Ф.Кравець.
Показова ознака часу – спрямованість діяльності відділу на покращення матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчання. З цією метою активізується робота кабінету історії музики (в різні роки його очолювали Б.А.Раскіна, Г.О.Бортновська, Н.О.Акімова, І.Л.Глауберман), поповнюються його аудіофонди. Розпочинає роботу бібліотечна рада. За ініціативою педагогів відділу в навчальному закладі було створено кабінет звукозапису, основу якого склали приватні колекції платівок педагогів Б.А.Раскіної, Е.С.Польської та інших. Проте найважливішим здобутком була натхненна, творча праця педагогів-фахівців, спрямована не тільки на виховання кваліфікованих кадрів, але й на формування творчої інтелігенції нового покоління. Серед прекрасних традицій, започаткованих на відділі в ці роки – екскурсії зі студентами до меморіальних місць: будинку-музею П.І.Чайковського (Клін), музею-квартири О.М.Скрябіна (Москва), які проводила В.Ф.Кравець разом з іншими педагогами – Г.А.Смаглій, Н.О.Акімовою, Н.М.Василевською, пізніше з О.В.Машутою – до 1990 року.
80-90-ті роки стали для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям (Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польській, Г.О.Бортновській, З.М.Подгорній, Л.І.Шуаєвій), які з різних причин залишають роботу, приходять інші досвідчені викладачі: В.А.Гортіков, який викладання теоретичних дисциплін поєднує з адміністративними посадами голови естрадного відділу та завідувача навчальним відділенням, Л.Д.Богданова, В.М.Птушкін та перспективна молодь. Серед молодих фахівців – переважно випускники: Т.Є.Станкова-Колесник (навчалася на курсі І.Л.Глаубермана та Е.С.Польської), А.С.Сергеєва-Зареченська, О.В.Машута, Т.І.Роменська (студентки Л.Г.Сукачової та Е.С.Польської), Г.Фролов та О.С.Грінберг (учні Г.А.Смаглій, І.К.Ковача та Г.О.Бортновської), Л.І.Котохін (учень В.Ф.Кравець), а також М.Б.Лупандіна, Г.Г.Газдюк, Г.І.Ганзбург.
Найпомітнішою подією нової історії стало розмежування предметних (циклових) комісій теорії музики та музичної літератури, яке відбулося на початку 1980-х років. На чолі теоретичної комісії залишилася Г.А.Смаглій, яка до того тривалий час керувала всім відділом (1975-1997). Викладач з 45-річним стажем, педагог-методист, вона виховала численних фахівців, які успішно працюють у сфері музичного виконавства та освіти; за сумісництвом викладала на кафедрі теорії музики Харківського інституту мистецтв та в Донецькій консерваторії (на той час – Донецькому філіалі ХІМ). Педагогічну роботу Г.А.Смаглій завжди поєднувала з навчально-методичною. Серед її публікацій (28 з них надруковані в професійних журналах та наукових збірках) особливе місце посідає підручник «Основи теорії музики» (І вид. – 1998р., ІІ вид. – 2001р.), висунутий на Державну премію України в галузі науки і техніки 2003 року. Г.А.Смаглій – професійний лектор. Вона була серед засновників шкіл молодого лектора та лекторської майстерності товариства «Знання» та Народного університету культури Ленінського району м.Харкова. Брала участь в організації та роботі кількох фестивалів (в тому числі «Павло Луценко та сучасність»), була членом правління багатьох громадських організацій (ХОВ Українського фонду культури, Національної всеукраїнської музичної Спілки тощо), відмінник освіти України.
Серед провідних педагогів відділу теорії музики того часу треба назвати І.Л.Глаубермана, який викладав усі предмети музично-теоретичного циклу протягом 35 років, паралельно ведучі курси поліфонії, аналізу музичних форм, сольфеджіо та методики викладання музично-теоретичних дисциплін в ХІМ. І.Л.Глауберман був одним з організаторів студентських теоретичних конференцій, які давно стали подією в житті навчального закладу.
Одним з найдосвідченіших викладачів теоретичних дисциплін протягом багатьох років була В.В.Калініна, впродовж 25 років старший консультант педагогічної практики сольфеджіо. Педагогічну роботу в навчальному закладі вона успішно поєднувала з методичною консультативною допомогою викладачам ШЕВ. За ініціативою Г.А.Смаглій та В.В.Калініної були започатковані обласні олімпіади з сольфеджіо.
Плідно працювали на теоретичному відділі талановиті педагоги Л.В.Скок (з 1973), Л.Д.Богданова (з 1992), М.Ю.Старчикова (з 2002). Їх випускники успішно продовжували фахову освіту у вищих навчальних закладах Харкова та інших міст України. Починаючи з 1975 року самовіддано працює талановитий музикант та викладач Н.М.Василевська.
У різні роки циклову комісію теорії музики очолювали талановиті викладачі-методисти: автор програми з аналізу музичних творів для музичних училищ та інших методичних розробок Ю.Г.Пінчук (1997-2000, 2005-2010); автор монографії «З історії становлення і розвитку музично-теоретичної освіти в музичних класах і музичному училищі при Харківському відділенні Імператорського російського музичного товариства» Л.Д.Богданова (2000-2001); музикознавець, автор багатьох публікацій у фахових виданнях, ініціатор та організатор проведення І Міжнародної науково-методичної педагогічної конференції «Сучасна музична освіта: пошуки, проблеми, тенденції» (2013), кандидат мистецтвознавства Г.Г.Газдюк (2010).
Продовжуючи традиції, закладенні славетними попередниками, викладачі відділу і сьогодні організовують та втілюють у життя нові творчі та професійні проекти. Серед них: з 2008 року проведення науково-практичної конференції «Сучасна музична освіта: проблеми, пошуки, тенденції», з 2013 року зміна її статусу – І Міжнародна науково-методична педагогічна конференція; починаючи з 2014 року проведення студентського теоретичного конкурсу «Сольфеджіада», з 2018 року – включення до нього учнівського рівня конкурсу «Пізнай себе» та набування всеукраїнського статусу.
Викладачі відділу постійно здійснюють наукове керівництво у підготовці та участі студентів в творчих змаганнях. Щороку студенти коледжу стають переможцями всеукраїнських та міжнародних заходів, що свідчить про високий рівень їх підготовки. Показовою є постійна участь вихованців теоретичного відділу у Всеукраїнській конференції «Молоді музикознавці», музично-теоретичній олімпіаді в межах «Харківських асамблей», Всеукраїнському конкурсі «Обрії класики», Всеукраїнському конкурсі пам’яті Т.С.Кравцова.
Науково-методична діяльність викладачів теоретичного відділу виходить далеко за межі коледжу. Вони постійні учасники міжнародних та всеукраїнських конференцій, автори численних публікації у наукових виданнях, входять до складу журі конкурсів різного рівня, до експертних комісій Управління культури Харківської міської Ради, Державного методичного центру України.
Теоретичний відділ Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського, зберігаючи давні та славетні традиції, сьогодні примножує їх та повсякденно доповнює сучасними засадами музичного мистецтва.
Історія хорового відділу Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського має давні витоки, що уклали фундамент для формування традицій хорового виконавства та принципів викладання хорового диригування у Харкові. Передусім, це діяльність керівників хору музичних класів та харківських просвітян при Харківському відділенні Російського музичного товариства – І.І.Слатіна, А.А.Юр’яна, С.П.Дрімцова, К.К.Горського. Важливою основою їх діяльності було затвердження традицій хорового співу в регіоні, сформованих під впливом просвітницької та виконавської діяльності Г.Сковороди та А.Веделя.
Після низки реорганізацій навчального закладу, хоровий відділ розпочинає нову хвилю своєї навчальної та творчої діяльності у складі музичного училища. Тісний зв’язок відділу з консерваторією (з її численними перейменуваннями) та хоровим життям Харківщини стає традицією, що триває вже понад століття. У різні роки на відділі викладали керівники провідних хорових колективів, викладачі Харківського державного інституту мистецтв імені І.П.Котляревського. Серед них – З.Д.Заграничний, К.М.Греченко, Є.О.Конопльова, З.В.Ковлєва, Л.С.Каданер, А.М.Птіц, Л.О.Карпова, Ю.І.Кулик.
Високий рівень викладання на відділі у всі роки його роботи забезпечували консультанти – видатні митці харківської хорової школи професори Харківського національного університету мистецтв – А.А.Мірошнікова, Ю.І.Кулик, В.С.Палкін. Наразі консультантом відділу є заслужений діяч мистецтв України, голова Харківського відділення Хорового товариства імені М.Леонтовича, професор С.М.Прокопов.
З 50-х років починають викладацьку роботу випускники відомих корифеїв харківської школи – І.Т.Богатова, К.І.Зорич, Г.С.Семененко, Т.О.Павлій, З.М.Артюхова, Л.Б.Францкевич, Ф.О.Бєлорус, Л.П.Юрченко, С.М.Ільїна, Л.В.Авілова, Л.Т.Шеметов, О.Г.Литвиненко, Г.В.Сєліхов, Г.Л.Дущенко, Ю.І.Кулик, А.Н.Чулков, С.Є.Сокол, Н.А.Помпа, С.М.Воскобойникова, Л.Є.Шатрова, О.М.Кошман, О.І.Рильцов, Д.П.Морозов, О.В.Попова та інші.
В період 1961-1989 років при відділі хорового диригування функціонувало заочне відділення, мішаний хор якого очолювала І.Т.Богатова.
Зараз на відділі викладають досвідчені хорові педагоги та хормейстери К.В.Бабкіна, Р.О.Зубаха, О.О.Коноров, О.Б.Ліньков, Н.М.Стройнова.
Хор студентів є найважливішою ланкою професійної освіти студентів-хормейстерів відділу «Хорове диригування». Навчальний хоровий колектив існує з часів заснування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу. Його очолювали найкращі хормейстери регіону, серед них А.А.Юр’ян, З.Д.Заграничний, З.В.Яковлєва, Ю.І.Кулик, О.М.Кошман, О.Б.Ліньков.
Хор завжди знаходиться у центрі концертного життя коледжу та міста. Під керівництвом О.Б.Лінькова колектив здобув перемоги на статусних конкурсах-фестивалях: Всеукраїнський конкурс хорових колективів імені М.Леонтовича (Київ, 2002), Хоровий конкурс-фестиваль духовної музики (Мінськ, Білорусь, 2003), Хоровий конкурс-фестиваль духовних піснеспівів (Даугавпілс, Латвія, 2004).
Репертуар хору складають твори епохи Відродження, зарубіжна і національна хорова класика, духовна музика, обробки пісень народів світу, хорові твори сучасної музики.
Нині художній керівник і головний диригент – Олександр Ліньков, концертмейстер хору – лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Ганжа.
Навчання та музичний розвиток студентів відбувався за участі фахівців-концертмейстерів, серед них – К.І.Зорич, Т.І.Немировська, О.Г.Іцкович, В.В.Максимова, Т.І.Радченко, Г.О.Заїка, Г.І.Різван, З.Н.Ульяновська, О.О.Єфременко, О.М.Каткова, О.М.Шестакова, О.Б.Васильєва, В.П.Гордієнко, І.В.Бурбас, О.В.Крилова, К.З.Агішева, Л.Ф.Львова. Зараз концертмейстерами відділу працюють А.О.Бика, Н.В.Бойко, Т.М.Ганжа, О.В.Котєлевська, Л.Г.Селезньова.
Продуктивну роботу предметно-циклової комісії «Хорове диригування» навчального закладу забезпечували завідувачі відділу – Л.С.Каданер, Г.С.Семененко, К.І.Зорич, Л.В.Авілова, І.Т.Богатова, О.Б.Ліньков, Р.О.Зубаха, Л.І.Бакуменко, Г.В.Савельєва.
З вересня 2023 року відділи «Хорове диригування» та «Спів» реорганізовано у спільний відділ, який відтепер має назву «Вокально-хорове мистецтво».
Предметно-циклову комісію «Вокально-хорове мистецтво» очолює лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів, член Ради молодих вчених ХНУМ ім. І.П.Котляревського - Олексій Олексійович Коноров.
Сьогодні на відділі поряд с основним високопрофесійним та талановитим викладацьким складом працюють викладачі-сумісники класу сольного співу.
Фундація вокального відділу Харківського музичного фахового коледжу пов’язана з історією музичних класів при РМТ та початком функціонування музичного училища в 1883 році. Це час, коли в Харкові на запрошення І. І. Слатіна почали працювати випускниця Санкт-Петербурзької консерваторії К. А. Прохорова-Муреллі, учениця Поліни Віардо Мотте та вихованець Болонської консерваторії, учень італійських майстрів Бузоні та Масканьї Федеріко Бугамеллі. Високий професійний рівень, поєднання кращих традицій вітчизняної та італійської вокальних шкіл обумовили і яскраві творчі здобутки класу сольного співу музичного училища. Більшість вихованців вокального відділу була прийнята до оперної трупи Харківського театру, чимало з них продовжували навчання в консерваторіях Росії та Європи.
Серед випускників дореволюційного періоду слід назвати ім’я корифея української вокальної школи П. В. Голубєва (клас Ф. Бугамеллі), який у
20-40-ві роки минулого сторіччя опікувався молодими співаками. Поруч з П. В. Голубєвим працювали М. О. Вітте, В. А. Лемінська, Ф. С. Луценко, Є. П. Унгерн, В. Ф. Пушечнікова, Н. Д. Новський. 1921 рік — час відкриття в навчальному закладі (музичному технікумі) оперного класу, яким керував декан вокального факультету, професор О. Я. Альшуллер. В повоєнні роки продовжували традиції італійської школи професори М. І. Михайлов, З. Н. Малютіна, Є. В. Козорєзова, П. Є. Куриленко, Г. П. Трехер-Немировська.
Випускниками 40-х років були солістка обласної філармонії М. Гамельянова, солісти Харківського театру опери та балету імені М. В. Лисенка О. Оголівець (заслужена артистка України), Є. Жариков і М. Суховольська (згодом викладач сольного співу Харківської консерваторії). Саме вони під час Великої Вітчизняної війни в складі студентських творчих бригад виступали з концертами на фронті.
Одна із визначних постатей в історії вокального відділу Харківського музичного фахового коледжу — заслужений діяч мистецтв України, професор Тамара Яківна Веске, випускниця цього ж училища по класу професора М. І. Михайлова. Упродовж 1949-1955 років Т. Я. Веске обіймала посаду директора Харківського музичного училища і викладала спів на вокальному відділі. Серед її випускників тих часів звання народного артиста СРСР мають Нінель Ткаченко та Василь Третяк. Саме п’ятдесяті роки минулого сторіччя були найбільш визначними в історії вокального відділу повоєнної доби, бо дали мистецтву ще декілька славетних імен, а саме народних артистів СРСР Євгенію Мірошниченко і Юрія Богатікова, заслужених артистів України та інших республік колишнього СРСР Костянтина Голубничого, Аллу Рєзілову, Ларису Морозову-Тарасову, Льва Морозова, директорів Харківського театру опери та балету Віктора Монахова і Василя Смаглія та багатьох інших.
У 60-90-ті роки вагомим був педагогічний внесок таких викладачів, як З. І. Глущенко, Л. Ф. Троценко, Г. С. Селюк, І. Д. Дякова, Л. О. Дорошенко, З. Ф. Брюханова, Л. В. Морозова-Тарасова, Л. Г. Цуркан, Т. П. Мадишева, Л. А. Величко, В. М. Шухова, Л. І. Демьянюк, І. К. Присталов. Їхні найкращі вихованці — заслужені артисти В. Побережець, Н. Баглер, Х. Ширінський, В. Черьомухіна-Поюхіна, А. Романовська, а також В. Свиридова, Л. Суханова, Ю. Подобєд, В. Капшук, А. Булах, А. Філіппова, Ю. Форсюк, Т. Леонтьєва, І. Солоділова, Е. Джулік, В. Шут, О. Бутко, О. Смирна, О. Волошина, О. Жданова, Н. Тимченко, О. Ліснича, Н. Агєєва, О. Монафова.
Понад 40 років на відділі працювала Лідія Вікторівна Потьомкіна (вихованка Харківської консерваторії по класу Г. С. Селюк). У 1962‑1969 роках Л. В. Потьомкіна була завучем, упродовж 1972 — 1974 — директором закладу, з 1975 по 1987 – очолювала вокальний відділ. ЇЇ учні працюють у багатьох оперних театрах та філармоніях, серед них М. Курпе та І. Журіна (Москва), Н. Василюк (Одеса), Л. Недай і О. Нецетенко (Красноярськ), Т. Гармаш і В. Стеценко (Харків); на педагогічній роботі — Г. Бачуріна (Москва), Н. Макаренко, Л. Черкашина і О. Сахно (Харків).
Випускники вокального відділу є чисельними лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів, постійними учасниками творчих програм на престижних концертних сценах міста та України, поповнюючи студентський склад ЗВО України та продовжуючи славетні традиції харківської вокальної школи.
З вересня 2023 року відділи «Спів» та «Хорове диригування» реорганізовано у спільний відділ, який відтепер має назву «Вокально-хорове мистецтво».
Предметно-циклову комісію «Вокально-хорове мистецтво» очолює лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів, член Ради молодих вчених ХНУМ ім. І.П.Котляревського - Олексій Олексійович Коноров.
Сьогодні на відділі поряд с основним високопрофесійним та талановитим викладацьким складом працюють викладачі-сумісники класу сольного співу.
Особливе ставлення до народних інструментів у стінах Харківського музичного училища, нині Харківського музичного фахового коледжу було починаючи з моменту заснування закладу (1883), незважаючи на відсутність окремої сформованої структури відділу.
У 1924 році в Харківському музично-драматичному інституті (нині ХНУМ ім. І. П. Котляревського) і одночасно в музичному технікумі (нині ХМФК ім. Б. М. Лятошинського) були відкриті класи домри В. А. Комаренком, видатним ентузіастом народно-музичного мистецтва. Відділ, де навчали гри на народних інструментах, а також суміжних спеціальностей, називався капельмейстерсько-хормейстерським. Викладали тут переважно за сумісництвом педагоги консерваторії.
Одним із перших викладачів класу баяна був М. В. Пономарьов. Його учня О. І. Морозова, після закінчення закладу, було теж запрошено на посаду викладача класу баяна. У повоєнні роки він продовжив педагогічну діяльність, а після 1947 року успішно керував оркестром баяністів. Серед випускників класу О. І. Морозова: композитор, концертний виконавець, заслужений діяч мистецтв України Костянтин Мясков; народний артист Росії, концертний виконавець, композитор, головний диригент державного ансамблю «Росія» Віктор Грідін; доцент, декан факультету народного музичного мистецтва Харківської державної академії культури, заслужений діяч мистецтва України Віталій Курисько та багато ін.
24 вересня 1946 року був сформований відділ народних інструментів, на якому працювали викладачами М.В.Пономарьов, О. І. Морозов, І. Г. Єгупов, А. О. Дунаєв (клас баяна); Д. Я. Андренко, В. А. Комаренко, Д. М. Злобінський (диригування, оркестровий клас); К. Л. Дорошенко (інструментування); М. І. Фатєєв (клас домри, завідувач відділу). З 1947 року починають викладацьку роботу по класу баяна О. Я. Милославський та Я. М. Кантор, який став у 1949 році завідувачем відділу.
У 1944 році було відкрито відділ сліпих баяністів — інвалідів війни, учні якого мешкали в інтернаті на повному соціальному забезпеченні, їм гарантувалося працевлаштування. У 1949 році, ще студентом IV-го курсу училища, розпочав викладати випускник цього відділу В. Я. Подгорний — видатний композитор, концертний виконавець, професор кафедри народних інструментів Харківського державного інституту мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, занесений в довідник «Видатні люди світу» за досягнення в музичному мистецтві. Високий професіоналізм та захопленість своєю справою дозволили йому виховати цілу низку талановитих музикантів, які в подальшому продовжили та зміцнили педагогічні традиції свого наставника: М. Кутлін — соліст-ансамбліст оркестру народних інструментів Харківської філармонії; О. Назаренко — професор, заслужений діяч мистецтв України; Й. Пуріц — соліст Москонцерту та Держконцерту, володар «Золотого диска» (Німеччина); Ю. Абраменко — лауреат міжнародного конкурсу (Німеччина), соліст, концертмейстер Мурманської філармонії; О. Міщенко — лауреат міжнародного конкурсу баяністів (Німеччина) у складі дуету баяністів О. Міщенко‑І. Снєдков, автор численних перекладів та методичних робіт, професор, заслужений артист України.
У 60-ті роки минулого сторіччя зросла чисельність студентів, було відкрито клас акордеона, а також заочне відділення з п’ятирічним терміном навчання. У зв’язку з цим відділ поповнився групою молодих викладачів. Це О. Яровий (очолював відділ у 1966-1991 роках), С. Дядечко, Л. Назаренко, Є. Ващенко (1991-2002, 2008-2016 роках керував відділом), І. Кріцин, Г. Курисько, В. Артеменко (очолював відділ з 2003 по 2008 рік), Є. Малихін.
Упродовж 1982-2001 років працював на відділі І. І. Снєдков (нині завідувач кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, професор, заслужений діяч мистецтв України) — яскравий виконавець, ініціативний викладач, лауреат міжнародного конкурсу. Серед його вихованців, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: головний диригент «Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні і танцю», викладач Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського А. Стрілець; Є. Шелест. З 2005 року на відділі працює його учень, талановитий викладач та виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів О. М. Харченко (випускник Є. Л. Ващенко в музичному училищі). Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Клочко, О. Вєтров, О. Скафа, І. Кулаков, А. Чигринець, Д. Пономарьова, Р. Вачаєв, А. Крикун. З 2016 року до викладацького складу приєднався теж випускник І. І. Снєдкова, віртуозний виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів П. В. Архипенко. Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Д. Ческаско, А. Черняк, дует у складі Д. Черкаско та А. Компанченко.
З 1947 по 1951 роки клас домри, гітари і балалайки в навчальному закладі вів Микола Тимофійович Лисенко. У 1936 році він закінчив Харківський музичний технікум по класу домри у В. А. Комаренка, а 1947 році — Харківську консерваторію. Його випускниками були В. Міхеліс, Ф. Коровай, Є. Бортник, В. Баскаков, Б. Міхєєв, В. Савіних, В. Яровий, В. Ніколаєв.
З 1950 року в Харківській консерваторії і за сумісництвом в музичному училищі працював В. І. Міхеліс. Його найкращі випускники: завідувач кафедри оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, народний артист України, професор, диригент А. Калабухін; доцент Харківського державного інституту мистецтв В. Гризодуб; лауреат міжнародного фестивалю молоді і студентів, володар першої премії та золотої медалі (Австрія) М. Васильєв.
У 1953 році закінчив Харківське музичне училище по класу домри Федір Гнатович Коровай — видатний музикант, лауреат республіканського та всесоюзного конкурсів, отримав першу премію та золоту медаль Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957), заслужений діяч мистецтв України, був професором Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, з 1963 по 1969 роки працював у музичному училищі.
У 1957 році закінчив училище один з фундаторів домрового мистецтва на сучасному етапі його розвитку, видатний та самобутній виконавець, диригент, викладач Борис Олександрович Міхєєв. Упродовж 1975-1977 років був директором навчального закладу, 1985 році — ректором Донецького музично-педагогічного інституту, а з 1988 року і по сьогодні професор Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України.
Протягом багатьох років традиції майстрів домрового мистецтва продовжують їхні випускниці: Г. Г. Клименко, О. Г. Ковенєвої, Л. М. Мельнікова (голова ПЦК 2004-2016 роки). Їхні учні неодноразова ставали лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів: Д. Лебединський, Н. Резван, І. Долгіх, О. Запорожець, О. Кізка, О. Погрібняк, К. Шевченко (клас викладача Г. Г. Клименко); Я. Данилюк, К. Сліпченко, І. Шутенко, Ю. Єщенко, А. Шепель, дует у складі А. Платонова та А. Шепель (клас викладача Л. М. Мельнікової), С. Конарєва, О. Погрібняк, О. Могиливець, А. Сорока (клас викладача О. Г. Ковенєвої). З 2009 року за сумісництвом клас домри стала викладати яскрава виконавиця, талановитий педагог, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, доцент Харківського національного університету мистецтв Н. Є. Костенко. Її вихованці — неодноразові лауреати конкурсів: А. Воробйова, К. Тищенко, К. Мирний, К. Харламенко, А. Платонова, К. Звягінцева, М. Колесник, М. Онищенко.
Починаючи з 1955 року клас балалайки викладали М. Ткачов, Є. Богдан, М. Набойченко, В. Козлов. Учні останнього — яскраві виконавці, лауреати різних конкурсів: І. Брова, В. Проценко, Є. Булгаков, О. Новаков, Д. Голенко. Починаючи з 2005 року клас балалайки веде талановитий музикант Є. Булгаков. Серед його вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: А. Барсуков, М. Співак, Т. Тухтаров, О. Ларіонов, Т. Прокудін, І. Сухоставець, Д. Ключарьов.
Клас бандури започаткував у музичному училищі в 1953 році П. Г. Іванов. Він розвивав харківський спосіб гри на бандурі. З 1982 року цей клас відновлено викладачем О. О. Костенко. А з 1988 року і донині клас бандури веде Л. В. Панова — з 2015 року голова ПЦК «Народні інструменти», керівник ансамблю народних інструментів «Слобожаночка». Серед її учнів — народні артистки України Т. Слюсаренко та О. Гізимчук, лауреати всеукраїнських конкурсів О. Філон, Н. Цакун, А. Євдокименко, Н. Ісакова, Г. Горільчанник, А. Черниш, Т. Григор’єва, К. Сирова, Є. Бичковська, Н. Істюфеєва. За сумісництвом викладає клас бандури автор багатьох нотних збірок для бандури, творчих проєктів, голова Харківського обласного осередку Національної спілки кобзарів України. доцент Харківського національного університету мистецтв, лауреат міжнародного конкурсу, кандидат мистецтвознавства Л. С. Мандзюк. Серед її учнів — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Н. Мельник, Д. Кривошапченко, А. Хмирова, А. Жирова, М. Митко, К. Король, О. Аршава, Д. Старовойтова, А. Кузенкова, О. Ткач.
З 1986 року на відділі було відкрито постійно діючий клас цимбалів засновником професійної школи цимбального виконавства та провідним викладачем цимбалів на Слобожанщині, доцентом, заслуженим діячем мистецтв України О. О. Костенко (голова ПЦК 1991-2004 роки). Серед її вихованців понад 25 лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів: О. Савицька (старший викладач Харківської державної академії культури), Т. Стрілець (викладач-методист Харківського вищого коледжу мистецтв), Л. Тюкова, О. Юрченко (кандидат мистецтвознавства, старший викладач Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського), Ю. Чайн (художній керівник та диригент Маріупольського муніципального оркестру народних інструментів), О. Лебединська, М. Клименко, А. Баришевська, О. Остапчук, А. Аулова, А. Кущ, М. Зорова (викладачі шкіл естетичного виховання міста Харкова) та інші. О. О. Костенко — автор багатьох творчих проєктів, нотних збірників, учасник кількох Всесвітніх конгресів цимбалістів, гра її студенів відзначена золотою медаллю Всесвітньої асоціації цимбалістів. Випускниця її класу О. Юрченко — автор програм з класу цимбалів для шкіл естетичного виховання та нотних збірників, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів, кандидат мистецтвознавства — з 2007 року плідно працює у коледжі. Серед її вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шморгун, В. Івоніна, А. Чурікова.
Клас гітари в навчальному закладі розпочав своє існування з 1939 року. Після війни він діяв певний час під керівництвом М. Т. Лисенка. У 1976 році Б. О. Міхєєв, тодішній директор закладу, сприяв відновленню класу гітари і запросив викладачем харизматичного музиканта та талановитого викладача В. К. Петрова. Серед випускників його класу: В. І. Доценко — нині професор кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, відомий гітарист-виконавець, творча манера якого позначена яскравим темпераментом та блискучою технікою; В. Кісь працює у Москві в ансамблі відомого співака О. Малініна; В. Ткаченко — лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського; А. Мартим’янова — лауреат міжнародних конкурсів, викладач Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Багато вихованців В. К. Петрова за період навчання успішно виступали на фестивалях та конкурсах різного рівня, де отримували звання лауреатів — О. Кригін (доцент Харківської гуманітарно-педагогічної академії, кандидат мистецтвознавства), А. Тихонравова (солістка Харківської філармонії, кандидат мистецтвознавства), О. Кулік, Д. Панченко (викладачі Харківського музичного фахового коледжу) та інші.
З 1978 року на відділі працював викладачем по класу гітари В. В. Гризодуб. Вихованці його класу — лауреати різних конкурсів: випускники Зальцбурзькій вищій академії музики У. Мачнєва, В. Соболєв; викладач Харківського вищого коледжу мистецтв А.Лейбіна; Н.Каратаєва, О. Рясінчук, В. Ковальов, А. Педько. Протягом багатьох років клас гітари веде талановитий викладач І. О. Шевчук. Не можливо не оцінити її вклад в підвищення рівня сектора педагогічної практики при коледжі. Випускники її класу лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів: М. Полторацький, О. Бойко, А. Островерх, В. Артеменко, С. Гаман, Д. Жуков, Д. Кора, Д. Зеленчук. Разом прийшли працювати по класу гітари яскраві виконавці, лауреати міжнародних конкурсів Д. М. Панченко та О. Г. Кулик. Їх вихованці — це нова плеяда молодих талановитих виконавців, серед яких лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шнирьова, Р. Голубов, І. Юзюк, А. Швиркунов, Є. Старікова, учень мистецької школи КЗ ХМФК ім. Б. М. Лятошинського ХОР, М. Раков (клас викладача Д. М. Панченко) та А. Марюхна, Т. Піхуля, П. Станевський, Р. Ганенко, Т. Сагателян, Я. Косілова, С. Ткаченко (клас викладача О. Г. Куліка).
Значний внесок у роботу відділу зробили концертмейстери — лауреати і дипломанти конкурсів Л. І. Шатравка, Л. Г. Селезньова, Н. П. Гусєва, Т. М. Ганжа, Т. М. Самоварова, О. О. Ярова, І. В. Бурбас.
Особливої уваги на відділі народних інструментів заслуговує робота з творчими колективами. У повоєнні роки оркестром народних інструментів керували В. А. Комаренко, М. І. Фатєєв, Д. М. Злобінський, пізніше естафету прийняли М. П. Будянський, Б. О. Міхєєв, В. І. Ніколаєв. З 1986 року і по сьогодні оркестром народних інструментів, продовжуючи славетні традиції попередників та привносячи своє нове, орудує заслужений діяч мистецтв України В. М. Городовенко. Ансамбль народних інструментів «Слобожаночка» під керівництвом Л. В. Панової (з 2009 року) неодноразово ставав лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів.
Велика кількість виступів студентів відділу на радіо і телебаченні, у залах Харківської обласної філармонії, Харківського академічного театру опери та балету, Українського культурного центру, Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Харківській державній академії культури, на підприємствах міста засвідчують активну професійну роботу викладачів та високий рівень фахового виховання молодого покоління музикантів.
З перших років існування Харківського музичного училища, нині — Харківського музичного фахового коледжу на його базі були відкриті класи дерев’яних і мідних духових інструментів, а викладання гри на ударних інструментах було запроваджене десь у 20-ті роки XX сторіччя.
У дореволюційний період до складу педагогів відділу входили: А. А. Юр’ян — випускник Санкт-Петербурзької консерваторії, учень Ф. Гоміліуса (клас валторни) та М. Римського-Корсакова (клас композиції), один з фундаторів латиської професійної музики, викладав класи валторни, труби і тромбона; Ю. А. Юр’ян — вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії (клас валторни); Г. А. Гек — здобув освіту в Магдебурзі (клас гобою), артист симфонічного оркестру оперного театру, викладав класи гобоя і кларнета; Ф. В. Кучера — вихованець Амстердамської консерваторії (клас фагота); В. Й. Катанський — трубач і теоретик, капельмейстер військового оркестру; Д. Й. Катанський — випускник Харківського музичного училища (клас тромбона), артист симфонічного оркестру оперного театру, автор численних транскрипцій віолончельної та контрабасової літератури для тромбона.
Документальні свідчення про роботу відділу духових інструментів у період після 1917 року маємо від 1921-1922 навчального року, коли в списку професорів і викладачів значилися: М. М. Арабей — фаготист, випускник Харківського музичного училища, удосконалювався і викладав у Москві; О. О. Антонов — трубач, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав солістом з симфонічними оркестрами; В. В. Бровкович — гобоїст, вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії; В. О. Кокотов — валторніст, випускник Астраханського музичного училища, упорядкував школу і збірник етюдів для валторни; Т. Н. Кричевський — флейтист, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав у концертах із симфонічним оркестром, склав збірник оркестрових соло для флейти; Г. К. Риков — кларнетист, після закінчення Харківського музичного училища і консерваторії працював саме в музичному училищі.
Вагомий внесок у розвиток виконавської культури Харкова зробили музиканти-духовики, що почали викладати в училищі по війні. Це І. І. Ганзбург, С. Г. Зуєв, А. Г. Родман, І. Є. Морштейн, О. Г. Шустер, Д. І. Кузнецов, Л. А. Романенко, А. Г. Підченко, Л. М. Джмурій. Вони виховали плеяду чудових виконавців на духових і ударних інструментах, які стали лауреатами міжнародних та національних конкурсів і окрасою провідних оркестрів багатьох філармоній і музичних театрів. Більшість із них уже самі стали викладачами, мають високі нагороди, звання та наукові ступені, виховують нову зміну талановитої молоді. Варто назвати фаготиста Г. А. Абаджяна — нині першого проректора ХНУМ ім. І. П. Котляревського, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, кандидата мистецтвознавства; гобоїста В. І. Лебедєва — професора кафедри ХДІМ ім. І. П. Котляревського; трубача В. Г. Гриника, який багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, потім очолив клас труби в Харківській музичній школі-десятирічці, виховав багато чудових музикантів; флейтиста Л. Г. Гриника, що багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, а потім солістом оркестру Харківської філармонії, нині — завідувач відділом у ХССМШ; валторніста М. І. Островського, який тривалий час працював концертмейстером групи валторн симфонічного оркестру Харківської філармонії, а зараз — інспектор симфонічного оркестру Харківської філармонії, викладав в музичному училищі. Серед обдарованих вихованців відділу слід згадати Олександра та Сергія Новакових, Сергія Цоцоріна. Леоніда Виноградова, Олександра Гладких. Юрія Логвинова, Олексія Лафакі, Тараса Куценка, Сергія Михайлова та інших.
Понад сорок років працює в коледжі Володимир Миколайович Бобров, який і нині завідує відділом духових та ударних інструментів. З 1985 року він керівник духового оркестру. Цей колектив — гордість навчального закладу і міста, лауреат Всеукраїнського конкурсу (1998). Духовий відділ і оркестр, керовані В. М. Бобровим, за оцінкою атестаційної комісії Міністерства культури визнані одними з кращих в Україні.
Студенти провідних викладачів відділу різних років В. М. Боброва, Г. Г. Кравченка, Є. М. Боброва, А. М. Боброва, В.І. Пилюкова, М. І. Островського, І. І. Дзялика, К. І. Моторного щороку здобували та здобувають високі лауреатські звання на престижних конкурсах і фестивалях. Тільки за останні роки лауреатами стали понад 50 випускників відділу.
Безумовно, перемоги на різних конкурсах, участь у концертах міського, обласного, республіканського і міжнародного рівня — це і заслуга чудових концертмейстерів Н. П. Гусєвої, М. Л. Трембовлєвої, Т. М. Лєсновської, О. В. Петрової, Я. В. Овчаренко.
Відділ оркестрових струнних інструментів — один з найстаріших в коледжі. Його існування співпадає з відкриттям самого навчального закладу. Роботу відділу започаткували видатні митці другої половини XIX — початку XX століть. Серед них скрипалі В. І. Слатін та К. К. Горський, останній випускник Петербурзької консерваторії по класу скрипки Л. С. Ауера та по класу композиції М. А. Римського-Корсакова. На відділі працювали професор Московської консерваторії А. С. Шпор та ще один учень Л. С. Ауера — Й. Ю. Ахрон. Клас віолончелі викладав випускник Московської консерваторії П. О. Данильченко, якому в свій час П. І. Чайковський присвятив «Варіації на тему рококо». У 1880-ті роки клас віолончелі, контрабасу та камерного ансамблю викладав випускник Московської консерваторії А. Е. фон Глен. Серед його учнів відомі музиканти — І. І. Прес, Є. Я. Бєлоусов, І. І. Дубинський, М. Є. Букінік. Гордістю навчального закладу завжди був студентський симфонічний оркестр під орудою директора тодішнього училища І. І. Слатіна.
Після Великої вітчизняної війни в Харкові працювала плеяда талановитих музикантів-скрипалів. Серед них видатний педагог, учень С. К. Барцевича та Л. С. Ауера Ілля Володимирович Добржинець. Вихованці І. В. Добржинця протягом багатьох років грали в оркестрі філармонії, займалися викладацькою діяльністю в музичних навчальних закладах різних рівнів країн колишнього СРСР. В той же час у стінах навчального закоалу викладав видатний скрипаль другої половини XX століття Адольф Арнольдович Лещинський — один з останніх та улюблених учнів К. Флеша. Так в стінах закладу були закладені прекрасні та усталені традиції двох світових скрипкових шкіл виконавства XX століття — російської та німецької. Учні та послідовники класу А. А. Лещинського, серед яких Ю. Сухін, Л. Зейде, Н. Петреско та інші, на протязі різних років, наслідуючи традиції свого вчителя, вели активну професійну викладацьку діяльність у стінах мистецького закладу. Багато талановитих скрипалів вийшло з класу учня А. А. Лещинського — Леоніда Михайловича Андрусенка. Серед них — лауреат міжнародних конкурсів М. Кугель.
Більшість викладачів відділу працювали артистами оркестру Харківської філармонії, викладачами Харківської музичної школи-дисятирічки та консерваторії: С. Фарберов, Й. Гельфандбейн, А. Козловичер, І. Коган, С. Бружаницький, І. Заславський. В 1950-х роках студентський симфонічний оркестр очолював талановитий музикант Дмитро Мусійович Злобинський.
У 1960-ті роки на відділі почали працювати енергійний та самовідданий музикант, випускник музичного училища Ю. В. Сухін та Д. Г. Шуаєв, який став ініціатором створення класу альта та камерного оркестру. Згодом до викладацького складу приєдналися Л. Й. Зейде, Л. Г. Лімарова, Н. Л. Кремінчуцька, В. Т. Резнік. Посаду завідувача відділу обіймав учень А. А. Лещинського Володимир Іванович Руденко. Хоча в Харкові він працював не багато років, але досить продуктивно. Його методичні розробки та редакції скрипкових творів отримали широке практичне розповсюдження за межами країни.
Починаючи з 1989 року і протягом багатьох років на відділі працював учасник Великої Вітчизняної війни, видатний диригент Харківської філармонії, талановитий композитор, автор монографій Павло Пилипович Шеметов.
В 70-ті роки на відділі клас віолончелі почали викладати вихованці О. М. Щелкановцевої: І. М. Валяшкіна, (працювала з 1976 р. до 2004 р.), О. А. Алексейчик (працювала с 1977 р. по 1993 р.). В теперішній час на відділі працюють також її випускники О. А. Подмарьова, та А. І. Альохіна.
З 1988 року на відділі розпочала свою викладацьку діяльність випускниця Харківського інституту мистецтв класу викладача С. Г. Кочаряна Ольга Миколаївна Шевель. Починаючи з 1993 року і по сьогодні вона очолює предметно-циклову комісію «Оркестрові струнні інструменти», викладає клас альта, та є незмінним керівником та диригентом камерного оркестру коледжу.
1990-ті роки відзначені появою нових талановитих музикантів-викладачів по класу скрипки, які активно працюють на відділі і сьогодні. Це випускниці Харківського інституту мистецтв Галина Йосипівна Тевелевич, Надія Олександрівна Машина, Юрій Григорович Подлєсний. Всі вони дбайливо зберігають закладені традиції харківської струнної школи виконавства. Серед їх випускників багато лауреатів конкурсів різних рівнів від міжрегіональних до міжнародних. Багато з них отримали ступень кандидатів мистецтвознавства.
Поряд з провідними викладачами відділу сьогодні працюють молоді та талановиті викладачі та виконавці, більшість з яких е випускниками навчального закладу. Це такі викладачі як О. А. Подмарьова, Н. Є. Амстібовська, Ю. М. Дедюля, В. С. Литовченко, Р. В. Ущаповський. Також на відділі активно працюють талановиті музиканти О. В. Пищита, С. В. Портов, та О. В. Піцан.
В різні роки симфонічний оркестр очолювали відомі диригенти, заслужені діячі мистецтв: В. І. Ніколаєв, Ш. Г. Палтаджян, В. М. Городовенко. Зараз симфонічним оркестром керує В. Д. Куценко.
Всі студенти відділу складають основу симфонічного та камерного оркестрів — творчих колективів, які мають багато різнопланових яскравих виступів на концертних сценах міста Харкова. Вихованці відділу беруть постійну активну участь у конкурсах, фестивалях, семінарах, творчих проектах, демонструючи високий рівень професійної майстерності. Випускники відділу — студенти не лише харківських вищих навчальних закладів, але й поповнюють лави студентства закладів вищої освіти України, Російської Федерації, Німеччини, Австрії, США.
З гордістю та повагою, вдячністю та пам’яттю ставляться викладачі до своїх великих наставників. Так само передають вони набуток харківської струнної школи своїм вихованцям. Творчі та професійні здібності викладацького складу відділу є добрим стимулом та кращим прикладом для зростання професійної майстерності студентів Харківського музичного фахового коледжу.
Відділ спеціального фортепіано існує від часів становлення професійної музичної освіти в Харкові. Ще в музичних класах (1871-1883) І. І. Слатін, сам блискучий піаніст і вдумливий педагог, заклав підвалини фортепіанного відділу майбутнього музичного училища. Вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії по класу професора А. Дрейшока та Берлінської по класу Т. Куллака, І. І. Слатін запросив до складу викладачів навчального закладу багатьох відомих музикантів з провідних консерваторій Європи. Учень Ф. Ліста — Альберт Бенш, вихованець С. Монюшко і К. Таузіга — Андрій Шульц-Евлер, учень М. Рубінштейна і П. Чайковського — Ростислав Геніка.
Творчу естафету від викладачів перейняли їхні вихованці: спочатку в класі І. Слатіна, а потім у А. Бенша навчався Сергій Борткевич — славнозвісний композитор і піаніст; А. Шульц-Евлер виховав гордість національного мистецтва, фундатора української фортепіанної школи Павла Кіндратовича Луценка.
Велику роль в розвитку художнього смаку та культури харків’ян відіграли концерти М. Рубінштейна та А. Рубінштейна. На зразок «Історичних концертів» А. Рубінштейна здійснив низку своїх «Історичних концертів-лекцій» Р. Геніка, якого по праву називають одним з перших теоретиків фортепіанного мистецтва.
Справжньою окрасою викладацького складу фортепіанного класу став учень О. М. Скрябіна — Олександр Іоахимович Горовиць, чия унікальна особистість розкрилася у виконавській діяльності, у численних музичних рецензіях і в натхненній педагогічній роботі. Він грав у сольних концертах, а також часто виступав як ансамбліст з К. Горським, А. Борисяком, М. Букініком. На запрошення Олександра Іоахимовича в Харкові неодноразово виступав його геніальний племінник — Володимир Горовиць.
Згодом більшість викладачів музичного училища увійшла до професорського складу новоствореної у травні 1917 року Харківської консерваторії.
У 20-30-ті роки ХХ сторіччя в музичному технікумі викладали переважно провідні педагоги та професори муздрамінституту, серед яких насамперед, слід називати ім’я вихованця училища Павла Луценка, який став професором музтехнікуму та інституту, а з січня 1921 року по вересень 1922 року був ще й ректором інституту.
Людвиг Фанненштіль, видатний музикант, піаніст-віртуоз і чуйний педагог (він виховав майже 70 професійних піаністів), став після І. І. Слатіна ректором музичного технікуму. У ці ж роки до роботи на відділі були залучені такі талановиті музиканти, як Ф. О. Фанненштіль, Н. Б. Ландесман, А. М. Гольдінгер, Л. І. Фінкельштейн, С. М. Рабець, М. О. Славінська, О. І. Корещенко, Л. В. Кузьменко, В. Д. Петров, Л. Ф. Пактовський.
Високим професійним рівнем виконавської майстерності і художнім смаком відзначалися виступи творчої молоді на різноманітних професійних конкурсах. Серед перших лауреатів учень П. К. Луценка — Л. Г. Сагалов, який здобув премії на Всеукраїнському конкурсі (1931) та ІІ Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена (1932).
Велика просвітницька діяльність викладачів та студентів фортепіанного відділу пов’язана з початком роботи харківського радіо. Їх виступи з різноманітними програмами складалися як з класичного, так і з сучасного репертуару (1927-1928 рр.). Ведучим цих радіоконцертів був викладач відділу Л. Ф. Пактовський.
У повоєнні роки на фортепіанному відділі працювали такі досвідчені викладачі, як доцент А. М. Гольдінгер (завідувач відділом з 1946 року), Н. С. Радченко (завідувач учбової частини), М. Г. Зарахович, А. П. Лаврова. Поруч з ними продовжували працювати професори консерваторії А. А. Лунц, Н. Б. Ландесман, доценти Б. О. Скловський, М. С. Хазановський; деякий час викладала і Р. С. Горовиць (1949-1950).
Така співдружність училища і консерваторії у період 1936-1945 років спочатку була обумовлена спільним керівництвом, єдиним бюджетом і місцем розташування на вулиці Свердлова, 30. А надалі, після відокремлення училища від консерваторії, вона набула характеру творчого спілкування (тривалий час консультантом фортепіанного відділу була народна артистка України, заслужений діяч мистецтв України, професор Т.Б.Вєркіна).
50-60-ті роки минулого століття позначені активізацією діяльності фортепіанного відділу, прийом студентів на перший курс поступово зріс до 45 осіб. В 1950-1966 роки фортепіанний відділ очолював Я. О. Фейгін, який виховав понад 75 студентів, що стали провідними викладачами, концертмейстерами, музикознавцями. Активно працювали також музиканти з багаторічним досвідом: М. В. Ітігіна, М. О. Хлєбніков, М. Г. Пільстрем, І. Л. Крючик, композитор і піаніст М. С. Сільванський. В ці роки на відділі працювала учениця П. К. Луценка — Н. С. Радченко, яка виховала чимало талановитих музикантів (серед них Т. Строкотова — нині проректор Київської Національної музичної академії).
З 1961 року на відділі викладала Л. М. Попова (1966-1986 роки з невеликою перервою вона очолювала відділ). Випускниця Петербурзької консерваторії по класу професора В. Х. Розумовської, вона за роки роботи в навчальному закладі виховала понад 100 піаністів (серед них лауреати національних конкурсів С. Полусмяк (зараз живе і працює в США), І. Приходько — кандидат мистецтвознавства, професор Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки).
Сьогодні в коледжі працюють учениці Л. М. Попової — провідні викладачі Т. В. Новічкова, Г. Д. Самсонік, Н. М. Смірнова, які своєю творчістю збагачують традиції фортепіанної школи свого вчителя. У Харківському педагогічному університеті викладає професор О. О. Кузнєцова. Продовжує і розвиває педагогічні принципи Л. М. Попової викладач фортепіанного відділу і директор коледжу О. О. Єфременко.
Серед тих, хто очолював відділ у різні роки: Ф. О. Фаненштіль, А. М. Гольдінгер, Я. О. Фейгін, Л. М. Попова, Л. П. Шуріна, М. П. Дубіненко. Зараз фортепіанний відділ очолює викладач-методист, кандидат мистецтвознавства О. В. Чередниченко.
Колектив викладачів відділу здійснює плідну науково-методичну роботу, розробляє нові програми, посібники, провадить різноманітну просвітницьку й концертну діяльність.
Фортепіанний відділ живе новими планами й задумами, продовжуючи і розвиваючи традиції української та європейської виконавської школи. Щорічно вихованці фортепіанного відділу беруть участь у майстер класах, виступають у концертах, здобувають численні нагороди на престижних міжнародних та національних конкурсах і фестивалях.
Випускники відділу працюють зараз в усіх куточках України, а також за її межами — у країнах Європи та Америки, в Ізраїлі, Австралії та ін.
Сторінка 5 із 7
- Ви тут:
-
1
- Uncategorised
