Відділ спеціального фортепіано існує від часів становлення професійної музичної освіти в Харкові. Ще в музичних класах (1871-1883) І. І. Слатін, сам блискучий піаніст і вдумливий педагог, заклав підвалини фортепіанного відділу майбутнього музичного училища. Вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії по класу професора А. Дрейшока та Берлінської по класу Т. Куллака, І. І. Слатін запросив до складу викладачів навчального закладу багатьох відомих музикантів з провідних консерваторій Європи. Учень Ф. Ліста — Альберт Бенш, вихованець С. Монюшко і К. Таузіга — Андрій Шульц-Евлер, учень М. Рубінштейна і П. Чайковського — Ростислав Геніка.

Творчу естафету від викладачів перейняли їхні вихованці: спочатку в класі І. Слатіна, а потім у А. Бенша навчався Сергій Борткевич — славнозвісний композитор і піаніст; А. Шульц-Евлер виховав гордість національного мистецтва, фундатора української фортепіанної школи Павла Кіндратовича Луценка.

Велику роль в розвитку художнього смаку та культури харків’ян відіграли концерти М. Рубінштейна та А. Рубінштейна. На зразок «Історичних концертів» А. Рубінштейна здійснив низку своїх «Історичних концертів-лекцій» Р. Геніка, якого по праву називають одним з перших теоретиків фортепіанного мистецтва.

Справжньою окрасою викладацького складу фортепіанного класу став учень О. М. Скрябіна — Олександр Іоахимович Горовиць, чия унікальна особистість розкрилася у виконавській діяльності, у численних музичних рецензіях і в натхненній педагогічній роботі. Він грав у сольних концертах, а також часто виступав як ансамбліст з К. Горським, А. Борисяком, М. Букініком. На запрошення Олександра Іоахимовича в Харкові неодноразово виступав його геніальний племінник — Володимир Горовиць.

Згодом більшість викладачів музичного училища увійшла до професорського складу новоствореної у травні 1917 року Харківської консерваторії.

У 20-30-ті роки ХХ сторіччя в музичному технікумі викладали переважно провідні педагоги та професори муздрамінституту, серед яких насамперед, слід називати ім’я вихованця училища Павла Луценка, який став професором музтехнікуму та інституту, а з січня 1921 року по вересень 1922 року був ще й ректором інституту.

Людвиг Фанненштіль, видатний музикант, піаніст-віртуоз і чуйний педагог (він виховав майже 70 професійних піаністів), став після І. І. Слатіна ректором музичного технікуму. У ці ж роки до роботи на відділі були залучені такі талановиті музиканти, як Ф. О. Фанненштіль, Н. Б. Ландесман, А. М. Гольдінгер, Л. І. Фінкельштейн, С. М. Рабець, М. О. Славінська, О. І. Корещенко, Л. В. Кузьменко, В. Д. Петров, Л. Ф. Пактовський.

Високим професійним рівнем виконавської майстерності і художнім смаком відзначалися виступи творчої молоді на різноманітних професійних конкурсах. Серед перших лауреатів учень П. К. Луценка — Л. Г. Сагалов, який здобув премії на Всеукраїнському конкурсі (1931) та ІІ Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена (1932).

Велика просвітницька діяльність викладачів та студентів фортепіанного відділу пов’язана з початком роботи харківського радіо. Їх виступи з різноманітними програмами складалися як з класичного, так і з сучасного репертуару (1927-1928 рр.). Ведучим цих радіоконцертів був викладач відділу Л. Ф. Пактовський.

У повоєнні роки на фортепіанному відділі працювали такі досвідчені викладачі, як доцент А. М. Гольдінгер (завідувач відділом з 1946 року), Н. С. Радченко (завідувач учбової частини), М. Г. Зарахович, А. П. Лаврова. Поруч з ними продовжували працювати професори консерваторії А. А. Лунц, Н. Б. Ландесман, доценти Б. О. Скловський, М. С. Хазановський; деякий час викладала і Р. С. Горовиць (1949-1950).

Така співдружність училища і консерваторії у період 1936-1945 років спочатку була обумовлена спільним керівництвом, єдиним бюджетом і місцем розташування на вулиці Свердлова, 30. А надалі, після відокремлення училища від консерваторії, вона набула характеру творчого спілкування (тривалий час консультантом фортепіанного відділу була народна артистка України, заслужений діяч мистецтв України, професор Т.Б.Вєркіна).

50-60-ті роки минулого століття позначені активізацією діяльності фортепіанного відділу, прийом студентів на перший курс поступово зріс до 45 осіб. В 1950-1966 роки фортепіанний відділ очолював Я. О. Фейгін, який виховав понад 75 студентів, що стали провідними викладачами, концертмейстерами, музикознавцями. Активно працювали також музиканти з багаторічним досвідом: М. В. Ітігіна, М. О. Хлєбніков, М. Г. Пільстрем, І. Л. Крючик, композитор і піаніст М. С. Сільванський. В ці роки на відділі працювала учениця П. К. Луценка — Н. С. Радченко, яка виховала чимало талановитих музикантів (серед них Т. Строкотова — нині проректор Київської Національної музичної академії).

З 1961 року на відділі викладала Л. М. Попова (1966-1986 роки з невеликою перервою вона очолювала відділ). Випускниця Петербурзької консерваторії по класу професора В. Х. Розумовської, вона за роки роботи в навчальному закладі виховала понад 100 піаністів (серед них лауреати національних конкурсів С. Полусмяк (зараз живе і працює в США), І. Приходько — кандидат мистецтвознавства, професор Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки).

Сьогодні в коледжі працюють учениці Л. М. Попової — провідні викладачі Т. В. Новічкова, Г. Д. Самсонік, Н. М. Смірнова, які своєю творчістю збагачують традиції фортепіанної школи свого вчителя. У Харківському педагогічному університеті викладає професор О. О. Кузнєцова. Продовжує і розвиває педагогічні принципи Л. М. Попової викладач фортепіанного відділу і директор коледжу О. О. Єфременко.

Серед тих, хто очолював відділ у різні роки: Ф. О. Фаненштіль, А. М. Гольдінгер, Я. О. Фейгін, Л. М. Попова, Л. П. Шуріна, М. П. Дубіненко. Зараз фортепіанний відділ очолює викладач-методист, кандидат мистецтвознавства О. В. Чередниченко.

Колектив викладачів відділу здійснює плідну науково-методичну роботу, розробляє нові програми, посібники, провадить різноманітну просвітницьку й концертну діяльність.

Фортепіанний відділ живе новими планами й задумами, продовжуючи і розвиваючи традиції української та європейської виконавської школи. Щорічно вихованці фортепіанного відділу беруть участь у майстер класах, виступають у концертах, здобувають численні нагороди на престижних міжнародних та національних конкурсах і фестивалях.

Випускники відділу працюють зараз в усіх куточках України, а також за її межами — у країнах Європи та Америки, в Ізраїлі, Австралії та ін.