Перегляди: 15

Мета акції:
Привернути увагу суспільства до проблем насильства.
Подолати насильство в сім'ї.
Протидіяти жорстокому поводженню з дітьми.
Боротися з торгівлею людьми.
Захищати права жінок.

Перегляди: 24

Кожного року восени українці святкують день української мови та писемності.
Це свято було започатковано 6 листопада 1997 року. Українська мова є частиною ідентичності нашої держави, важливою складовою культурної спадщини та інструментом передачі традицій, світогляду та цінностей українців.
Говорячи про День української писемності і мови, неможливо не згадати про Нестора Літописця. Протягом ХІ - початку ХІІ столілля він разом з іншими літописцями створив “Повість врем’яних літ” або, як її називають в сучасності, “Повість минулих літ”. Твір став своєрідним початком історії українських земель та відправною точкою розвитку української літератури.
Ще один вагомий внесок, а саме виникнення кирилиці, сучасного українського алфавіту, зробили брати Кирило та Мефодій.

Іван Котляревський є автором популярної “Енеїди”, що здобула визнання та стала першим твором нової української літератури. Можна назвати ще тисячі творів та імен авторів, які збагатили українську культуру своїми літературними творами.
З 2000 року в Україні проводять трансляцію “Диктанту національної єдності”, до написання якого можуть приєднатися всі охочі. Цього дня проводять й Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, у якому беруть участь більше 5 мільйонів людей з різних країн.
Цікаві факти про українську мову та писемність:
Українська мова вважається однією з найбагатших у світі, налічуючи 256 тисяч слів.
Найдовшим словом, що налічує 30 літер є “дихлордифенілтрихлорметилметан” - назва хімікату для боротьби зі шкідниками.
Першу згадку про українську мову зробив візантійський історик Пріск Панікійський, записавши слова “мед” та “страва”.
Перший український буквар було видано у Львові в 1574 році Іваном Федоровим.
“Заповіт” Тараса Шевченка має 147 перекладів на мови світу, що є найбільшою кількістю серед усіх українських творів.
Українська мова є не просто інструментом спілкування нашого народу, а справжньою культурною спадщиною. Це атрибут літературного мистецтва, який подарував Україні та всьому світу безліч шедеврів.

Перегляди: 17

І грати, і слухати: побачило світ нове мультимедійне видання фортепіанних творів Миколи Лисенка

В Україні вийшло друком сучасне двотомне видання фортепіанних творів основоположника української класичної музики Миколи Віталійовича Лисенка.
Особливістю видання є те, що ноти кожного твору супроводжуються QR-кодами, за якими можна послухати їх звучання.
Двотомник фортепіанних творів Лисенка є першим виданням мультимедійного проєкту «Микола Лисенко. Перезавантаження», який втілюють державне спеціалізоване видавництво «Музична Україна» і Міжнародна фундація
Лисенків у партнерстві з Українським радіо й Суспільне Медіатека за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Видання містить 69 фортепіанних творів Лисенка - від мініатюр і концертних пʼєс до сюїти у формі старовинних танців, рапсодій та сонати. В його основі - друковані видання 1950-х років, а також авторські рукописи і самодруки, які зберігаються у музеях та приватних колекціях. Нотному тексту передує музикознавча розвідка, присвячена індивідуальному композиторському стилю Лисенка та його фортепіанній творчості, авторкою якої є докторка мистецтвознавства, лауреатка премії імені Лисенка Любов Кияновська.
Кожен твір супроводжується QR-кодами із посиланням на його звучання. У проєкті «Микола Лисенко. Перезавантаження» звучать твори у виконанні визнаних інтерпретаторів фортепіанної музики Лисенка - Ради Лисенко, Олександра Козаренка, Євгена Ржанова.
Окрім цього, 34 пʼєси Лисенка (переважно фортепіанні мініатюри) отримали у межах проєкту новий, а деякі - перший в історії звукозапис. Твори класика виконали заслужена артистка України Марія Пухлянко та когорта молодих піаністів - Каріна Калуга, Анастасія Чеснокова, Олександр Олійник, Валерій Лешо, Наталія Соколенко, Тимофій Кукоренчук. Запис здійснено у Колонній залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України, режисер - заслужений діяч мистецтв України Андрій Мокрицький.
Завдяки партнерству з Українським радіо відібрано та оприлюднено на сайті
«Суспільне Медіатека» 20 унікальних архівних записів фортепіанних творів
Лисенка.
Загалом проєкт репрезентує 90 аудіозаписів, створених у 1953-2025 роках, у виконанні 32 піаністів з України та з-за кордону.
Видання друкується накладом 1000 примірників, які будуть безкоштовно передані до середніх та вищих музичних навчальних закладів, культурних установ, благодійних і громадських організацій, бібліотек в Україні та за Публічна презентація-концерт двотомника фортепіанних творів Лисенка відбудеться 16 жовтня 2025 року у Великій залі ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України.
«Ідея зробити сучасне видання спадщини Миколи Лисенка вже давно обговорюється у родині, в колі друзів, - розповідає волонтер, диригент і громадський діяч Микола Лисенко, праправнук великого композитора. - Ми вдячні видавництву «Музична Україна», яке підтримало і реалізувало її, дякуємо Українському культурному фонду за фінансову підтримку проєкту
«Микола Лисенко. Перезавантаження». Твори Лисенка - це теж наша зброя,
наші набої, якими ми споряджаємо нашу культурну обойму. І ми маємо зробити це зараз, а не колись у перфектному світлому майбутньому. Ми не маємо давати ворогу жодного шансу стверджувати, що ми - ніхто і звати нас ніяк і ніякої української культури не існує».
«Фортепіанна спадщина Лисенка нараховує близько 70 творів, які композитор створював протягом усього свого життя, - каже керівниця видавництва
«Музична Україна» Катерина Соболева-Зоркіна. - Це абсолютно європейські твори з яскраво вираженим національним колоритом, у них кожна мелодія, кожен акорд дихають Україною. Це масштабні віртуозні твори і ліричні мініатюри, барочні танці і «пісні без слів», обробки народних пісень і урочисті марші. Завдяки нашому виданню піаністи зможуть обрати до виконання твори
Лисенка на свій смак, а усі шанувальники музики - насолодитися їх еталонним звучанням.

Для нас велика честь і гордість бути частиною цього проєкту, дякуємо Українському культурному фонду за довіру і підтримку, дякуємо за співпрацю і партнерство Міжнародній фундації Лисенків та Українському радіо».
Двотомник фортепіанних творів Миколи Лисенка є першим виданням проєкту
«Микола Лисенко. Перезавантаження». У планах проєкту - мультимедійне видання повного зібрання творів великого українського композитора.
Офіційна фейсбук-сторінка проєкту
https://www.facebook.com/MykolaLysenko.Reloading

Записи фортепіанних творів Миколи Лисенка на сайті «Суспільне Медіатека»
https://mediateka.suspilne.media/search?tags=138

Записи фортепіанних творів Миколи Лисенка на YouTube каналі видавництва «Музична Україна»

https://youtube.com/playlist?list=PLKn1RqK-JG2Al_5HzkxXxX2_P7aCCNgI1&si=ho0RgburhqPvaWN2

Висловлюємо щиру подяку за благодійний
подарунок двотомного видання «Микола Лисенко Твори для фортепіано» у
межах проекту «Микола Лисенко. Перезавантаження». Дякуємо за увагу та
підтримку діяльності Харківського музичного фахового коледжу ім.
Б.М.Лятошинського.
Ми високо цінуємо цей внесок у збереження та розвиток
національної музичної спадщини.
Бажаємо видавництву нових творчих звершень, невичерпного натхнення та
подальшого зростання на благо української культури.

Перегляди: 37

Степан Ількoвич Стельмащук (08.10.1925 - 05.01.2011) народився в селі Скородинці Чортківського району Тернопільської області.
Помер 5 січня 2011 року у Львові.
Він був визначним українським педагогом, хоровим диригентом, композитором, фольклористом, есеїстом, активним культурно-громадським діячем і професором.
Освіта та кар'єра.
Після закінчення Львівського музичного училища (1950–1954) навчався у Львівській консерваторії (1954–1959) на диригентсько - хоровому факультеті. Ще під час навчання в консерваторії почав керувати хором студентів у Львівському педагогічному інституті.
Протягом 37 років керував чоловічою хоровою капелою «Бескид» Дрогобицького педагогічного інституту.
Стельмащук залишив значний музичний спадок, особливо в галузі духовної та хорової музики.
Також відомий як автор багатьох обробок українських колядок, музики до поетичних творів Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри та інших.
Серед його праць — навчальні посібники:
Гармонічний аналіз хорових партитур: Посібник для вищих навчальних закладів (Дрогобич, 1995)
Педагогічні пісні: Практичні матеріали для вчителів загальноосвітніх шкіл (Київ, 1997) та ін.