- Перегляди: 23

Левицький Іван народився 16 листопада 1875 року в с. Мала Лука Скалатського повіту на Тернопільщині в родині священика – Омеляна Левицького, який працював директором у сільській народній школі. Після закінчення сільської школи навчався у Тернопільській гімназії. З 1899 року Іван Левицький живе й працює в Тернополі, спочатку, як учень-помічник, а згодом на посаді судового радника.
В 1903-1910 рр. працював вчителем співу й музики в гімназії, керував учнівським струнним ансамблем, диригував Тернопільським "Бояном". У 1910 році склав державний екзамен на вчителя співу та музики у Львові. Працював учителем співів та музики у Тернопільській українській гімназії, був другим диригентом Тернопільського «Бояна», педагогом музики та диригентом учнівського хору в Українській жіночій семінарії Товариства «Рідна школа» у Львові.
На початку Першої світової війни Іван Левицький був мобілізований до австрійської армії, але невдовзі, через поранення, його звільнили від військової служби. Після повернення у 1918 р. до Львова викладав в українській державній семінарії, де керував хором, ансамблем скрипалів, брав активну участь в організації та проведенні щорічних Шевченківських концертів. З 1921 р. одночасно працював у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові: вів клас скрипки. Також його діяльність включала організацію концертів, виступи, як скрипаля та диригента.
Для Івана Омеляновича Левицького, як учителя співу та музики, як людини, котру все життя хвилювало музичне виховання молоді, далеко не байдужою була проблема недостатньої кількості навчальних посібників українською мовою. Незважаючи на складну справу друкування, котра вимагала немало коштів, композитор добивається розповсюдження підготовлених ним підручників: «Основи теорії музики», «Нарис історії музики», «Популярна наука гармонії», на яких виховувалося не одне покоління музикантів. Писав твори для голосу (пісні, романси), скрипки, хору. В рукопису залишились підручники з хорового, а також церковного співу.
Помер у Львові 8 квітня1938 року.
- Перегляди: 43

28 жовтня відзначається День визволення України від нацистських загарбників – щорічна пам'ятна дата на честь остаточного вигнання німецьких військ з території сучасної України в 1944 році. Хоча бойові дії в окремих районах тривали до листопада, саме 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.
- Перегляди: 48
Мета акції:
Привернути увагу суспільства до проблем насильства.
Подолати насильство в сім'ї.
Протидіяти жорстокому поводженню з дітьми.
Боротися з торгівлею людьми.
Захищати права жінок.

- Перегляди: 65
Кожного року восени українці святкують день української мови та писемності.
Це свято було започатковано 6 листопада 1997 року. Українська мова є частиною ідентичності нашої держави, важливою складовою культурної спадщини та інструментом передачі традицій, світогляду та цінностей українців.
Говорячи про День української писемності і мови, неможливо не згадати про Нестора Літописця. Протягом ХІ - початку ХІІ столілля він разом з іншими літописцями створив “Повість врем’яних літ” або, як її називають в сучасності, “Повість минулих літ”. Твір став своєрідним початком історії українських земель та відправною точкою розвитку української літератури.
Ще один вагомий внесок, а саме виникнення кирилиці, сучасного українського алфавіту, зробили брати Кирило та Мефодій.
Іван Котляревський є автором популярної “Енеїди”, що здобула визнання та стала першим твором нової української літератури. Можна назвати ще тисячі творів та імен авторів, які збагатили українську культуру своїми літературними творами.
З 2000 року в Україні проводять трансляцію “Диктанту національної єдності”, до написання якого можуть приєднатися всі охочі. Цього дня проводять й Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, у якому беруть участь більше 5 мільйонів людей з різних країн.
Цікаві факти про українську мову та писемність:
Українська мова вважається однією з найбагатших у світі, налічуючи 256 тисяч слів.
Найдовшим словом, що налічує 30 літер є “дихлордифенілтрихлорметилметан” - назва хімікату для боротьби зі шкідниками.
Першу згадку про українську мову зробив візантійський історик Пріск Панікійський, записавши слова “мед” та “страва”.
Перший український буквар було видано у Львові в 1574 році Іваном Федоровим.
“Заповіт” Тараса Шевченка має 147 перекладів на мови світу, що є найбільшою кількістю серед усіх українських творів.
Українська мова є не просто інструментом спілкування нашого народу, а справжньою культурною спадщиною. Це атрибут літературного мистецтва, який подарував Україні та всьому світу безліч шедеврів.
- Перегляди: 57
І грати, і слухати: побачило світ нове мультимедійне видання фортепіанних творів Миколи Лисенка
В Україні вийшло друком сучасне двотомне видання фортепіанних творів основоположника української класичної музики Миколи Віталійовича Лисенка.
Особливістю видання є те, що ноти кожного твору супроводжуються QR-кодами, за якими можна послухати їх звучання.
Двотомник фортепіанних творів Лисенка є першим виданням мультимедійного проєкту «Микола Лисенко. Перезавантаження», який втілюють державне спеціалізоване видавництво «Музична Україна» і Міжнародна фундація
Лисенків у партнерстві з Українським радіо й Суспільне Медіатека за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Видання містить 69 фортепіанних творів Лисенка - від мініатюр і концертних пʼєс до сюїти у формі старовинних танців, рапсодій та сонати. В його основі - друковані видання 1950-х років, а також авторські рукописи і самодруки, які зберігаються у музеях та приватних колекціях. Нотному тексту передує музикознавча розвідка, присвячена індивідуальному композиторському стилю Лисенка та його фортепіанній творчості, авторкою якої є докторка мистецтвознавства, лауреатка премії імені Лисенка Любов Кияновська.
Кожен твір супроводжується QR-кодами із посиланням на його звучання. У проєкті «Микола Лисенко. Перезавантаження» звучать твори у виконанні визнаних інтерпретаторів фортепіанної музики Лисенка - Ради Лисенко, Олександра Козаренка, Євгена Ржанова.
Окрім цього, 34 пʼєси Лисенка (переважно фортепіанні мініатюри) отримали у межах проєкту новий, а деякі - перший в історії звукозапис. Твори класика виконали заслужена артистка України Марія Пухлянко та когорта молодих піаністів - Каріна Калуга, Анастасія Чеснокова, Олександр Олійник, Валерій Лешо, Наталія Соколенко, Тимофій Кукоренчук. Запис здійснено у Колонній залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України, режисер - заслужений діяч мистецтв України Андрій Мокрицький.
Завдяки партнерству з Українським радіо відібрано та оприлюднено на сайті
«Суспільне Медіатека» 20 унікальних архівних записів фортепіанних творів
Лисенка.
Загалом проєкт репрезентує 90 аудіозаписів, створених у 1953-2025 роках, у виконанні 32 піаністів з України та з-за кордону.
Видання друкується накладом 1000 примірників, які будуть безкоштовно передані до середніх та вищих музичних навчальних закладів, культурних установ, благодійних і громадських організацій, бібліотек в Україні та за Публічна презентація-концерт двотомника фортепіанних творів Лисенка відбудеться 16 жовтня 2025 року у Великій залі ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України.
«Ідея зробити сучасне видання спадщини Миколи Лисенка вже давно обговорюється у родині, в колі друзів, - розповідає волонтер, диригент і громадський діяч Микола Лисенко, праправнук великого композитора. - Ми вдячні видавництву «Музична Україна», яке підтримало і реалізувало її, дякуємо Українському культурному фонду за фінансову підтримку проєкту
«Микола Лисенко. Перезавантаження». Твори Лисенка - це теж наша зброя,
наші набої, якими ми споряджаємо нашу культурну обойму. І ми маємо зробити це зараз, а не колись у перфектному світлому майбутньому. Ми не маємо давати ворогу жодного шансу стверджувати, що ми - ніхто і звати нас ніяк і ніякої української культури не існує».
«Фортепіанна спадщина Лисенка нараховує близько 70 творів, які композитор створював протягом усього свого життя, - каже керівниця видавництва
«Музична Україна» Катерина Соболева-Зоркіна. - Це абсолютно європейські твори з яскраво вираженим національним колоритом, у них кожна мелодія, кожен акорд дихають Україною. Це масштабні віртуозні твори і ліричні мініатюри, барочні танці і «пісні без слів», обробки народних пісень і урочисті марші. Завдяки нашому виданню піаністи зможуть обрати до виконання твори
Лисенка на свій смак, а усі шанувальники музики - насолодитися їх еталонним звучанням.
Для нас велика честь і гордість бути частиною цього проєкту, дякуємо Українському культурному фонду за довіру і підтримку, дякуємо за співпрацю і партнерство Міжнародній фундації Лисенків та Українському радіо».
Двотомник фортепіанних творів Миколи Лисенка є першим виданням проєкту
«Микола Лисенко. Перезавантаження». У планах проєкту - мультимедійне видання повного зібрання творів великого українського композитора.
Офіційна фейсбук-сторінка проєкту
https://www.facebook.com/MykolaLysenko.Reloading
Записи фортепіанних творів Миколи Лисенка на сайті «Суспільне Медіатека»
https://mediateka.suspilne.media/search?tags=138
Записи фортепіанних творів Миколи Лисенка на YouTube каналі видавництва «Музична Україна»
https://youtube.com/playlist?list=PLKn1RqK-JG2Al_5HzkxXxX2_P7aCCNgI1&si=ho0RgburhqPvaWN2
Висловлюємо щиру подяку за благодійний
подарунок двотомного видання «Микола Лисенко Твори для фортепіано» у
межах проекту «Микола Лисенко. Перезавантаження». Дякуємо за увагу та
підтримку діяльності Харківського музичного фахового коледжу ім.
Б.М.Лятошинського.
Ми високо цінуємо цей внесок у збереження та розвиток
національної музичної спадщини.
Бажаємо видавництву нових творчих звершень, невичерпного натхнення та
подальшого зростання на благо української культури.
Сторінка 2 із 14










