- Перегляди: 64

Носач Павло Варламович народився 22 вересня 1890 року в селі Бовкун на Київщині. До школи ходив у тому ж селі, а підріс - пішов у найми.
Під час Першої світової війни від тяжкого поранення втратив зір і відтоді цілком віддався пісенній творчості.
Першим учителем Павла Варламовича був О. Маркевич, який теж втратив зір з часів Першої світової війни. Швидко опанувавши основи техніки гри на бандурі, молодий кобзар починає інтенсивну творчу діяльність.
В роки Великої Вітчизняної війни, в окупації, Павло Носач з кобзою сходив рідну Таращанщину і сусідні райони, викликаючи своїми піснями у людей почуття гніву і помсти до окупантів, а у часи відбудови зруйнованого війною народного господарства кобзар пише пісні "На відбудову Києва", "Таращанська колгоспна", "Гей, злітаються орли" та багато інших.
Павло Варламович Носач вірно служив справі розвитку української культури.
Немало пісень Павла Носача увійшло до репертуару самодіяльних та професійних художніх колективів, зокрема Державного українського народного хору. Його пісні звучали по радіо, друкувались у газетах і журналах, а у 1961 році у видавництві "Мистецтво" вийшла збірка пісень кобзаря.
Пісенна спадщина (кілька десятків творів) композитора зберігається у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського у Києві.
Помер 20 жовтня 1966 року
- Перегляди: 50
Щороку 21 вересня українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. Для України це свято має особливе значення. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидшу перемогу України у війні, про повернення рідних, близьких та друзів, про світле майбутнє наших дітей.

- Перегляди: 189

Святу передувала акція «Всесвітній день вишиванки», котру в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федько Воронюк Леся. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Перші роки свято найширше відзначалося в Чернівцях. Дата, третій четвер травня, була обрана з наміром підкреслити, що святкування припадає на будній день, і що вишиванка – органічна складова повсякденної культури українців.Надалі сформувалася традиція проводити конкурси у інтернет-мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном. З огляду на російсько-українську війну, що триває з 2014 року, свято стало нагодою актуалізувати національну ідентичність українців. Популярності свята сприяє уявлення про вишиту сорочку як оберіг і популяризація відомостей про регіональні традиції вишивання в Україні.
Сторінка 3 із 13

