- Перегляди: 52
Любі жінки коледжу!
Від усього серця вітаємо вас із чудовим весняним святом — Міжнародним жіночим днем!
Ваша праця — це не просто навчання, це натхнення, творчість і любов до музики, які ви щедро даруєте своїм студентам. Завдяки вашому таланту, мудрості та терпінню народжуються нові зірки й розквітають юні обдарування.
Нехай у вашому житті завжди звучить мелодія радості, гармонії та щастя!
Бажаємо міцного здоров’я, душевного тепла, творчих успіхів і весняного настрою!
Нехай кожен день буде наповнений світлом, любов’ю та прекрасною музикою!
- Перегляди: 48
Понад 200 музичних творів за життя створив композитор із Полтавщини Олександр Білаш. Значну частину його творчості складають мелодії, що стали майже народними – "Два кольори", "Смерека", "Ясени", "Білі лебеді". Крім того, він створив музику до 8 вистав та 29 фільмів.
- Перегляди: 62
Література — основне джерело збереження національної пам’яті та ідентичності народу. Письменники стають своєрідними архіваріусами духовної культури й національної історії. Вони показують нам, як змінювалося наше життя, і допомагають зрозуміти наші корені та культурні традиції.
У світі чимало цікавих книжок, які відкривають перед нами великий світ, надихають нас, захоплюють та роблять наше життя цікавішим. І кожну з цих книжок створив письменник — людина, для якої розповідь історій є сенсом життя.
- Перегляди: 57
Отець Порфи́рій Бажа́нський (22 лютого 1836, Белелуя, нині Снятинського району — 29 грудня 1920, Львів) — священник УГКЦ, український композитор і теоретик музики, відомий галицький музичний діяч, фольклорист, письменник. Учень Михайла Вербицького. Батько Ольги-Олександри Бажанської-Озаркевич.
Творчість П.Бажанського не увійшла до канонічної історії класичної музики через зневажливе ставлення професійного середовища до отця Порфирія як до аматора. Тим часом його творчий спадок - це понад десяток опер та оперет, оркестрові та хорові твори, чотири літургії, кілька томів теоретичних праць про музику та ще купа недосліджених опусів.
- Перегляди: 46
Бандурист родом з Миргороду; учасник (з 1927) і керівник (1933 — 43) миргородської капели бандуристів, з 1943 соліст оркестру Українського державного народного хору (з 1964 імені Г. Верьовки). Автор численних пісень і творів для народних інструментів (удосконалив бандуру та ін. інструменти). Створив різні типи оркестрових бандур. З 1952 року на Чернігівській Фабриці музичних інструментів створив лінію серійного виготовлення бандур.
Бандура конструкції І.Скляра нарівні з будь-яким концертним інструментом звучить на всіх континентах земної кулі.
Сторінка 3 із 20
- Ви тут:
-
1
-
БІБЛІОТЕКА, ФОНОТЕКА
- Інформація для користувачів бібліотеки
