Якименко (Акименко) Федір Степанович (1876–1945) – видатний український композитор, один із значних представників музичного неоромантизму ХХ сторіччя, піаніст, теоретик музики, педагог. Рідний брат видатного українського композитора Якова Степового (Яків Якименко).
Народився Федір Якименко 8/20 лютого 1876 р. у музично обдарованій сім’ї в українському селі Піски, що поблизу Харкова. У десятирічному віці Федора відібрали навчатися до Петербурзької Придворної співочої капели. Саме там майбутній композитор отримав ґрунтовну музичну освіту. Він навчався грі на фортепіано у М. Балакирева та О. Ляпунова (1886–1895 рр.), а згодом (1900 р.) закінчив Санкт-Петербургську консерваторію з композиції у М. Римського-Корсакова та А. Лядова. Під час навчання Якименко працював учителем на диригентських курсах Придворної співочої капели. Тоді ж розпочався і його композиторський творчий шлях.
Музичним творам Ф. Якименка характерна досконала композиторська техніка, витончений смак, елегантність і поетичність настрою. У музиці композитора, переважно романтичного напрямку, присутні елементи «українського імпресіонізму» з характерними рисами гармонійної тональної амбівалентності, що трапляються й у деяких інших українських композиторів на початку ХХ ст., наприклад характерні для творів М. Леонтовича. У доробку композитора представлено музику різноманітних жанрів та складів виконавців. Найбільш численними є твори для фортепіано: «Українська сюїта», сонати, сонати-фантазії, прелюди, прелюдії, ескізи, балади, ідилічні танці, технічні етюди, кілька зошитів програмних п’єс. Твори Федора Якименка для оркестру: 2 симфонії, симфонічні поеми, оркестрова сюїта, увертюра, «Лірична поема». Сценічні жанри представлено оперою «Фея снігів» та балетом. Камерно-інструментальна музика: струнне тріо, соната для віолончелі, соната для скрипки, «Пісня пастухів» для англійського ріжка, або альта і скрипки, романс для альта, «Ідилія» для флейти, «Ноктюрн» для валторни, «Балада» для кларнета, «Consolation» для арфи, а також інші інструментальні твори.Серед праць композитора є церковні твори («Отче наш», «Херувимська» та ін.), а також збірки хорових обробок українських народних пісень, у тому числі рідкісне лейпцігське видання початку 20-х років ХХ ст. «Трицять народних мелодій для мішаного хору» видавництва «Україна».
