Uncategorised

: Перегляди: 1324

Відділ оркестрових струнних інструментів — один з найстаріших в коледжі. Його існування співпадає з відкриттям самого навчального закладу. Роботу відділу започаткували видатні митці другої половини XIX — початку XX століть. Серед них скрипалі В. І. Слатін та К. К. Горський, останній випускник Петербурзької консерваторії по класу скрипки Л. С. Ауера та по класу композиції М. А. Римського-Корсакова. На відділі працювали професор Московської консерваторії А. С. Шпор та ще один учень Л. С. Ауера — Й. Ю. Ахрон. Клас віолончелі викладав випускник Московської консерваторії П. О. Данильченко, якому в свій час П. І. Чайковський присвятив «Варіації на тему рококо». У 1880-ті роки клас віолончелі, контрабасу та камерного ансамблю викладав випускник Московської консерваторії А. Е. фон Глен. Серед його учнів відомі музиканти — І. І. Прес, Є. Я. Бєлоусов, І. І. Дубинський, М. Є. Букінік. Гордістю навчального закладу завжди був студентський симфонічний оркестр під орудою директора тодішнього училища І. І. Слатіна.

Після Великої вітчизняної війни в Харкові працювала плеяда талановитих музикантів-скрипалів. Серед них видатний педагог, учень С. К. Барцевича та Л. С. Ауера Ілля Володимирович Добржинець. Вихованці І. В. Добржинця протягом багатьох років грали в оркестрі філармонії, займалися викладацькою діяльністю в музичних навчальних закладах різних рівнів країн колишнього СРСР. В той же час у стінах навчального закоалу викладав видатний скрипаль другої половини XX століття Адольф Арнольдович Лещинський — один з останніх та улюблених учнів К. Флеша. Так в стінах закладу були закладені прекрасні та усталені традиції двох світових скрипкових шкіл виконавства XX століття — російської та німецької. Учні та послідовники класу А. А. Лещинського, серед яких Ю. Сухін, Л. Зейде, Н. Петреско та інші, на протязі різних років, наслідуючи традиції свого вчителя, вели активну професійну викладацьку діяльність у стінах мистецького закладу. Багато талановитих скрипалів вийшло з класу учня А. А. Лещинського — Леоніда Михайловича Андрусенка. Серед них — лауреат міжнародних конкурсів М. Кугель.

Більшість викладачів відділу працювали артистами оркестру Харківської філармонії, викладачами Харківської музичної школи-дисятирічки та консерваторії: С. Фарберов, Й. Гельфандбейн, А. Козловичер, І. Коган, С. Бружаницький, І. Заславський. В 1950-х роках студентський симфонічний оркестр очолював талановитий музикант Дмитро Мусійович Злобинський.

У 1960-ті роки на відділі почали працювати енергійний та самовідданий музикант, випускник музичного училища Ю. В. Сухін та Д. Г. Шуаєв, який став ініціатором створення класу альта та камерного оркестру. Згодом до викладацького складу приєдналися Л. Й. Зейде, Л. Г. Лімарова, Н. Л. Кремінчуцька, В. Т. Резнік. Посаду завідувача відділу обіймав учень А. А. Лещинського Володимир Іванович Руденко. Хоча в Харкові він працював не багато років, але досить продуктивно. Його методичні розробки та редакції скрипкових творів отримали широке практичне розповсюдження за межами країни.

Починаючи з 1989 року і протягом багатьох років на відділі працював учасник Великої Вітчизняної війни, видатний диригент Харківської філармонії, талановитий композитор, автор монографій Павло Пилипович Шеметов.

В 70-ті роки на відділі клас віолончелі почали викладати вихованці О. М. Щелкановцевої: І. М. Валяшкіна, (працювала з 1976 р. до 2004 р.), О. А. Алексейчик (працювала с 1977 р. по 1993 р.). В теперішній час на відділі працюють також її випускники О. А. Подмарьова, та А. І. Альохіна.

З 1988 року на відділі розпочала свою викладацьку діяльність випускниця Харківського інституту мистецтв класу викладача С. Г. Кочаряна Ольга Миколаївна Шевель. Починаючи з 1993 року і по сьогодні вона очолює предметно-циклову комісію «Оркестрові струнні інструменти», викладає клас альта, та є незмінним керівником та диригентом камерного оркестру коледжу.

1990-ті роки відзначені появою нових талановитих музикантів-викладачів по класу скрипки, які активно працюють на відділі і сьогодні. Це випускниці Харківського інституту мистецтв Галина Йосипівна Тевелевич, Надія Олександрівна Машина, Юрій Григорович Подлєсний. Всі вони дбайливо зберігають закладені традиції харківської струнної школи виконавства. Серед їх випускників багато лауреатів конкурсів різних рівнів від міжрегіональних до міжнародних. Багато з них отримали ступень кандидатів мистецтвознавства.

Поряд з провідними викладачами відділу сьогодні працюють молоді та талановиті викладачі та виконавці, більшість з яких е випускниками навчального закладу. Це такі викладачі як О. А. Подмарьова, Н. Є. Амстібовська, Ю. М. Дедюля, В. С. Литовченко, Р. В. Ущаповський. Також на відділі активно працюють талановиті музиканти О. В. Пищита, С. В. Портов, та О. В. Піцан.

В різні роки симфонічний оркестр очолювали відомі диригенти, заслужені діячі мистецтв: В. І. Ніколаєв, Ш. Г. Палтаджян, В. М. Городовенко. Зараз симфонічним оркестром керує В. Д. Куценко.

Всі студенти відділу складають основу симфонічного та камерного оркестрів — творчих колективів, які мають багато різнопланових яскравих виступів на концертних сценах міста Харкова. Вихованці відділу беруть постійну активну участь у конкурсах, фестивалях, семінарах, творчих проектах, демонструючи високий рівень професійної майстерності. Випускники відділу — студенти не лише харківських вищих навчальних закладів, але й поповнюють лави студентства закладів вищої освіти України, Російської Федерації, Німеччини, Австрії, США.

З гордістю та повагою, вдячністю та пам’яттю ставляться викладачі до своїх великих наставників. Так само передають вони набуток харківської струнної школи своїм вихованцям. Творчі та професійні здібності викладацького складу відділу є добрим стимулом та кращим прикладом для зростання професійної майстерності студентів Харківського музичного фахового коледжу.

: Перегляди: 1465

Відділ спеціального фортепіано існує від часів становлення професійної музичної освіти в Харкові. Ще в музичних класах (1871-1883) І. І. Слатін, сам блискучий піаніст і вдумливий педагог, заклав підвалини фортепіанного відділу майбутнього музичного училища. Вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії по класу професора А. Дрейшока та Берлінської по класу Т. Куллака, І. І. Слатін запросив до складу викладачів навчального закладу багатьох відомих музикантів з провідних консерваторій Європи. Учень Ф. Ліста — Альберт Бенш, вихованець С. Монюшко і К. Таузіга — Андрій Шульц-Евлер, учень М. Рубінштейна і П. Чайковського — Ростислав Геніка.

Творчу естафету від викладачів перейняли їхні вихованці: спочатку в класі І. Слатіна, а потім у А. Бенша навчався Сергій Борткевич — славнозвісний композитор і піаніст; А. Шульц-Евлер виховав гордість національного мистецтва, фундатора української фортепіанної школи Павла Кіндратовича Луценка.

Велику роль в розвитку художнього смаку та культури харків’ян відіграли концерти М. Рубінштейна та А. Рубінштейна. На зразок «Історичних концертів» А. Рубінштейна здійснив низку своїх «Історичних концертів-лекцій» Р. Геніка, якого по праву називають одним з перших теоретиків фортепіанного мистецтва.

Справжньою окрасою викладацького складу фортепіанного класу став учень О. М. Скрябіна — Олександр Іоахимович Горовиць, чия унікальна особистість розкрилася у виконавській діяльності, у численних музичних рецензіях і в натхненній педагогічній роботі. Він грав у сольних концертах, а також часто виступав як ансамбліст з К. Горським, А. Борисяком, М. Букініком. На запрошення Олександра Іоахимовича в Харкові неодноразово виступав його геніальний племінник — Володимир Горовиць.

Згодом більшість викладачів музичного училища увійшла до професорського складу новоствореної у травні 1917 року Харківської консерваторії.

У 20-30-ті роки ХХ сторіччя в музичному технікумі викладали переважно провідні педагоги та професори муздрамінституту, серед яких насамперед, слід називати ім’я вихованця училища Павла Луценка, який став професором музтехнікуму та інституту, а з січня 1921 року по вересень 1922 року був ще й ректором інституту.

Людвиг Фанненштіль, видатний музикант, піаніст-віртуоз і чуйний педагог (він виховав майже 70 професійних піаністів), став після І. І. Слатіна ректором музичного технікуму. У ці ж роки до роботи на відділі були залучені такі талановиті музиканти, як Ф. О. Фанненштіль, Н. Б. Ландесман, А. М. Гольдінгер, Л. І. Фінкельштейн, С. М. Рабець, М. О. Славінська, О. І. Корещенко, Л. В. Кузьменко, В. Д. Петров, Л. Ф. Пактовський.

Високим професійним рівнем виконавської майстерності і художнім смаком відзначалися виступи творчої молоді на різноманітних професійних конкурсах. Серед перших лауреатів учень П. К. Луценка — Л. Г. Сагалов, який здобув премії на Всеукраїнському конкурсі (1931) та ІІ Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена (1932).

Велика просвітницька діяльність викладачів та студентів фортепіанного відділу пов’язана з початком роботи харківського радіо. Їх виступи з різноманітними програмами складалися як з класичного, так і з сучасного репертуару (1927-1928 рр.). Ведучим цих радіоконцертів був викладач відділу Л. Ф. Пактовський.

У повоєнні роки на фортепіанному відділі працювали такі досвідчені викладачі, як доцент А. М. Гольдінгер (завідувач відділом з 1946 року), Н. С. Радченко (завідувач учбової частини), М. Г. Зарахович, А. П. Лаврова. Поруч з ними продовжували працювати професори консерваторії А. А. Лунц, Н. Б. Ландесман, доценти Б. О. Скловський, М. С. Хазановський; деякий час викладала і Р. С. Горовиць (1949-1950).

Така співдружність училища і консерваторії у період 1936-1945 років спочатку була обумовлена спільним керівництвом, єдиним бюджетом і місцем розташування на вулиці Свердлова, 30. А надалі, після відокремлення училища від консерваторії, вона набула характеру творчого спілкування (тривалий час консультантом фортепіанного відділу була народна артистка України, заслужений діяч мистецтв України, професор Т.Б.Вєркіна).

50-60-ті роки минулого століття позначені активізацією діяльності фортепіанного відділу, прийом студентів на перший курс поступово зріс до 45 осіб. В 1950-1966 роки фортепіанний відділ очолював Я. О. Фейгін, який виховав понад 75 студентів, що стали провідними викладачами, концертмейстерами, музикознавцями. Активно працювали також музиканти з багаторічним досвідом: М. В. Ітігіна, М. О. Хлєбніков, М. Г. Пільстрем, І. Л. Крючик, композитор і піаніст М. С. Сільванський. В ці роки на відділі працювала учениця П. К. Луценка — Н. С. Радченко, яка виховала чимало талановитих музикантів (серед них Т. Строкотова — нині проректор Київської Національної музичної академії).

З 1961 року на відділі викладала Л. М. Попова (1966-1986 роки з невеликою перервою вона очолювала відділ). Випускниця Петербурзької консерваторії по класу професора В. Х. Розумовської, вона за роки роботи в навчальному закладі виховала понад 100 піаністів (серед них лауреати національних конкурсів С. Полусмяк (зараз живе і працює в США), І. Приходько — кандидат мистецтвознавства, професор Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки).

Сьогодні в коледжі працюють учениці Л. М. Попової — провідні викладачі Т. В. Новічкова, Г. Д. Самсонік, Н. М. Смірнова, які своєю творчістю збагачують традиції фортепіанної школи свого вчителя. У Харківському педагогічному університеті викладає професор О. О. Кузнєцова. Продовжує і розвиває педагогічні принципи Л. М. Попової викладач фортепіанного відділу і директор коледжу О. О. Єфременко.

Серед тих, хто очолював відділ у різні роки: Ф. О. Фаненштіль, А. М. Гольдінгер, Я. О. Фейгін, Л. М. Попова, Л. П. Шуріна, М. П. Дубіненко. Зараз фортепіанний відділ очолює викладач-методист, кандидат мистецтвознавства О. В. Чередниченко.

Колектив викладачів відділу здійснює плідну науково-методичну роботу, розробляє нові програми, посібники, провадить різноманітну просвітницьку й концертну діяльність.

Фортепіанний відділ живе новими планами й задумами, продовжуючи і розвиваючи традиції української та європейської виконавської школи. Щорічно вихованці фортепіанного відділу беруть участь у майстер класах, виступають у концертах, здобувають численні нагороди на престижних міжнародних та національних конкурсах і фестивалях.

Випускники відділу працюють зараз в усіх куточках України, а також за її межами — у країнах Європи та Америки, в Ізраїлі, Австралії та ін.