Сторінки біографії навчального закладу як і загальноосвітнього відділу відкриваються з 1883 року. Саме тоді в «Личном составъ предодавателей» називались викладачі «научных» предметів: «П. Г. Ріттер — італійська мова, він же лектор і професор Харківського університету; протоієрей А. Ф. Балановський, протоієрей Л. І. Твердохлєбов — Закон Божий; І. О. Дибський — арифметика; С. М. Керницький — географія, російська мова, він же секретар ради викладачів; Г. І. Даннікова — загальна і російська історія, російська мова; О. В. Верховська — французька мова».

Через кілька років (1899) навчальний заклад працював з чітко визначеною «програмою викладення наукових предметів з освітнім прогімназійним курсом». Традиційно дисципліни поділялися на художні та наукові.

У 20-ті роки минулого сторіччя активізації культурно-мистецького життя сприяли видатні особистості, одна з них — Ісаак Самуїлович Туркельтауб, професор, автор численних книжок, перекладач, член правління кількох громадських організацій і спілок літературно-художнього характеру, з 1918 року — голова Московської ради депутатів трудової інтелігенції. Саме він читав лекції з естетики в навчальному закладі.

1937–1938 навчальний рік — Музичне училище при Харківській державній консерваторії підпорядковане Українському управлінню в справах мистецтв. На вступних іспитах вимагалося «знання української мови, російської мови та літератури, політграмоти і математики в обсязі семирічки». Особи, що закінчували семирічку з основних дисциплін на «відмінно», а з інших — на «добре», від іспитів увільнялися.

У 50-60-ті роки циклову комісію представляли Г. Ю. Римерова (російська мова і література), П. Ф. Россоха (суспільні дисципліни), О. Є. Калашникова (математика, фізика), Р. Б. Швидкая (німецька мова). Наступна зміна викладачів — це Т. А. Крамник, Є. Д. Кац, І. Я. Локшин, В. М. Саєнко, В. М. Жилюк.

Багато років циклову комісію очолював Б. І. Андрієвський, людина високої артистичної культури, неперевершений лектор, чиї музично-літературні композиції збирали шанувальників його таланту в Бекетовському Будинку вчених, що на вулиці Жон Мироносиць. Його подвижницька праця лектора невід’ємна від громадсько-культурного життя Харківщини 70-х — початку 80-х років тепер уже минулого століття.

На часі — нові інноваційні тенденції освіти. Але й позитивний освітньо-виховний потенціал викладацької діяльності предметно-циклової комісії досить відчутний. Основна місія кожного викладача — створення сприятливого інформаційно-культурного простору, тієї духовної аури, що є невід’ємною від формування музичної культури. Модернізація освіти, створення ефективних передумов для реалізації творчих здібностей музикантів як основи динамічного розвитку суспільства — у планах кожного викладача. Нині відділ очолює Т. В. Дубик, чия діяльність позначена професіоналізмом, методичною компетентністю, відповідальністю перед студентами і колегами.

Духовний потенціал творчої молоді має формуватися на вивченні кращих традицій нашого народу. Цим принципом і керуються викладачі відділу Л. М. Івко, Т. П. Шинкаренко, А. Г. Шевчук, С. В. Казанкова.

Цікавими і змістовними є поза аудиторні заходи, зокрема екскурсії по місцям героїчного минулого та літературно-меморіальними маршрутами Харківщини та України, які організовує та проводить викладач Л. М. Івко.

Стало традицією проведення конференцій, присвячених визначним датам в історії нашої держави; всеукраїнських конкурсів з української мови та літератури ім. П. Яцика та Т. Шевченка; вечорниць, які організовуює викладач Л. М. Івко; уроків-концертів, пов’язаних із творчістю світових класиків літератури та поезії, які презентує викладач С. В. Казанкова; цікаві математичні турніри, що проводить Т. П. Шинкаренко; конкурси, брейн-ринги з іноземної мови, які розробляють та проводять викладачі Л. Є. Овсяннікова та А. П. Шевчук.

Відчутна також і турбота викладачів О. П. Рискіної та Л. А. Комаріної про фізичне загартування мистецької молоді. В коледжі культивуються такі види спорту, як настільний теніс, футбол, шахи і шашки, легка атлетика, плавання, туризм.

Мистецька особистість формується поступово, а її паростки окреслюються і набувають рельєфності саме на універсальному відділі, назва якому — загальноосвітній.

У Харківському музичному фаховому коледжі відділ загального фортепіано посідає особливе місце, адже упродовж чотирьох років тут навчаються грі на фортепіано студенти всіх відділів, окрім фортепіанного.

 

З часів організації професійного музичного навчання в Харкові ця дисципліна входила до обов’язкових «художніх» дисциплін. Згодом «обов’язковий клас гри на фортепіано» віднесли до так званих «педагогічних» дисциплін, якими в часи до 1917 року займався викладач К. К. Кнепфер.

 

У 20-30-ті роки минулого сторіччя серед викладачів загального фортепіано було чимало визначних музикантів, які з великим професіоналізмом, відданістю і творчим ставленням до своєї справи відкривали студентам світ фортепіанної музики. Це А. Д. Макаров, Л. Ф. Пактовський, Є. М. Чернявський, випускниця Московської консерваторії Н. В. Палевська та вихованець Варшавської консерваторії С. М. Рябець.

 

Починав свою професійну діяльність на відділі загального фортепіано також випускник Харківської консерваторії Михайло Дмитрович Тіц, у майбутньому видатний харківський композитор і теоретик.

 

Поєднуючи педагогічну роботу з концертмейстерською діяльністю, ці викладачі приділяли велику увагу навичкам акомпанування та ансамблевого музикування.

 

Традиції викладання загального фортепіано в повоєнні роки продовжили таки викладачі, як М. Г. Зарахович, який багато років очолював відділ, М. А. Логвінова, Т. І. Радченко, Л. Л. Робман, Л. Л. Піковський, В. Є. Дейніна. Вони сприяли музичному розвиткові студентів, формування їхнього творчого світогляду.

 

Із середини 60-х років циклову комісію очолили Н. С. Братута, яка разом з викладачами І. С. Єфіменко, І. Л. Грозою, Н. А. Кононенко, Л. Г. Аксьоновою, Г. О. Заїкою, О. Я. Степановою, В. Ф. Коробейник започаткувала новий етап в її роботі. У цей період завдяки викладачам відділу з друку вийшли посібники з великою кількістю музичної літератури. Основними задачами посібників було розвиток навичок читання з листа та гри акомпанементу.

 

З 1988 по 1996 роки відділ очолювала В. Ф. Коробейник. Багато уваги приділялося поліпшенню професійної підготовки студентів, проводились численні конкурси на краще виконання акомпанементу та самостійне вивчення творів. Традицією стали звітні концерти студентів.

 

Почалась активна методична робота з відновлення та удосконалення програм загального фортепіано з окремих спеціальностей, згідно із сучасними вимогами та з метою відродження національних витоків. Вийшли друком програми загального фортепіано для студентів відділів «Оркестрові струнні інструменти» та «Музичне мистецтво естради». Програма «Хорове диригування» викладачів В. Ф. Коробейник та О. М. Шестакової була схвалена Методичним кабінетом Міністерства культури України і надрукована для використання у роботі предметних комісій «Загальне фортепіано».

 

Майже кожного року студенти відділу приймають участь у звітних концертах, присвячених різним видатним подіям, у яких разом з класичними творами, виконують та пропагують твори сучасних українських композиторів, наразі представників славетної харківської композиторської школи.

 

У березні 2007 року на VI відкритому регіональному конкурсі з предмету «Фортепіано» серед студентів спеціальностей музичних училищ та коледжів (Бєлгород) студенти навчального закладу отримали звання лауреатів: А. Каменєва – I місце, А. Дудар – II місце, О. Маркова – III місце (викладач О. М. Шестакова) та дипломантів: С. Єліх, М. Кривенко, Ю. Степаненко (викладач О. М. Каткова) та Є. Чепурко, А. Олепір, І. Онищенко, В. Сокольський, Т. Лісутіна (викладач В. Ф. Коробейник).

 

У 2013 році на V Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Осінні мелодії» (Бермінводи) стали лауреатами I премії: Д. Козик (викладач О. М. Каткова), А. Стадник і І. Пилипенко (викладач О. М. Шестакова), А. Дунаєва і Т. Кирпота (викладач Н. В. Бойко).

 

Студенти відділу також приймають участь у конкурсі молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї» (номінація «Загальне та спеціалізоване фортепіано), які проводяться ХНУМ ім. І.П.Котляревського. У 2015 році студентка К. Тищенко (викладач І. Л. Паршина) отримала диплом лауреата ІІІ ступеню, а у 2016 році студент духового відділу А. Михайлін (викладач І. Л. Гроза) — диплом І ступеню.

 

Протягом останніх 5-ти років студенти відділу неодноразово брали участь та отримували звання лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів: V Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Джерело талантів» (м. Харків, 2017, 2018), Харківський міжнародний благодійний конкурс «Запали свою зірку» (м. Харків, 2017), Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зимове сяйво» (м. Харків, 2018, 2020), XV Відкритий конкурс молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї» (м. Харків, 2018), XI Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Осінні мелодії» (м. Харків, 2019), Дистанційний міжнародний фестиваль-конкурс «Marine Fantasy» (м. Київ, 2020), VI Міжнародний дистанційний фестиваль-конкурс мистецтв «Зіркове літо» (м. Харків, 2020), Міжнародний дистанційний багатожанровий фестиваль «Universe Mega Fest» (м.Дніпро, 2020). Все це результат творчої та професійної роботи викладачів відділу, серед яких О. М. Шестакова, О. М. Каткова, Н. В. Бойко, О. С. Гогайзель, І. Л. Паршина.

 

Окрім регулярної участі у багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсах з загального фортепіано, в останні роки також продовжується плідна робота у напрямку поширення методично-навчальної бази відділу. Активно розроблюється різноманітна тематика робіт, яка охоплює як окремі сторони викладання предмету, так і ті, що сприяють розширенню музичного матеріалу.

 

Так, у 2015 і 2019 роках побачили світ 2 частини навчального посібника, рекомендовані для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру — «Збірки п’єс та ансамблів для фортепіано харківських композиторів» у співавторстві викладачів О. М. Каткової та О. М. Шестакової. А у 2021 році з’явилася 3 частина посібника, яка мала назву «Збірка поліфонічних п’єс та творів великої форми харківських композиторів для фортепіано», що теж рекомендована  для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру.

 

За останні роки відділ поповнився молодими, талановитими викладачами (Н. В. Бойко, К. В. Литвиненко та О. С. Гогайзель), які шанують і продовжують традиції досвідчених викладачів.

 

Так, у 2021 році побачив світ збірник «Сучасні менуети у класичному стилі» авторства Н. В. Бойко, рекомендований для використання Методичною радою Обласного навчально-методичного центру.

 

Маючи великий досвід роботи, викладачі відділу дбають про вагомий внесок у спільну справу всіх відділів Харківського музичного фахового коледжу, спрямовану на виховання високоосвічених фахівців, всебічно розвинених музикантів, гідних представників української культури. На даний час, у 2022 році, на відділі працює 9 спеціалізованих викладачів.

З перших днів існування училища, в ньому було відкрито клас ансамблевої гри (тоді називалось спільно грою), в жому формувалися навички ансамблевого виконавства.

 

Вели ці класи обізнані майстри, талановиті музиканти — І. І. Слатін, Р. Геніка, Ю. Юр’ян.

 

До програм входили ж оригінальні класичні камерні ансамблі, так і перекладення симфонічних та хорових творів для фортепіанних дуетів.

 

Величезну виховну роль для студентів училища відіграли численні різноманітні концерти його провідних викладачів. Це О. І. Горовиць, К. Горський, А. Борисяк. А сини І. І. Слатіна — Володимир, Ілля та Андрій, саме в училищі набули тієї майстерності ансамблевої гри, яка згодом стала передумовою створення "Тріо Слатін", але вже в іншій країні, в Югославії (20-30-ті роки).

 

В ансамблях викладачів училища знаходимо відомі імена: Й. Шиллінгер, Н. Ландесман, П. Кутьїн, Й. Гельфандбейн, Л. І. Фінкельштейн. Чудовим концертмейстером була вихованка училища І. М. Полян. Свою майстерність ансамбліста і концертмейстера передавала молодому поколінню неперевершена Р. С. Горовиць (1949-1950 рр).

 

Силами професорів музичного технікуму у 20-ті роки були створені славнозвісні квартети ім. Вільома (1921 р.) та ім. Леонтовича (1925 р.), які здобули в свій час європейську славу.

 

Камерний ансамбль та концертмейстерський клас посідають важливе місце в підготовці майбутніх виконавців. Деякий час їх викладання було підпорядковано відділу спеціального фортепіано. На початку 50-х років піаністи стали набувати спеціалізовану концертмейстерську підготовку в Харківському музичному училищі. За роки існування муз. училище підготувало плеяду визначних педагогів і концертмейстерів.

 

Багато років завідуючою відділом концертмейстерського класу була А. С. Лівшиць — відмінний педагог, вихователь і співаків, і піаністів- концертмейстерів. Закладені нею традиції виховання молодих концертмейстерів продовжили її учні: В. Соляников, Н. Смирнова, Л. Лозинська, І. Красинська і багато інших.

 

Величезний внесок до підготовки концертмейстерів вклала Л. М. Гіршберг. Серед великої кількості її випускників — Є. С. Никитська (професор, Заслужений діж мистецтв України, завідуюча кафедрою концертмейстерської майстерності ХНУМ ім. І. П. Котляревського), В. Т. Сазонова (завідуюча ПЦК ХМУ ім. Б. М. Лятошинського), викладачі В. М. Монахова, І. Д. Молдавська, Р. Ю. Дрікер. Плідно працювали на відділі концертмейстерського класу Р. Л. Золотовицька, О. О. Андрусенко, В. Ю. Лімаров.

 

Відділ камерного ансамблю довгі роки очолювала Н. О. Лійкова — висококваліфікований концертмейстер, педагог та чудова людина. На цьому відділі працювали відмінні професіонали Е. Д. Цукурова, І. М. Коган, Л. Й. Зейде, К. Г. Остапенко, Л. М. Андрусенко, Н. Л. Кременчуцька.

 

Якісну допомогу в підготовці молодих спеціалістів-концертмейстерів надавали концертмейстери-співаки: О. О. Дорошенко, Б. Д. Чеботарьов, М. С. Воловічев, Л. В. Потьомкіна, О. Г. Пономаренко, скрипач Л. Й. Зейде. Їх традиції продовжили та продовжують професійні ансамблісти: І. М. Валяшкіна, В. В. Гризодуб, В. М. Доброскок, В. В. Бєлорус, вокалісти В. В. Дроздов, Б. В. Раєвський, Л. І. Дем’янюк, Н. І. Макаренко, Т. В. Жаркіх, В. Г. Ємельяненко.

 

Зараз на відділі концертмейстерського класу та камерного ансамблю працює творчий колектив викладачів та концертмейстерів, які більш 70-ти років передають свої знання та досвід молодому поколінню музикантів-концертмейстерів.

 

В 1975 році була, створена предметно-циклова комісія концертмейстерського класу та камерного ансамблю, яку очолила і очолює досі методист В. Т. Сазонова. Серед її випускників талановиті концертмейстери, лауреати багатьох конкурсів: Н. Перетята, Т. Бац, Г. Саломатіна, К. Краснощок, Л. Меркулова, К. Подпоринова і багато-багато інших концертмейстерів.

 

На теперішній час на відділі працює 8 викладачів та 9 концертмейстерів. Склад викладачів та концертмейстерів ПЦК постійно оновлюється молодими талановитими фахівцями, лауреатами міжнародних конкурсів (Ганжа Т. М., Бурцев М. В., Запорожан Д. В., Лашко Л. П.).

 

Викладачі постійно приймають участь у складі журі конкурсів ДМШ міста та області, проводять майстер-класи та семінарські заняття для слухачів курсів підвищення кваліфікації при ОНМЦГЖ.

 

Інтегрування українського виконавського мистецтва до європейського музичного простору, зміцнення Міжнародних творчих зв’язків, стимулювання професійного розвитку молоді, підвищення рівня виконавської майстерності — є основною метою в роботі ПЦК на наступні роки.

Початком історії відділу «Музичне мистецтво естради» слід вважати 1988 рік. Тоді семеро перших студентів, офіційно розподілених по іншим відділам навчального закладу (духовому, фортепіанному та відділу народних інструментів), почали своє навчання за напрямком естрадного мистецтва.

 

У 1990 році офіційно було сформовано та відкрито саме Предметно Циклову Комісію «Музичне мистецтво естради», головою якої призначено Віктора Анатолійовича Гортікова. Завдяки його зусиллям на відділ було запрошено висококваліфікованих викладачів, таких, як Лев Шпігель (клас труби), Сергій Давидов (клас фортепіано), Юрій Медовник (клас ударних інструментів). За його ініціативою у 1994 році на відділі відкривається секція естрадного співу, першим викладачем якої стає Наталія Мартинова.

 

За 31 рік існування відділу «Музичне мистецтво естради» посаду завідуючого в різні роки обіймали В. А. Гортіков, В. В. Балацький, В. П. Сидорюк. З травня 2001 року циклову комісію очолювала видатний педагог і методист, талановитий музикант Лілія Павлівна Іванова. Вона є справжнім фахівцем своєї справи, активним пропагандистом естрадного мистецтва України в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Результатом її багаторічної та плідної педагогічної діяльності є визнання відділу «Музичне мистецтво естради» як осередку дійсного професіоналізму і, так необхідного в Україні, методичного центру підготовки кадрів у сфері естрадної музики. Багаторічна самовіддана праця Іванової Лілії Павлівни неодноразово відмічена грамотами, подяками різних рівнів, а також тричі за 20 років Подяками різних (у різні роки) Міністрів культури. Також за вагомий внесок у розвиток мистецької освіти Іванова Л. П. відзначена медаллю «За багаторічну плідну працю в галузі культури» від Міністра культури України Євгена Ніщука. З 01 вересня 2021 року ПЦК відділу «Музичне мистецтво естради» очолила Петухова Тамара Іванівна, викладач вищої категорії, захоплений естрадним мистецтвом фахівець, педагогічний стаж роботи якої нараховує понад 26 років.

 

Сьогодні викладачі відділу постійно ведуть активну методичну та профорієнтаційну роботу, створюють навчальні програми. На відділі працюють відомі композитори країни — В. В. Пацера, О. А. Глотов, М. А. Дем’янюк. Віталій Володимирович Пацера є лауреатом Премії ім. Б. М. Лятошинського Національної спілки композиторів України, лауреатом Муніціпальної премії ім. С. Богатирьова Харківської спілки композиторів, О. А. Глотов та М. А. Дем’янюк — члени Національної спілки композиторів України, автори великої кількості пісень та інструментальних творів. Вони постійно проводять творчі звітні концерти. Серед педагогів та концертмейстерів відділу працювали та працюють колишні випускники навчального закладу. Це О. Л. Блінков, Н. М. Савченко, Е. С. Келчевська, Н. Л. Котвицька, П. О. Роденко, С. О. Роденко, М. Ю. Сидоренко, О. М. Ходінов.

 

Відділ «Музичне мистецтво естради» Харківського музичного фахового коледжу характеризує не тільки професійно спрямована діяльність, а  й інтенсивне творче життя — це різноманітні конкурси, фестивалі, як в Україні, так і за її межами. Адже конкурс — це потужна сила, яка дає натхнення, позитивні емоції та надихає виконавця на творчий розвиток. За період існування відділу велика кількість студентів стала лауреатами та дипломантами різноманітних конкурсів та фестивалів. Їх число є безперечним доказом майстерності викладацького складу відділу та успішного втілення у життя славетних традицій харківської школи естрадного виконавства. Серед переможців хотілося б виділити  випускників та студентів класів: викладача Г. Г. Кравченка — Д. Олександров, С. Гелихов, А. Васильченко, Г. Мезінов, Г. Візантійська (саксофон); викладача Н. В. Мартинової — Я. Заварзіна, Е. Приступа, С. Рачкова, А.Сухініна, М.Файладзе, І.Оніщенко, А.Решетняк, А.Хорошун, М.Ліхтін (естрадний спів); викладача Л. П. Іванової — Ю. Прядко, Є. Дубова, А. Королюк, О. Бондар, К. Мартиросян, П. Фуйор, Ю. Колодницька, Д. Матвієнко, П. Богаченко, О. Козлова, М. Тарасюк, М. Лос’єва, (естрадний спів), викладача Н. Л. Котвицької — Д. Гразьон, А. Руднєва (естрадний спів). Серед володарів Гран-прі згадуємо такі прізвища: А. Микитенко, В. Холодьон, Т. Ільїна, В. Гудков, М. Тарасюк, Є. Білозеров, С. Ізобо, О. Фаліна, А. Овсюк, М. Хижко, О. Кузьмінова.

 

Окремо треба згадати участь студентів відділу у телевізійних проєктах. Найбільш яскраві імена: В. Гудков («Дантес») — переможець телевізійного проекту «Фабрика зірок-2» та Є. Білозеров — фіналіст проектів «Народна зірка-3» та «Фабрика зірок-4», Пасса Мелен — суперфіналістка 10 ювілейного сезону Голосу країни — ще раз підтвердили високий рівень професіоналізму своїх наставників та відкрили нову сторінку в історії естрадного мистецтва.

 

За роки існування відділу «Музичне мистецтво естради» понад 200 студентів отримали спеціальну освіту, пов’язану з викладанням естрадного мистецтва. Більшість з них отримала вищу освіту у навчальних закладах Харкова, Києва, Москви. Багато випускників відділу знайшли себе саме в викладацькій сфері, навчаючи молоде покоління естрадному мистецтву у мистецьких  школах  та студіях. Окремо хотілося б відзначити, що у таких проектах, як «Голос країни» та «Голос діти» ведучим вокальним тренером є випускниця 2003 року Евгенія Дубова. А випускник 1992 року Олексій Саранчин, піаніст, композитор, викладач Київської академії музики імені Рейнгольда Гліера є також і засновником та директором Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Музичний Міст».

 

Дехто обрав яскраву концертну та творчу діяльність. Серед них відомі джазові музиканти Д. Олександров, Д. Мороз, В. Шабалтас, О. Лебеденко, О. Івончик, М. Сидоренко, співачка А. Королюк, яка у 2011 році отримала звання Заслуженої артистки України.

 

Сьогодні нові тенденції естрадного мистецтва формують та втілюють випускники відділу: В. Діденко, Р. Салімов, А. Королюк, Є. Білозеров, Д. Олександров, В. Гудков, О. Захаров, О. Селіхова, О. Івончик, О. Сарачин, Є. Приступа, К. Мартиросян, Л. Мартиросян. Їх творчий потенціал та блискучі ідеї відкривають нові сторінки у сучасній історії.

Викладання фундаментальних музичних дисциплін розпочинається з перших років існування навчального закладу, задовго до того, як буде відкритий теоретичний відділ. В широкому переліку теоретичних дисциплін поряд із сольфеджіо, теорією музики, гармонією, контрапунктом, інструментовкою важливе місце посідали енциклопедія та історія музики.

 

Теоретична підготовка вважалась невід’ємною частиною професійної освіти музикантів-виконавців. Саме тому до викладання теоретичних дисциплін у дореволюційний період історії училища залучались педагоги-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фаху: Р. Геніка (клас фортепіано), Й. Ахрон та С. Дочевський (клас струнних інструментів), А. Юр’ян (клас мідних духових).

 

У 20-30-ті роки минулого сторіччя обов’язковими на всіх спецільностях були історія музики, історія мистецтва та музична енциклопедія. Викладання історичних дисциплін не було відокремлено від інших дисциплін музично-теоретичного циклу і здійснювалось педагогами-теоретиками та композиторами А. Нудельманом, Й. Шиллінгером, С. Богатирьовим. Пізніше історію музики в навчальному закладі викладають видатні музикознавці Й. Миклашевський, Г. Тюменєва, Т. Каришева.

 

Серед творчої молоді, яка навчається в довоєнні роки в музичному технікумі (тогочасна назва навчального закладу), — відомі надалі композитори, фольклористи, педагоги В. Барабашов, Д. Клебанов, О. Стеблянко.

 

У перші повоєнні роки в навчальному закладу відкривається теоретичний відділ,  спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін. У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.

 

Серед викладачів, що працюють з моменту створення відділу, — П. Андросюк та О. Жук (теоретичні дисципліни та композиція), Б. Любимов (історія музики), Е. Польська та Б. Раскіна (музична література). На межі 40-50-х років до педагогічного складу приєднуються викладачі музичної літератури Г. Бортновська, З. Подгорна та фольклорист О. Стеблянко.

 

З 1950 до 1975 року теоретичний відділ очолювала Е. Польська. Випускниця Харьківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й. Миклашевського та Г. Тюменевої. Людина енциклопедичних знань, Е. Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін. За часи її керівництва були впровадженні різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси сольфеджіо та музичної літератури.

 

У ці роки в училищі навчаються майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В. Подгорний, В. Губаренко, З. Юферова, І. Золотовицька, В. Жигачова, П. Калашник, В. Кравець, В. Бібік, А. Мілка, О. Лисяна.

 

У 60-70-ті роки педагогічний склад поповнюється викладачами музичної літератури Н. Шумаковою, С. Немировською, В. Кравець, Л. Євдокимовою. До роботи на теоретичному відділі запрошуються провідні фахівці Харківського інституту мистецтв — композитори В. Губаренко, І. Ковач, пізніше В. Птушкін, В. Мужчіль; музикознавці Н. Очеретовська, Л. Шуаєва, а також Л. Шубіна, А. Мізітова.

 

80-90-ті роки стають для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям приходить творча молодь — переважно колишні випускники училища: О. Машута, Т. Колесник, А. Зареченська, Т. Роменська, Г. Фролов, О. Грінберг, Л. Котохін. а також Г. Ганзбург, М. Лупандіна, Г. Газдюк.

 

З 1981 року циклова комісія музичної літератури розпочинає своє автономне існування. Першою її головою було призначено ученицю Г. Тюменевої Л. Шуаєву. Прекрасним педагогом, лектором-просвітителем, душевною інтелігентною людиною вона залишилася в пам’яті колег та учнів.

 

З 1983 року (після виходу Л. Шуаєвої на пенсію) по 2007 рік ПЦК очолювала В. Кравець, заслужений діяч мистецтв України. Учениця П. Шокальського, вона успадкувала кращі традиції харківської музикознавчої школи. В. Кравець вдало поєднувала різні напрямки діяльності: педагогічну, методичну, лекторську, науково-дослідницьку, краєзнавчу. Як викладач музичної літератури вона виховала багато талановитих учнів, які працюють у різних мистецьких закладах Харкова та далеко за його межами. Серед них — О. Олександрова, М. Борисенко, Н. Крихтіна, Р. Мізітова, О. Грінберг, І. Приходько та інші.

 

За роки її керівництва майже повністю змінився педагогічний склад циклової комісії «Музична література», утворився колектив однодумців, спроможних вирішувати складні професійні та творчі завдання. На відділі працюють: А. Зареченська — заступник директора з навчально-методичої роботи, викладач-методист, викладач світової музичної літератури, автор та редактор численних методичних документів; Г. Газдюк (голова ПЦК у 2007-2010 рр.) — кандидат мистецтвознавства, викладач-методист, провідний викладач світової музичної літератури, автор наукових та методичних публікацій; М. Лупандіна — голова ПЦК з 2010 року, викладач-методист, викладач циклу музично-історичних дисциплін, лектор-музикознавець, організатор та учасник мистецьких заходів, автор публікацій, укладач методичних та наукових збірок; О. Машута — викладач-методист, провідний викладач української музичної літератури та фольклору, старший консультант педагогічної практики музичної літератури, автор публікацій з історії музичної культури Харкова; Г. Ганзбург — кандидат музикознавства, викладач-методист, член Спілки композиторів України, президент Шубертівського товариства у Харкові, автор та редактор численних наукових праць; Т. Колесник — викладач світової музичної літератури та культурології, краєзнавець, завідувачка кабінету світової музичної літератури; Л. Котохін — фахівець в галузі етнографії та фольклору, психосоматики, керівник ансамблю аутентичного народного співу, завідувач лабораторії звукозапису.

 

У 2000-і роки до педагогічного складу ПЦК приєдналися І. Грайворонська (викладач світової музичної літератури, культурології та дисциплін музично-теоретичного циклу) та Н. Ходакова (викладач музично-комп’ютерних технологій, співпрацівник лабораторії звукозапису). Клас композиції очолюють члени Спілки композиторів України О. Гугель та С. Турнєєв.

 

Викладачі ПЦК беруть активну участь в методичній, пошуково-дослідницькій, краєзнавчій роботі; здійснюють розробку нових навчальних програм, виступають з доповідями на науково-практичних конференціях регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів; проводять просвітницьку лекторську роботу. Значними також є успіхи у підготовці студентів коледжу до різноманітних творчих проектів.

 

Серед останніх досягнень — організація та проведення конкурсу пам’яті Б. Лятошинського, участь у заходах Міжнародного фестивалю «Харківські асамблеї», Всеукраїнського конкурсу «Сольфеджіада», Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді музикознавці», Конференція молодих дослідників народної музики.