- Перегляди: 1596
З перших років існування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського теоретична підготовка вважалась обов’язковою частиною професійної освіти музиканта-виконавця, піаніста, скрипаля та інших. До викладання теоретичних дисциплін запрошувались як фахівці, знані на музичній науці (В.Катанський, І.Панфілов, С.Береза), так і музиканти-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фортепіано (Р.Геніка, Ф.Акіменко), струнних інструментів (С.Дочевський, С.Александрович, Й.Ахрон), мідних духових (А.Юр’ян).
Вражає широкий перелік теоретичних дисциплін: сольфеджіо, елементарна теорія музики, гармонія, контрапункт, інструментовка, енциклопедія, яка включала основи аналізу музичних творів, та історія музики. Це відповідало вимогам фундаментальної музичної освіти. Отже, в дореволюційний період історії навчального закладу закладаються підвалини музично-теоретичної освіти, створюються передумови для відкриття факультету (відділу) з підготовки фахівців теоретиків.
Наступний етап історії Харківського музичного фахового коледжу припадає на 20-30-ті роки XX ст. – період одночасно бурхливий та змістовий, наповнений значними фактами біографії творчого колективу закладу. В різних архівах збереглися дані про існування кількох факультетів: фортепіанного, вокального, оркестрового та військових капельмейстерів. Відповідно до переліку предметів за їх навчальними планами обов’язковими на всіх спеціальностях були: теорія та історія музики, історія мистецтва, музична енциклопедія. Серед додаткових дисциплін теоретичного профілю – читання та перекладення партитур для піаністів, гармонія та інструментовка для військових капельмейстерів тощо.
В документах 1921 року з’являється згадка про теоретичний факультет – цей структурний підрозділ на деякий час залишається в навчальному закладі після відокремлення музичного технікуму (тогочасна назва коледжу) від Музичної академії.
Порівнюючи з попереднім періодом майже повністю оновився склад викладачів теоретичних дисциплін. У «Списку професорів та викладачів Харківського музичного технікуму» за 1922 рік знаходимо імена: Д.А.Бєлий (викладач теорії музики, випускник гімназії), С.П.Дремцов (викладач теорії, навчався приватно; автор кількох теоретичних праць та музичних творів), А.І.Нудельман (декан теоретичного факультету, викладач історії музики, випускник Варшавського інституту та Петербурзької консерваторії, автор підручника з теорії музики та гармонії, інших теоретичних праць), І.С.Панфілов (професор, викладач теорії музики, закінчив Співацьку капелу в Петербурзі, автор багатьох хорових творів), М.Д.Тіц (викладач обов’язкового фортепіано, випускник Харківської консерваторії та академії, автор багатьох музично-теоретичних доповідей та музичних творів), Й.М.Шиллінгер (провідний викладач та декан композиторського факультету в інституті, закінчив Петербурзьку консерваторію, науковець, видатний лектор, музичний редактор та критик, автор музичних творів), С.С.Богатирьов, (професор, викладач теорії та композиції, закінчив Петербурзьку консерваторію, займався концертною діяльністю).
Серед творчої молоді, яка навчалася в музичному технікумі у довоєнні роки – В.Барабашов, Д.Клебанов, О.Стеблянко, відомі потім композитори, музикознавці, фольклористи, які разом з їх учителем С.С.Богатирьовим, створюватимуть харківську теоретико-композиторську школу.
Під час Великої Вітчизняної війни робота закладу не переривалася, хоч значна частина відомих музикантів перебувала в евакуації. Викладачі навчального закладу працювали у складі колективу музично-педагогічного комплексу, який на цей період об’єднав середній навчальний заклад з ВНЗ. Серед педагогів-теоретиків зустрічаються прізвища Є.М.Комаренка, Є.О.Чекригіної, А.К.Лазаренка. Нажаль, не обійшлося без втрат: в окупованому Харкові загинув професор І.С.Панфілов, доля якого була пов’язана з коледжем з 1911 року.
З 1943 року розпочинається новий етап історії музичного навчального закладу – його існування як самостійного навчального закладу. Саме в цей період відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін (перший набір студентів було зроблено у серпні – вересні 1944 року). У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.
Педагогічний склад теоретичного відділу прикрашають імена: П.І.Андросюка (викладач музично-теоретичних дисциплін та композиції, автор методичних праць та посібників), О.А.Жука (відомий композитор, співавтор Гімну Української РСР, талановитий педагог, завідувач теоретичним відділом, в майбутньому зав. кафедрою музики в Харківському театральному інституті та кафедрою теорії та історії музики Інституту культури), Є.М.Комаренко (теоретичні дисципліни ), Б.О.Любімов (історія музики, в 50-70-ті роки XX ст. викладач Харківського інституту мистецтв), Н.Б.Мешойрер (викладач спеціального фортепіано, ілюстратор, одна з провідних фахівців-теоретиків), Е.С.Польська (музична література та методика викладання), Б.А.Раскіна (українська музика), І.М.Дубінін (викладач музично-теоретичних дисциплін, продовжуватиме педагогічну діяльність в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, стане доцентом ХІМ). Наприкінці 40х років XX ст. до педагогічного складу приєднуються Г.О.Бортновська (викладач західноєвропейської музики) та І.С.Польський (викладач теоретичних дисциплін, композитор, пізніше кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедрами фольклору та теорії музики Харківського інституту культури), а згодом – О.О.Васильєва (викладач теоретичних дисциплін), тривалий час обіймала адміністративні посади, зокрема, завідувачки навчальної частини училища, та З.М.Подгорна (знавець російської музики та фольклору).
На межі 40-50х років XX ст. за сумісництвом на теоретичному відділі працюють професор М.Д.Тіц та композитор, збирач фольклору Слобідського краю О.І.Стеблянко.
З 1950 року очолює теоретичний відділ Е.С.Польська, яка перебувала на цій посаді з короткими перервами до 1975 року. Випускниця Харківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й.М.Миклашевського та Г.О.Тюменєвої. Людина енциклопедичних знань, Е.С.Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін та методику викладання музичної літератури. За часи її роботи на посаді завідуючої відділом були запроваджені різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси з сольфеджіо та музичної літератури тощо. Педагоги відділу беруть активну участь в оглядах навчальних закладів (Київ, 1952), конференціях музикознавців (Львів, 1956), семінарах, пленумах (Москва, 1958; Київ, 1958; Москва, 1962) тощо.
Але головними результатами роботи теоретичного відділу тих років треба вважати відкриття талановитої молоді, яка розкриє свій творчий та науковий потенціал, реалізує педагогічні здібності. Серед студентів, що навчаються в 50-ті роки – майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В.І.Подгорний, В.С.Губаренко, З.Б.Юферова, І.Л.Фруміна-Золотовицька, В.Т.Жигачова, П.П.Калашник. Дехто з випускників навчального закладу згодом повернеться в ролі викладача, адміністратора-посадовця в Alma-mater (Ю.Л.Щербінін, Н.М.Шумакова, В.Ф.Липчанська-Кравець).
60-70-ті роки XX ст. характеризуються поповненням викладацького корпусу педагогами-вихованцями переважно Харківської консерваторії (після об'єднання з театральним ВНЗ – інституту мистецтв). Це викладачі теоретичних дисциплін: Г.А.Смаглій, Н.О.Акімова, С.Г.Атоян (закінчила Єреванську консерваторію), В.В.Калініна, Н.М.Шумакова, І.Л.Глауберман (випускник Одеської консерваторії), Л.Г.Сукачова, Л.В.Скок, Ю.Г.Пінчук, О.Г.Герасименко-Лисяна, Н.М.Пилипенко-Василевська, Т.І.Сорокова, І.В.Хащіна, С.П.Мікрух-Леонт’єва; викладачі музичної літератури: Л.С.Євдокимова, С.С.Давидова-Немировська, В.Ф.Липчанська-Кравець. На роботу за сумісництвом запрошуються композитори: народний артист України В.С.Губаренко та заслужений діяч мистецтв УРСР І.К.Ковач; музикознавець, в майбутньому доктор філософії Н.Л.Очеретовська-Бабій; викладач кафедри історії музики ХІМ, педагог з багаторічним стажем, талановитий лектор Л.І.Міцька-Шуаєва, яка пізніше очолить відділ музичної літератури.
Характерною рисою цього етапу існування теоретичного відділу стає профілювання педагогів на роботі зі студентами-теоретиками (викладачі Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польська, Г.О.Бортновська, З.М.Подгорна, Г.А.Смаглій, І.Л.Глауберман, Л.Г.Сукачова), або на викладанні фундаментальних дисциплін на виконавських відділах. Визначається коло фахівців, які значну увагу приділяють роботі в секторі педагогічної практики: В.В.Калініна, Г.А.Смаглій, С.Г.Атоян, Л.В.Скок, Н.М.Шумакова, В.Ф.Кравець.
Показова ознака часу – спрямованість діяльності відділу на покращення матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчання. З цією метою активізується робота кабінету історії музики (в різні роки його очолювали Б.А.Раскіна, Г.О.Бортновська, Н.О.Акімова, І.Л.Глауберман), поповнюються його аудіофонди. Розпочинає роботу бібліотечна рада. За ініціативою педагогів відділу в навчальному закладі було створено кабінет звукозапису, основу якого склали приватні колекції платівок педагогів Б.А.Раскіної, Е.С.Польської та інших. Проте найважливішим здобутком була натхненна, творча праця педагогів-фахівців, спрямована не тільки на виховання кваліфікованих кадрів, але й на формування творчої інтелігенції нового покоління. Серед прекрасних традицій, започаткованих на відділі в ці роки – екскурсії зі студентами до меморіальних місць: будинку-музею П.І.Чайковського (Клін), музею-квартири О.М.Скрябіна (Москва), які проводила В.Ф.Кравець разом з іншими педагогами – Г.А.Смаглій, Н.О.Акімовою, Н.М.Василевською, пізніше з О.В.Машутою – до 1990 року.
80-90-ті роки стали для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям (Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польській, Г.О.Бортновській, З.М.Подгорній, Л.І.Шуаєвій), які з різних причин залишають роботу, приходять інші досвідчені викладачі: В.А.Гортіков, який викладання теоретичних дисциплін поєднує з адміністративними посадами голови естрадного відділу та завідувача навчальним відділенням, Л.Д.Богданова, В.М.Птушкін та перспективна молодь. Серед молодих фахівців – переважно випускники: Т.Є.Станкова-Колесник (навчалася на курсі І.Л.Глаубермана та Е.С.Польської), А.С.Сергеєва-Зареченська, О.В.Машута, Т.І.Роменська (студентки Л.Г.Сукачової та Е.С.Польської), Г.Фролов та О.С.Грінберг (учні Г.А.Смаглій, І.К.Ковача та Г.О.Бортновської), Л.І.Котохін (учень В.Ф.Кравець), а також М.Б.Лупандіна, Г.Г.Газдюк, Г.І.Ганзбург.
Найпомітнішою подією нової історії стало розмежування предметних (циклових) комісій теорії музики та музичної літератури, яке відбулося на початку 1980-х років. На чолі теоретичної комісії залишилася Г.А.Смаглій, яка до того тривалий час керувала всім відділом (1975-1997). Викладач з 45-річним стажем, педагог-методист, вона виховала численних фахівців, які успішно працюють у сфері музичного виконавства та освіти; за сумісництвом викладала на кафедрі теорії музики Харківського інституту мистецтв та в Донецькій консерваторії (на той час – Донецькому філіалі ХІМ). Педагогічну роботу Г.А.Смаглій завжди поєднувала з навчально-методичною. Серед її публікацій (28 з них надруковані в професійних журналах та наукових збірках) особливе місце посідає підручник «Основи теорії музики» (І вид. – 1998р., ІІ вид. – 2001р.), висунутий на Державну премію України в галузі науки і техніки 2003 року. Г.А.Смаглій – професійний лектор. Вона була серед засновників шкіл молодого лектора та лекторської майстерності товариства «Знання» та Народного університету культури Ленінського району м.Харкова. Брала участь в організації та роботі кількох фестивалів (в тому числі «Павло Луценко та сучасність»), була членом правління багатьох громадських організацій (ХОВ Українського фонду культури, Національної всеукраїнської музичної Спілки тощо), відмінник освіти України.
Серед провідних педагогів відділу теорії музики того часу треба назвати І.Л.Глаубермана, який викладав усі предмети музично-теоретичного циклу протягом 35 років, паралельно ведучі курси поліфонії, аналізу музичних форм, сольфеджіо та методики викладання музично-теоретичних дисциплін в ХІМ. І.Л.Глауберман був одним з організаторів студентських теоретичних конференцій, які давно стали подією в житті навчального закладу.
Одним з найдосвідченіших викладачів теоретичних дисциплін протягом багатьох років була В.В.Калініна, впродовж 25 років старший консультант педагогічної практики сольфеджіо. Педагогічну роботу в навчальному закладі вона успішно поєднувала з методичною консультативною допомогою викладачам ШЕВ. За ініціативою Г.А.Смаглій та В.В.Калініної були започатковані обласні олімпіади з сольфеджіо.
Плідно працювали на теоретичному відділі талановиті педагоги Л.В.Скок (з 1973), Л.Д.Богданова (з 1992), М.Ю.Старчикова (з 2002). Їх випускники успішно продовжували фахову освіту у вищих навчальних закладах Харкова та інших міст України. Починаючи з 1975 року самовіддано працює талановитий музикант та викладач Н.М.Василевська.
У різні роки циклову комісію теорії музики очолювали талановиті викладачі-методисти: автор програми з аналізу музичних творів для музичних училищ та інших методичних розробок Ю.Г.Пінчук (1997-2000, 2005-2010); автор монографії «З історії становлення і розвитку музично-теоретичної освіти в музичних класах і музичному училищі при Харківському відділенні Імператорського російського музичного товариства» Л.Д.Богданова (2000-2001); музикознавець, автор багатьох публікацій у фахових виданнях, ініціатор та організатор проведення І Міжнародної науково-методичної педагогічної конференції «Сучасна музична освіта: пошуки, проблеми, тенденції» (2013), кандидат мистецтвознавства Г.Г.Газдюк (2010).
Продовжуючи традиції, закладенні славетними попередниками, викладачі відділу і сьогодні організовують та втілюють у життя нові творчі та професійні проекти. Серед них: з 2008 року проведення науково-практичної конференції «Сучасна музична освіта: проблеми, пошуки, тенденції», з 2013 року зміна її статусу – І Міжнародна науково-методична педагогічна конференція; починаючи з 2014 року проведення студентського теоретичного конкурсу «Сольфеджіада», з 2018 року – включення до нього учнівського рівня конкурсу «Пізнай себе» та набування всеукраїнського статусу.
Викладачі відділу постійно здійснюють наукове керівництво у підготовці та участі студентів в творчих змаганнях. Щороку студенти коледжу стають переможцями всеукраїнських та міжнародних заходів, що свідчить про високий рівень їх підготовки. Показовою є постійна участь вихованців теоретичного відділу у Всеукраїнській конференції «Молоді музикознавці», музично-теоретичній олімпіаді в межах «Харківських асамблей», Всеукраїнському конкурсі «Обрії класики», Всеукраїнському конкурсі пам’яті Т.С.Кравцова.
Науково-методична діяльність викладачів теоретичного відділу виходить далеко за межі коледжу. Вони постійні учасники міжнародних та всеукраїнських конференцій, автори численних публікації у наукових виданнях, входять до складу журі конкурсів різного рівня, до експертних комісій Управління культури Харківської міської Ради, Державного методичного центру України.
Теоретичний відділ Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського, зберігаючи давні та славетні традиції, сьогодні примножує їх та повсякденно доповнює сучасними засадами музичного мистецтва.
- Перегляди: 1440
Історія хорового відділу Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського має давні витоки, що уклали фундамент для формування традицій хорового виконавства та принципів викладання хорового диригування у Харкові. Передусім, це діяльність керівників хору музичних класів та харківських просвітян при Харківському відділенні Російського музичного товариства – І.І.Слатіна, А.А.Юр’яна, С.П.Дрімцова, К.К.Горського. Важливою основою їх діяльності було затвердження традицій хорового співу в регіоні, сформованих під впливом просвітницької та виконавської діяльності Г.Сковороди та А.Веделя.
Після низки реорганізацій навчального закладу, хоровий відділ розпочинає нову хвилю своєї навчальної та творчої діяльності у складі музичного училища. Тісний зв’язок відділу з консерваторією (з її численними перейменуваннями) та хоровим життям Харківщини стає традицією, що триває вже понад століття. У різні роки на відділі викладали керівники провідних хорових колективів, викладачі Харківського державного інституту мистецтв імені І.П.Котляревського. Серед них – З.Д.Заграничний, К.М.Греченко, Є.О.Конопльова, З.В.Ковлєва, Л.С.Каданер, А.М.Птіц, Л.О.Карпова, Ю.І.Кулик.
Високий рівень викладання на відділі у всі роки його роботи забезпечували консультанти – видатні митці харківської хорової школи професори Харківського національного університету мистецтв – А.А.Мірошнікова, Ю.І.Кулик, В.С.Палкін. Наразі консультантом відділу є заслужений діяч мистецтв України, голова Харківського відділення Хорового товариства імені М.Леонтовича, професор С.М.Прокопов.
З 50-х років починають викладацьку роботу випускники відомих корифеїв харківської школи – І.Т.Богатова, К.І.Зорич, Г.С.Семененко, Т.О.Павлій, З.М.Артюхова, Л.Б.Францкевич, Ф.О.Бєлорус, Л.П.Юрченко, С.М.Ільїна, Л.В.Авілова, Л.Т.Шеметов, О.Г.Литвиненко, Г.В.Сєліхов, Г.Л.Дущенко, Ю.І.Кулик, А.Н.Чулков, С.Є.Сокол, Н.А.Помпа, С.М.Воскобойникова, Л.Є.Шатрова, О.М.Кошман, О.І.Рильцов, Д.П.Морозов, О.В.Попова та інші.
В період 1961-1989 років при відділі хорового диригування функціонувало заочне відділення, мішаний хор якого очолювала І.Т.Богатова.
Зараз на відділі викладають досвідчені хорові педагоги та хормейстери К.В.Бабкіна, Р.О.Зубаха, О.О.Коноров, О.Б.Ліньков, Н.М.Стройнова.
Хор студентів є найважливішою ланкою професійної освіти студентів-хормейстерів відділу «Хорове диригування». Навчальний хоровий колектив існує з часів заснування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу. Його очолювали найкращі хормейстери регіону, серед них А.А.Юр’ян, З.Д.Заграничний, З.В.Яковлєва, Ю.І.Кулик, О.М.Кошман, О.Б.Ліньков.
Хор завжди знаходиться у центрі концертного життя коледжу та міста. Під керівництвом О.Б.Лінькова колектив здобув перемоги на статусних конкурсах-фестивалях: Всеукраїнський конкурс хорових колективів імені М.Леонтовича (Київ, 2002), Хоровий конкурс-фестиваль духовної музики (Мінськ, Білорусь, 2003), Хоровий конкурс-фестиваль духовних піснеспівів (Даугавпілс, Латвія, 2004).
Репертуар хору складають твори епохи Відродження, зарубіжна і національна хорова класика, духовна музика, обробки пісень народів світу, хорові твори сучасної музики.
Нині художній керівник і головний диригент – Олександр Ліньков, концертмейстер хору – лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Ганжа.
Навчання та музичний розвиток студентів відбувався за участі фахівців-концертмейстерів, серед них – К.І.Зорич, Т.І.Немировська, О.Г.Іцкович, В.В.Максимова, Т.І.Радченко, Г.О.Заїка, Г.І.Різван, З.Н.Ульяновська, О.О.Єфременко, О.М.Каткова, О.М.Шестакова, О.Б.Васильєва, В.П.Гордієнко, І.В.Бурбас, О.В.Крилова, К.З.Агішева, Л.Ф.Львова. Зараз концертмейстерами відділу працюють А.О.Бика, Н.В.Бойко, Т.М.Ганжа, О.В.Котєлевська, Л.Г.Селезньова.
Продуктивну роботу предметно-циклової комісії «Хорове диригування» навчального закладу забезпечували завідувачі відділу – Л.С.Каданер, Г.С.Семененко, К.І.Зорич, Л.В.Авілова, І.Т.Богатова, О.Б.Ліньков, Р.О.Зубаха, Л.І.Бакуменко, Г.В.Савельєва.
З вересня 2023 року відділи «Хорове диригування» та «Спів» реорганізовано у спільний відділ, який відтепер має назву «Вокально-хорове мистецтво».
Предметно-циклову комісію «Вокально-хорове мистецтво» очолює лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів, член Ради молодих вчених ХНУМ ім. І.П.Котляревського - Олексій Олексійович Коноров.
Сьогодні на відділі поряд с основним високопрофесійним та талановитим викладацьким складом працюють викладачі-сумісники класу сольного співу.
- Перегляди: 1443
Фундація вокального відділу Харківського музичного фахового коледжу пов’язана з історією музичних класів при РМТ та початком функціонування музичного училища в 1883 році. Це час, коли в Харкові на запрошення І. І. Слатіна почали працювати випускниця Санкт-Петербурзької консерваторії К. А. Прохорова-Муреллі, учениця Поліни Віардо Мотте та вихованець Болонської консерваторії, учень італійських майстрів Бузоні та Масканьї Федеріко Бугамеллі. Високий професійний рівень, поєднання кращих традицій вітчизняної та італійської вокальних шкіл обумовили і яскраві творчі здобутки класу сольного співу музичного училища. Більшість вихованців вокального відділу була прийнята до оперної трупи Харківського театру, чимало з них продовжували навчання в консерваторіях Росії та Європи.
Серед випускників дореволюційного періоду слід назвати ім’я корифея української вокальної школи П. В. Голубєва (клас Ф. Бугамеллі), який у
20-40-ві роки минулого сторіччя опікувався молодими співаками. Поруч з П. В. Голубєвим працювали М. О. Вітте, В. А. Лемінська, Ф. С. Луценко, Є. П. Унгерн, В. Ф. Пушечнікова, Н. Д. Новський. 1921 рік — час відкриття в навчальному закладі (музичному технікумі) оперного класу, яким керував декан вокального факультету, професор О. Я. Альшуллер. В повоєнні роки продовжували традиції італійської школи професори М. І. Михайлов, З. Н. Малютіна, Є. В. Козорєзова, П. Є. Куриленко, Г. П. Трехер-Немировська.
Випускниками 40-х років були солістка обласної філармонії М. Гамельянова, солісти Харківського театру опери та балету імені М. В. Лисенка О. Оголівець (заслужена артистка України), Є. Жариков і М. Суховольська (згодом викладач сольного співу Харківської консерваторії). Саме вони під час Великої Вітчизняної війни в складі студентських творчих бригад виступали з концертами на фронті.
Одна із визначних постатей в історії вокального відділу Харківського музичного фахового коледжу — заслужений діяч мистецтв України, професор Тамара Яківна Веске, випускниця цього ж училища по класу професора М. І. Михайлова. Упродовж 1949-1955 років Т. Я. Веске обіймала посаду директора Харківського музичного училища і викладала спів на вокальному відділі. Серед її випускників тих часів звання народного артиста СРСР мають Нінель Ткаченко та Василь Третяк. Саме п’ятдесяті роки минулого сторіччя були найбільш визначними в історії вокального відділу повоєнної доби, бо дали мистецтву ще декілька славетних імен, а саме народних артистів СРСР Євгенію Мірошниченко і Юрія Богатікова, заслужених артистів України та інших республік колишнього СРСР Костянтина Голубничого, Аллу Рєзілову, Ларису Морозову-Тарасову, Льва Морозова, директорів Харківського театру опери та балету Віктора Монахова і Василя Смаглія та багатьох інших.
У 60-90-ті роки вагомим був педагогічний внесок таких викладачів, як З. І. Глущенко, Л. Ф. Троценко, Г. С. Селюк, І. Д. Дякова, Л. О. Дорошенко, З. Ф. Брюханова, Л. В. Морозова-Тарасова, Л. Г. Цуркан, Т. П. Мадишева, Л. А. Величко, В. М. Шухова, Л. І. Демьянюк, І. К. Присталов. Їхні найкращі вихованці — заслужені артисти В. Побережець, Н. Баглер, Х. Ширінський, В. Черьомухіна-Поюхіна, А. Романовська, а також В. Свиридова, Л. Суханова, Ю. Подобєд, В. Капшук, А. Булах, А. Філіппова, Ю. Форсюк, Т. Леонтьєва, І. Солоділова, Е. Джулік, В. Шут, О. Бутко, О. Смирна, О. Волошина, О. Жданова, Н. Тимченко, О. Ліснича, Н. Агєєва, О. Монафова.
Понад 40 років на відділі працювала Лідія Вікторівна Потьомкіна (вихованка Харківської консерваторії по класу Г. С. Селюк). У 1962‑1969 роках Л. В. Потьомкіна була завучем, упродовж 1972 — 1974 — директором закладу, з 1975 по 1987 – очолювала вокальний відділ. ЇЇ учні працюють у багатьох оперних театрах та філармоніях, серед них М. Курпе та І. Журіна (Москва), Н. Василюк (Одеса), Л. Недай і О. Нецетенко (Красноярськ), Т. Гармаш і В. Стеценко (Харків); на педагогічній роботі — Г. Бачуріна (Москва), Н. Макаренко, Л. Черкашина і О. Сахно (Харків).
Випускники вокального відділу є чисельними лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів, постійними учасниками творчих програм на престижних концертних сценах міста та України, поповнюючи студентський склад ЗВО України та продовжуючи славетні традиції харківської вокальної школи.
З вересня 2023 року відділи «Спів» та «Хорове диригування» реорганізовано у спільний відділ, який відтепер має назву «Вокально-хорове мистецтво».
Предметно-циклову комісію «Вокально-хорове мистецтво» очолює лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів, член Ради молодих вчених ХНУМ ім. І.П.Котляревського - Олексій Олексійович Коноров.
Сьогодні на відділі поряд с основним високопрофесійним та талановитим викладацьким складом працюють викладачі-сумісники класу сольного співу.
- Перегляди: 1522
Особливе ставлення до народних інструментів у стінах Харківського музичного училища, нині Харківського музичного фахового коледжу було починаючи з моменту заснування закладу (1883), незважаючи на відсутність окремої сформованої структури відділу.
У 1924 році в Харківському музично-драматичному інституті (нині ХНУМ ім. І. П. Котляревського) і одночасно в музичному технікумі (нині ХМФК ім. Б. М. Лятошинського) були відкриті класи домри В. А. Комаренком, видатним ентузіастом народно-музичного мистецтва. Відділ, де навчали гри на народних інструментах, а також суміжних спеціальностей, називався капельмейстерсько-хормейстерським. Викладали тут переважно за сумісництвом педагоги консерваторії.
Одним із перших викладачів класу баяна був М. В. Пономарьов. Його учня О. І. Морозова, після закінчення закладу, було теж запрошено на посаду викладача класу баяна. У повоєнні роки він продовжив педагогічну діяльність, а після 1947 року успішно керував оркестром баяністів. Серед випускників класу О. І. Морозова: композитор, концертний виконавець, заслужений діяч мистецтв України Костянтин Мясков; народний артист Росії, концертний виконавець, композитор, головний диригент державного ансамблю «Росія» Віктор Грідін; доцент, декан факультету народного музичного мистецтва Харківської державної академії культури, заслужений діяч мистецтва України Віталій Курисько та багато ін.
24 вересня 1946 року був сформований відділ народних інструментів, на якому працювали викладачами М.В.Пономарьов, О. І. Морозов, І. Г. Єгупов, А. О. Дунаєв (клас баяна); Д. Я. Андренко, В. А. Комаренко, Д. М. Злобінський (диригування, оркестровий клас); К. Л. Дорошенко (інструментування); М. І. Фатєєв (клас домри, завідувач відділу). З 1947 року починають викладацьку роботу по класу баяна О. Я. Милославський та Я. М. Кантор, який став у 1949 році завідувачем відділу.
У 1944 році було відкрито відділ сліпих баяністів — інвалідів війни, учні якого мешкали в інтернаті на повному соціальному забезпеченні, їм гарантувалося працевлаштування. У 1949 році, ще студентом IV-го курсу училища, розпочав викладати випускник цього відділу В. Я. Подгорний — видатний композитор, концертний виконавець, професор кафедри народних інструментів Харківського державного інституту мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, занесений в довідник «Видатні люди світу» за досягнення в музичному мистецтві. Високий професіоналізм та захопленість своєю справою дозволили йому виховати цілу низку талановитих музикантів, які в подальшому продовжили та зміцнили педагогічні традиції свого наставника: М. Кутлін — соліст-ансамбліст оркестру народних інструментів Харківської філармонії; О. Назаренко — професор, заслужений діяч мистецтв України; Й. Пуріц — соліст Москонцерту та Держконцерту, володар «Золотого диска» (Німеччина); Ю. Абраменко — лауреат міжнародного конкурсу (Німеччина), соліст, концертмейстер Мурманської філармонії; О. Міщенко — лауреат міжнародного конкурсу баяністів (Німеччина) у складі дуету баяністів О. Міщенко‑І. Снєдков, автор численних перекладів та методичних робіт, професор, заслужений артист України.
У 60-ті роки минулого сторіччя зросла чисельність студентів, було відкрито клас акордеона, а також заочне відділення з п’ятирічним терміном навчання. У зв’язку з цим відділ поповнився групою молодих викладачів. Це О. Яровий (очолював відділ у 1966-1991 роках), С. Дядечко, Л. Назаренко, Є. Ващенко (1991-2002, 2008-2016 роках керував відділом), І. Кріцин, Г. Курисько, В. Артеменко (очолював відділ з 2003 по 2008 рік), Є. Малихін.
Упродовж 1982-2001 років працював на відділі І. І. Снєдков (нині завідувач кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, професор, заслужений діяч мистецтв України) — яскравий виконавець, ініціативний викладач, лауреат міжнародного конкурсу. Серед його вихованців, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: головний диригент «Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні і танцю», викладач Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського А. Стрілець; Є. Шелест. З 2005 року на відділі працює його учень, талановитий викладач та виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів О. М. Харченко (випускник Є. Л. Ващенко в музичному училищі). Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Клочко, О. Вєтров, О. Скафа, І. Кулаков, А. Чигринець, Д. Пономарьова, Р. Вачаєв, А. Крикун. З 2016 року до викладацького складу приєднався теж випускник І. І. Снєдкова, віртуозний виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів П. В. Архипенко. Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Д. Ческаско, А. Черняк, дует у складі Д. Черкаско та А. Компанченко.
З 1947 по 1951 роки клас домри, гітари і балалайки в навчальному закладі вів Микола Тимофійович Лисенко. У 1936 році він закінчив Харківський музичний технікум по класу домри у В. А. Комаренка, а 1947 році — Харківську консерваторію. Його випускниками були В. Міхеліс, Ф. Коровай, Є. Бортник, В. Баскаков, Б. Міхєєв, В. Савіних, В. Яровий, В. Ніколаєв.
З 1950 року в Харківській консерваторії і за сумісництвом в музичному училищі працював В. І. Міхеліс. Його найкращі випускники: завідувач кафедри оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, народний артист України, професор, диригент А. Калабухін; доцент Харківського державного інституту мистецтв В. Гризодуб; лауреат міжнародного фестивалю молоді і студентів, володар першої премії та золотої медалі (Австрія) М. Васильєв.
У 1953 році закінчив Харківське музичне училище по класу домри Федір Гнатович Коровай — видатний музикант, лауреат республіканського та всесоюзного конкурсів, отримав першу премію та золоту медаль Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957), заслужений діяч мистецтв України, був професором Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, з 1963 по 1969 роки працював у музичному училищі.
У 1957 році закінчив училище один з фундаторів домрового мистецтва на сучасному етапі його розвитку, видатний та самобутній виконавець, диригент, викладач Борис Олександрович Міхєєв. Упродовж 1975-1977 років був директором навчального закладу, 1985 році — ректором Донецького музично-педагогічного інституту, а з 1988 року і по сьогодні професор Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України.
Протягом багатьох років традиції майстрів домрового мистецтва продовжують їхні випускниці: Г. Г. Клименко, О. Г. Ковенєвої, Л. М. Мельнікова (голова ПЦК 2004-2016 роки). Їхні учні неодноразова ставали лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів: Д. Лебединський, Н. Резван, І. Долгіх, О. Запорожець, О. Кізка, О. Погрібняк, К. Шевченко (клас викладача Г. Г. Клименко); Я. Данилюк, К. Сліпченко, І. Шутенко, Ю. Єщенко, А. Шепель, дует у складі А. Платонова та А. Шепель (клас викладача Л. М. Мельнікової), С. Конарєва, О. Погрібняк, О. Могиливець, А. Сорока (клас викладача О. Г. Ковенєвої). З 2009 року за сумісництвом клас домри стала викладати яскрава виконавиця, талановитий педагог, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, доцент Харківського національного університету мистецтв Н. Є. Костенко. Її вихованці — неодноразові лауреати конкурсів: А. Воробйова, К. Тищенко, К. Мирний, К. Харламенко, А. Платонова, К. Звягінцева, М. Колесник, М. Онищенко.
Починаючи з 1955 року клас балалайки викладали М. Ткачов, Є. Богдан, М. Набойченко, В. Козлов. Учні останнього — яскраві виконавці, лауреати різних конкурсів: І. Брова, В. Проценко, Є. Булгаков, О. Новаков, Д. Голенко. Починаючи з 2005 року клас балалайки веде талановитий музикант Є. Булгаков. Серед його вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: А. Барсуков, М. Співак, Т. Тухтаров, О. Ларіонов, Т. Прокудін, І. Сухоставець, Д. Ключарьов.
Клас бандури започаткував у музичному училищі в 1953 році П. Г. Іванов. Він розвивав харківський спосіб гри на бандурі. З 1982 року цей клас відновлено викладачем О. О. Костенко. А з 1988 року і донині клас бандури веде Л. В. Панова — з 2015 року голова ПЦК «Народні інструменти», керівник ансамблю народних інструментів «Слобожаночка». Серед її учнів — народні артистки України Т. Слюсаренко та О. Гізимчук, лауреати всеукраїнських конкурсів О. Філон, Н. Цакун, А. Євдокименко, Н. Ісакова, Г. Горільчанник, А. Черниш, Т. Григор’єва, К. Сирова, Є. Бичковська, Н. Істюфеєва. За сумісництвом викладає клас бандури автор багатьох нотних збірок для бандури, творчих проєктів, голова Харківського обласного осередку Національної спілки кобзарів України. доцент Харківського національного університету мистецтв, лауреат міжнародного конкурсу, кандидат мистецтвознавства Л. С. Мандзюк. Серед її учнів — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Н. Мельник, Д. Кривошапченко, А. Хмирова, А. Жирова, М. Митко, К. Король, О. Аршава, Д. Старовойтова, А. Кузенкова, О. Ткач.
З 1986 року на відділі було відкрито постійно діючий клас цимбалів засновником професійної школи цимбального виконавства та провідним викладачем цимбалів на Слобожанщині, доцентом, заслуженим діячем мистецтв України О. О. Костенко (голова ПЦК 1991-2004 роки). Серед її вихованців понад 25 лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів: О. Савицька (старший викладач Харківської державної академії культури), Т. Стрілець (викладач-методист Харківського вищого коледжу мистецтв), Л. Тюкова, О. Юрченко (кандидат мистецтвознавства, старший викладач Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського), Ю. Чайн (художній керівник та диригент Маріупольського муніципального оркестру народних інструментів), О. Лебединська, М. Клименко, А. Баришевська, О. Остапчук, А. Аулова, А. Кущ, М. Зорова (викладачі шкіл естетичного виховання міста Харкова) та інші. О. О. Костенко — автор багатьох творчих проєктів, нотних збірників, учасник кількох Всесвітніх конгресів цимбалістів, гра її студенів відзначена золотою медаллю Всесвітньої асоціації цимбалістів. Випускниця її класу О. Юрченко — автор програм з класу цимбалів для шкіл естетичного виховання та нотних збірників, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів, кандидат мистецтвознавства — з 2007 року плідно працює у коледжі. Серед її вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шморгун, В. Івоніна, А. Чурікова.
Клас гітари в навчальному закладі розпочав своє існування з 1939 року. Після війни він діяв певний час під керівництвом М. Т. Лисенка. У 1976 році Б. О. Міхєєв, тодішній директор закладу, сприяв відновленню класу гітари і запросив викладачем харизматичного музиканта та талановитого викладача В. К. Петрова. Серед випускників його класу: В. І. Доценко — нині професор кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, відомий гітарист-виконавець, творча манера якого позначена яскравим темпераментом та блискучою технікою; В. Кісь працює у Москві в ансамблі відомого співака О. Малініна; В. Ткаченко — лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського; А. Мартим’янова — лауреат міжнародних конкурсів, викладач Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Багато вихованців В. К. Петрова за період навчання успішно виступали на фестивалях та конкурсах різного рівня, де отримували звання лауреатів — О. Кригін (доцент Харківської гуманітарно-педагогічної академії, кандидат мистецтвознавства), А. Тихонравова (солістка Харківської філармонії, кандидат мистецтвознавства), О. Кулік, Д. Панченко (викладачі Харківського музичного фахового коледжу) та інші.
З 1978 року на відділі працював викладачем по класу гітари В. В. Гризодуб. Вихованці його класу — лауреати різних конкурсів: випускники Зальцбурзькій вищій академії музики У. Мачнєва, В. Соболєв; викладач Харківського вищого коледжу мистецтв А.Лейбіна; Н.Каратаєва, О. Рясінчук, В. Ковальов, А. Педько. Протягом багатьох років клас гітари веде талановитий викладач І. О. Шевчук. Не можливо не оцінити її вклад в підвищення рівня сектора педагогічної практики при коледжі. Випускники її класу лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів: М. Полторацький, О. Бойко, А. Островерх, В. Артеменко, С. Гаман, Д. Жуков, Д. Кора, Д. Зеленчук. Разом прийшли працювати по класу гітари яскраві виконавці, лауреати міжнародних конкурсів Д. М. Панченко та О. Г. Кулик. Їх вихованці — це нова плеяда молодих талановитих виконавців, серед яких лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шнирьова, Р. Голубов, І. Юзюк, А. Швиркунов, Є. Старікова, учень мистецької школи КЗ ХМФК ім. Б. М. Лятошинського ХОР, М. Раков (клас викладача Д. М. Панченко) та А. Марюхна, Т. Піхуля, П. Станевський, Р. Ганенко, Т. Сагателян, Я. Косілова, С. Ткаченко (клас викладача О. Г. Куліка).
Значний внесок у роботу відділу зробили концертмейстери — лауреати і дипломанти конкурсів Л. І. Шатравка, Л. Г. Селезньова, Н. П. Гусєва, Т. М. Ганжа, Т. М. Самоварова, О. О. Ярова, І. В. Бурбас.
Особливої уваги на відділі народних інструментів заслуговує робота з творчими колективами. У повоєнні роки оркестром народних інструментів керували В. А. Комаренко, М. І. Фатєєв, Д. М. Злобінський, пізніше естафету прийняли М. П. Будянський, Б. О. Міхєєв, В. І. Ніколаєв. З 1986 року і по сьогодні оркестром народних інструментів, продовжуючи славетні традиції попередників та привносячи своє нове, орудує заслужений діяч мистецтв України В. М. Городовенко. Ансамбль народних інструментів «Слобожаночка» під керівництвом Л. В. Панової (з 2009 року) неодноразово ставав лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів.
Велика кількість виступів студентів відділу на радіо і телебаченні, у залах Харківської обласної філармонії, Харківського академічного театру опери та балету, Українського культурного центру, Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Харківській державній академії культури, на підприємствах міста засвідчують активну професійну роботу викладачів та високий рівень фахового виховання молодого покоління музикантів.
- Перегляди: 1294
З перших років існування Харківського музичного училища, нині — Харківського музичного фахового коледжу на його базі були відкриті класи дерев’яних і мідних духових інструментів, а викладання гри на ударних інструментах було запроваджене десь у 20-ті роки XX сторіччя.
У дореволюційний період до складу педагогів відділу входили: А. А. Юр’ян — випускник Санкт-Петербурзької консерваторії, учень Ф. Гоміліуса (клас валторни) та М. Римського-Корсакова (клас композиції), один з фундаторів латиської професійної музики, викладав класи валторни, труби і тромбона; Ю. А. Юр’ян — вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії (клас валторни); Г. А. Гек — здобув освіту в Магдебурзі (клас гобою), артист симфонічного оркестру оперного театру, викладав класи гобоя і кларнета; Ф. В. Кучера — вихованець Амстердамської консерваторії (клас фагота); В. Й. Катанський — трубач і теоретик, капельмейстер військового оркестру; Д. Й. Катанський — випускник Харківського музичного училища (клас тромбона), артист симфонічного оркестру оперного театру, автор численних транскрипцій віолончельної та контрабасової літератури для тромбона.
Документальні свідчення про роботу відділу духових інструментів у період після 1917 року маємо від 1921-1922 навчального року, коли в списку професорів і викладачів значилися: М. М. Арабей — фаготист, випускник Харківського музичного училища, удосконалювався і викладав у Москві; О. О. Антонов — трубач, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав солістом з симфонічними оркестрами; В. В. Бровкович — гобоїст, вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії; В. О. Кокотов — валторніст, випускник Астраханського музичного училища, упорядкував школу і збірник етюдів для валторни; Т. Н. Кричевський — флейтист, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав у концертах із симфонічним оркестром, склав збірник оркестрових соло для флейти; Г. К. Риков — кларнетист, після закінчення Харківського музичного училища і консерваторії працював саме в музичному училищі.
Вагомий внесок у розвиток виконавської культури Харкова зробили музиканти-духовики, що почали викладати в училищі по війні. Це І. І. Ганзбург, С. Г. Зуєв, А. Г. Родман, І. Є. Морштейн, О. Г. Шустер, Д. І. Кузнецов, Л. А. Романенко, А. Г. Підченко, Л. М. Джмурій. Вони виховали плеяду чудових виконавців на духових і ударних інструментах, які стали лауреатами міжнародних та національних конкурсів і окрасою провідних оркестрів багатьох філармоній і музичних театрів. Більшість із них уже самі стали викладачами, мають високі нагороди, звання та наукові ступені, виховують нову зміну талановитої молоді. Варто назвати фаготиста Г. А. Абаджяна — нині першого проректора ХНУМ ім. І. П. Котляревського, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, кандидата мистецтвознавства; гобоїста В. І. Лебедєва — професора кафедри ХДІМ ім. І. П. Котляревського; трубача В. Г. Гриника, який багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, потім очолив клас труби в Харківській музичній школі-десятирічці, виховав багато чудових музикантів; флейтиста Л. Г. Гриника, що багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, а потім солістом оркестру Харківської філармонії, нині — завідувач відділом у ХССМШ; валторніста М. І. Островського, який тривалий час працював концертмейстером групи валторн симфонічного оркестру Харківської філармонії, а зараз — інспектор симфонічного оркестру Харківської філармонії, викладав в музичному училищі. Серед обдарованих вихованців відділу слід згадати Олександра та Сергія Новакових, Сергія Цоцоріна. Леоніда Виноградова, Олександра Гладких. Юрія Логвинова, Олексія Лафакі, Тараса Куценка, Сергія Михайлова та інших.
Понад сорок років працює в коледжі Володимир Миколайович Бобров, який і нині завідує відділом духових та ударних інструментів. З 1985 року він керівник духового оркестру. Цей колектив — гордість навчального закладу і міста, лауреат Всеукраїнського конкурсу (1998). Духовий відділ і оркестр, керовані В. М. Бобровим, за оцінкою атестаційної комісії Міністерства культури визнані одними з кращих в Україні.
Студенти провідних викладачів відділу різних років В. М. Боброва, Г. Г. Кравченка, Є. М. Боброва, А. М. Боброва, В.І. Пилюкова, М. І. Островського, І. І. Дзялика, К. І. Моторного щороку здобували та здобувають високі лауреатські звання на престижних конкурсах і фестивалях. Тільки за останні роки лауреатами стали понад 50 випускників відділу.
Безумовно, перемоги на різних конкурсах, участь у концертах міського, обласного, республіканського і міжнародного рівня — це і заслуга чудових концертмейстерів Н. П. Гусєвої, М. Л. Трембовлєвої, Т. М. Лєсновської, О. В. Петрової, Я. В. Овчаренко.
Сторінка 53 із 70