Перегляди: 711

Особливе ставлення до народних інструментів у стінах Харківського музичного училища, нині Харківського музичного фахового коледжу було починаючи з моменту заснування закладу (1883), незважаючи на відсутність окремої сформованої структури відділу.

У 1924 році в Харківському музично-драматичному інституті (нині ХНУМ ім. І. П. Котляревського) і одночасно в музичному технікумі (нині ХМФК ім. Б. М. Лятошинського) були відкриті класи домри В. А. Комаренком, видатним ентузіастом народно-музичного мистецтва. Відділ, де навчали гри на народних інструментах, а також суміжних спеціальностей, називався капельмейстерсько-хормейстерським. Викладали тут переважно за сумісництвом педагоги консерваторії.

Одним із перших викладачів класу баяна був М. В. Пономарьов. Його учня О. І. Морозова, після закінчення закладу, було теж запрошено на посаду викладача класу баяна. У повоєнні роки він продовжив педагогічну діяльність, а після 1947 року успішно керував оркестром баяністів. Серед випускників класу О. І. Морозова: композитор, концертний виконавець, заслужений діяч мистецтв України Костянтин Мясков; народний артист Росії, концертний виконавець, композитор, головний диригент державного ансамблю «Росія» Віктор Грідін; доцент, декан факультету народного музичного мистецтва Харківської державної академії культури, заслужений діяч мистецтва України Віталій Курисько та багато ін.

24 вересня 1946 року був сформований відділ народних інструментів, на якому працювали викладачами М.В.Пономарьов, О. І. Морозов, І. Г. Єгупов, А. О. Дунаєв (клас баяна); Д. Я. Андренко, В. А. Комаренко, Д. М. Злобінський (диригування, оркестровий клас); К. Л. Дорошенко (інструментування); М. І. Фатєєв (клас домри, завідувач відділу). З 1947 року починають викладацьку роботу по класу баяна О. Я. Милославський та Я. М. Кантор, який став у 1949 році завідувачем відділу.

У 1944 році було відкрито відділ сліпих баяністів — інвалідів війни, учні якого мешкали в інтернаті на повному соціальному забезпеченні, їм гарантувалося працевлаштування. У 1949 році, ще студентом IV-го курсу училища, розпочав викладати випускник цього відділу В. Я. Подгорний — видатний композитор, концертний виконавець, професор кафедри народних інструментів Харківського державного інституту мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, занесений в довідник «Видатні люди світу» за досягнення в музичному мистецтві. Високий професіоналізм та захопленість своєю справою дозволили йому виховати цілу низку талановитих музикантів, які в подальшому продовжили та зміцнили педагогічні традиції свого наставника: М. Кутлін — соліст-ансамбліст оркестру народних інструментів Харківської філармонії; О. Назаренко — професор, заслужений діяч мистецтв України; Й. Пуріц — соліст Москонцерту та Держконцерту, володар «Золотого диска» (Німеччина); Ю. Абраменко — лауреат міжнародного конкурсу (Німеччина), соліст, концертмейстер Мурманської філармонії; О. Міщенко — лауреат міжнародного конкурсу баяністів (Німеччина) у складі дуету баяністів О. Міщенко‑І. Снєдков, автор численних перекладів та методичних робіт, професор, заслужений артист України.

У 60-ті роки минулого сторіччя зросла чисельність студентів, було відкрито клас акордеона, а також заочне відділення з п’ятирічним терміном навчання. У зв’язку з цим відділ поповнився групою молодих викладачів. Це О. Яровий (очолював відділ у 1966-1991 роках), С. Дядечко, Л. Назаренко, Є. Ващенко (1991-2002, 2008-2016 роках керував відділом), І. Кріцин, Г. Курисько, В. Артеменко (очолював відділ з 2003 по 2008 рік), Є. Малихін.

Упродовж 1982-2001 років працював на відділі І. І. Снєдков (нині завідувач кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, професор, заслужений діяч мистецтв України) — яскравий виконавець, ініціативний викладач, лауреат міжнародного конкурсу. Серед його вихованців, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: головний диригент «Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні і танцю», викладач Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського А. Стрілець; Є. Шелест. З 2005 року на відділі працює його учень, талановитий викладач та виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів О. М. Харченко (випускник Є. Л. Ващенко в музичному училищі). Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Клочко, О. Вєтров, О. Скафа, І. Кулаков, А. Чигринець, Д. Пономарьова, Р. Вачаєв, А. Крикун. З 2016 року до викладацького складу приєднався теж випускник І. І. Снєдкова, віртуозний виконавець, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів П. В. Архипенко. Серед його учнів та випускників — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Д. Ческаско, А. Черняк, дует у складі Д. Черкаско та А. Компанченко.

З 1947 по 1951 роки клас домри, гітари і балалайки в навчальному закладі вів Микола Тимофійович Лисенко. У 1936 році він закінчив Харківський музичний технікум по класу домри у В. А. Комаренка, а 1947 році — Харківську консерваторію. Його випускниками були В. Міхеліс, Ф. Коровай, Є. Бортник, В. Баскаков, Б. Міхєєв, В. Савіних, В. Яровий, В. Ніколаєв.

З 1950 року в Харківській консерваторії і за сумісництвом в музичному училищі працював В. І. Міхеліс. Його найкращі випускники: завідувач кафедри оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, народний артист України, професор, диригент А. Калабухін; доцент Харківського державного інституту мистецтв В. Гризодуб; лауреат міжнародного фестивалю молоді і студентів, володар першої премії та золотої медалі (Австрія) М. Васильєв.

У 1953 році закінчив Харківське музичне училище по класу домри Федір Гнатович Коровай — видатний музикант, лауреат республіканського та всесоюзного конкурсів, отримав першу премію та золоту медаль Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957), заслужений діяч мистецтв України, був професором Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, з 1963 по 1969 роки працював у музичному училищі.

У 1957 році закінчив училище один з фундаторів домрового мистецтва на сучасному етапі його розвитку, видатний та самобутній виконавець, диригент, викладач Борис Олександрович Міхєєв. Упродовж 1975-1977 років був директором навчального закладу, 1985 році — ректором Донецького музично-педагогічного інституту, а з 1988 року і по сьогодні професор Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України.

Протягом багатьох років традиції майстрів домрового мистецтва продовжують їхні випускниці: Г. Г. Клименко, О. Г. Ковенєвої, Л. М. Мельнікова (голова ПЦК 2004-2016 роки). Їхні учні неодноразова ставали лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів: Д. Лебединський, Н. Резван, І. Долгіх, О. Запорожець, О. Кізка, О. Погрібняк, К. Шевченко (клас викладача Г. Г. Клименко); Я. Данилюк, К. Сліпченко, І. Шутенко, Ю. Єщенко, А. Шепель, дует у складі А. Платонова та А. Шепель (клас викладача Л. М. Мельнікової), С. Конарєва, О. Погрібняк, О. Могиливець, А. Сорока (клас викладача О. Г. Ковенєвої). З 2009 року за сумісництвом клас домри стала викладати яскрава виконавиця, талановитий педагог, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, доцент Харківського національного університету мистецтв Н. Є. Костенко. Її вихованці — неодноразові лауреати конкурсів: А. Воробйова, К. Тищенко, К. Мирний, К. Харламенко, А. Платонова, К. Звягінцева, М. Колесник, М. Онищенко.

Починаючи з 1955 року клас балалайки викладали М. Ткачов, Є. Богдан, М. Набойченко, В. Козлов. Учні останнього — яскраві виконавці, лауреати різних конкурсів: І. Брова, В. Проценко, Є. Булгаков, О. Новаков, Д. Голенко. Починаючи з 2005 року клас балалайки веде талановитий музикант Є. Булгаков. Серед його вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: А. Барсуков, М. Співак, Т. Тухтаров, О. Ларіонов, Т. Прокудін, І. Сухоставець, Д. Ключарьов.

Клас бандури започаткував у музичному училищі в 1953 році П. Г. Іванов. Він розвивав харківський спосіб гри на бандурі. З 1982 року цей клас відновлено викладачем О. О. Костенко. А з 1988 року і донині клас бандури веде Л. В. Панова — з 2015 року голова ПЦК «Народні інструменти», керівник ансамблю народних інструментів «Слобожаночка». Серед її учнів — народні артистки України Т. Слюсаренко та О. Гізимчук, лауреати всеукраїнських конкурсів О. Філон, Н. Цакун, А. Євдокименко, Н. Ісакова, Г. Горільчанник, А. Черниш, Т. Григор’єва, К. Сирова, Є. Бичковська, Н. Істюфеєва. За сумісництвом викладає клас бандури автор багатьох нотних збірок для бандури, творчих проєктів, голова Харківського обласного осередку Національної спілки кобзарів України. доцент Харківського національного університету мистецтв, лауреат міжнародного конкурсу, кандидат мистецтвознавства Л. С. Мандзюк. Серед її учнів — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Н. Мельник, Д. Кривошапченко, А. Хмирова, А. Жирова, М. Митко, К. Король, О. Аршава, Д. Старовойтова, А. Кузенкова, О. Ткач.

З 1986 року на відділі було відкрито постійно діючий клас цимбалів засновником професійної школи цимбального виконавства та провідним викладачем цимбалів на Слобожанщині, доцентом, заслуженим діячем мистецтв України О. О. Костенко (голова ПЦК 1991-2004 роки). Серед її вихованців понад 25 лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів: О. Савицька (старший викладач Харківської державної академії культури), Т. Стрілець (викладач-методист Харківського вищого коледжу мистецтв), Л. Тюкова, О. Юрченко (кандидат мистецтвознавства, старший викладач Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського), Ю. Чайн (художній керівник та диригент Маріупольського муніципального оркестру народних інструментів), О. Лебединська, М. Клименко, А. Баришевська, О. Остапчук, А. Аулова, А. Кущ, М. Зорова (викладачі шкіл естетичного виховання міста Харкова) та інші. О. О. Костенко — автор багатьох творчих проєктів, нотних збірників, учасник кількох Всесвітніх конгресів цимбалістів, гра її студенів відзначена золотою медаллю Всесвітньої асоціації цимбалістів. Випускниця її класу О. Юрченко — автор програм з класу цимбалів для шкіл естетичного виховання та нотних збірників, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів, кандидат мистецтвознавства — з 2007 року плідно працює у коледжі. Серед її вихованців лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шморгун, В. Івоніна, А. Чурікова.

Клас гітари в навчальному закладі розпочав своє існування з 1939 року. Після війни він діяв певний час під керівництвом М. Т. Лисенка. У 1976 році Б. О. Міхєєв, тодішній директор закладу, сприяв відновленню класу гітари і запросив викладачем харизматичного музиканта та талановитого викладача В. К. Петрова. Серед випускників його класу: В. І. Доценко — нині професор кафедри народних інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, відомий гітарист-виконавець, творча манера якого позначена яскравим темпераментом та блискучою технікою; В. Кісь працює у Москві в ансамблі відомого співака О. Малініна; В. Ткаченко — лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського; А. Мартим’янова — лауреат міжнародних конкурсів, викладач Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Багато вихованців В. К. Петрова за період навчання успішно виступали на фестивалях та конкурсах різного рівня, де отримували звання лауреатів — О. Кригін (доцент Харківської гуманітарно-педагогічної академії, кандидат мистецтвознавства), А. Тихонравова (солістка Харківської філармонії, кандидат мистецтвознавства), О. Кулік, Д. Панченко (викладачі Харківського музичного фахового коледжу) та інші.

З 1978 року на відділі працював викладачем по класу гітари В. В. Гризодуб. Вихованці його класу — лауреати різних конкурсів: випускники Зальцбурзькій вищій академії музики У. Мачнєва, В. Соболєв; викладач Харківського вищого коледжу мистецтв А.Лейбіна; Н.Каратаєва, О. Рясінчук, В. Ковальов, А. Педько. Протягом багатьох років клас гітари веде талановитий викладач І. О. Шевчук. Не можливо не оцінити її вклад в підвищення рівня сектора педагогічної практики при коледжі. Випускники її класу лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів: М. Полторацький, О. Бойко, А. Островерх, В. Артеменко, С. Гаман, Д. Жуков, Д. Кора, Д. Зеленчук. Разом прийшли працювати по класу гітари яскраві виконавці, лауреати міжнародних конкурсів Д. М. Панченко та О. Г. Кулик. Їх вихованці — це нова плеяда молодих талановитих виконавців, серед яких лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів А. Шнирьова, Р. Голубов, І. Юзюк, А. Швиркунов, Є. Старікова, учень мистецької школи КЗ ХМФК ім. Б. М. Лятошинського ХОР, М. Раков (клас викладача Д. М. Панченко) та А. Марюхна, Т. Піхуля, П. Станевський, Р. Ганенко, Т. Сагателян, Я. Косілова, С. Ткаченко (клас викладача О. Г. Куліка).

Значний внесок у роботу відділу зробили концертмейстери — лауреати і дипломанти конкурсів Л. І. Шатравка, Л. Г. Селезньова, Н. П. Гусєва, Т. М. Ганжа, Т. М. Самоварова, О. О. Ярова, І. В. Бурбас.

Особливої уваги на відділі народних інструментів заслуговує робота з творчими колективами. У повоєнні роки оркестром народних інструментів керували В. А. Комаренко, М. І. Фатєєв, Д. М. Злобінський, пізніше естафету прийняли М. П. Будянський, Б. О. Міхєєв, В. І. Ніколаєв. З 1986 року і по сьогодні оркестром народних інструментів, продовжуючи славетні традиції попередників та привносячи своє нове, орудує заслужений діяч мистецтв України В. М. Городовенко. Ансамбль народних інструментів «Слобожаночка» під керівництвом Л. В. Панової (з 2009 року) неодноразово ставав лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів.

Велика кількість виступів студентів відділу на радіо і телебаченні, у залах Харківської обласної філармонії, Харківського академічного театру опери та балету, Українського культурного центру, Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Харківській державній академії культури, на підприємствах міста засвідчують активну професійну роботу викладачів та високий рівень фахового виховання молодого покоління музикантів.

Перегляди: 645

З перших років існування Харківського музичного училища, нині — Харківського музичного фахового коледжу на його базі були відкриті класи дерев’яних і мідних духових інструментів, а викладання гри на ударних інструментах було запроваджене десь у 20-ті роки XX сторіччя.

У дореволюційний період до складу педагогів відділу входили: А. А. Юр’ян — випускник Санкт-Петербурзької консерваторії, учень Ф. Гоміліуса (клас валторни) та М. Римського-Корсакова (клас композиції), один з фундаторів латиської професійної музики, викладав класи валторни, труби і тромбона; Ю. А. Юр’ян — вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії (клас валторни); Г. А. Гек — здобув освіту в Магдебурзі (клас гобою), артист симфонічного оркестру оперного театру, викладав класи гобоя і кларнета; Ф. В. Кучера — вихованець Амстердамської консерваторії (клас фагота); В. Й. Катанський — трубач і теоретик, капельмейстер військового оркестру; Д. Й. Катанський — випускник Харківського музичного училища (клас тромбона), артист симфонічного оркестру оперного театру, автор численних транскрипцій віолончельної та контрабасової літератури для тромбона.

Документальні свідчення про роботу відділу духових інструментів у період після 1917 року маємо від 1921-1922 навчального року, коли в списку професорів і викладачів значилися: М. М. Арабей — фаготист, випускник Харківського музичного училища, удосконалювався і викладав у Москві; О. О. Антонов — трубач, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав солістом з симфонічними оркестрами; В. В. Бровкович — гобоїст, вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії; В. О. Кокотов — валторніст, випускник Астраханського музичного училища, упорядкував школу і збірник етюдів для валторни; Т. Н. Кричевський — флейтист, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, виступав у концертах із симфонічним оркестром, склав збірник оркестрових соло для флейти; Г. К. Риков — кларнетист, після закінчення Харківського музичного училища і консерваторії працював саме в музичному училищі.

Вагомий внесок у розвиток виконавської культури Харкова зробили музиканти-духовики, що почали викладати в училищі по війні. Це І. І. Ганзбург, С. Г. Зуєв, А. Г. Родман, І. Є. Морштейн, О. Г. Шустер, Д. І. Кузнецов, Л. А. Романенко, А. Г. Підченко, Л. М. Джмурій. Вони виховали плеяду чудових виконавців на духових і ударних інструментах, які стали лауреатами міжнародних та національних конкурсів і окрасою провідних оркестрів багатьох філармоній і музичних театрів. Більшість із них уже самі стали викладачами, мають високі нагороди, звання та наукові ступені, виховують нову зміну талановитої молоді. Варто назвати фаготиста Г. А. Абаджяна — нині першого проректора ХНУМ ім. І. П. Котляревського, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, кандидата мистецтвознавства; гобоїста В. І. Лебедєва — професора кафедри ХДІМ ім. І. П. Котляревського; трубача В. Г. Гриника, який багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, потім очолив клас труби в Харківській музичній школі-десятирічці, виховав багато чудових музикантів; флейтиста Л. Г. Гриника, що багато років працював солістом симфонічного оркестру ХАТОБу, а потім солістом оркестру Харківської філармонії, нині — завідувач відділом у ХССМШ; валторніста М. І. Островського, який тривалий час працював концертмейстером групи валторн симфонічного оркестру Харківської філармонії, а зараз — інспектор симфонічного оркестру Харківської філармонії, викладав в музичному училищі. Серед обдарованих вихованців відділу слід згадати Олександра та Сергія Новакових, Сергія Цоцоріна. Леоніда Виноградова, Олександра Гладких. Юрія Логвинова, Олексія Лафакі, Тараса Куценка, Сергія Михайлова та інших.

Понад сорок років працює в коледжі Володимир Миколайович Бобров, який і нині завідує відділом духових та ударних інструментів. З 1985 року він керівник духового оркестру. Цей колектив — гордість навчального закладу і міста, лауреат Всеукраїнського конкурсу (1998). Духовий відділ і оркестр, керовані В. М. Бобровим, за оцінкою атестаційної комісії Міністерства культури визнані одними з кращих в Україні.

Студенти провідних викладачів відділу різних років В. М. Боброва, Г. Г. Кравченка, Є. М. Боброва, А. М. Боброва, В.І. Пилюкова, М. І. Островського, І. І. Дзялика, К. І. Моторного щороку здобували та здобувають високі лауреатські звання на престижних конкурсах і фестивалях. Тільки за останні роки лауреатами стали понад 50 випускників відділу.

Безумовно, перемоги на різних конкурсах, участь у концертах міського, обласного, республіканського і міжнародного рівня — це і заслуга чудових концертмейстерів Н. П. Гусєвої, М. Л. Трембовлєвої, Т. М. Лєсновської, О. В. Петрової, Я. В. Овчаренко.

Перегляди: 646

Відділ оркестрових струнних інструментів — один з найстаріших в коледжі. Його існування співпадає з відкриттям самого навчального закладу. Роботу відділу започаткували видатні митці другої половини XIX — початку XX століть. Серед них скрипалі В. І. Слатін та К. К. Горський, останній випускник Петербурзької консерваторії по класу скрипки Л. С. Ауера та по класу композиції М. А. Римського-Корсакова. На відділі працювали професор Московської консерваторії А. С. Шпор та ще один учень Л. С. Ауера — Й. Ю. Ахрон. Клас віолончелі викладав випускник Московської консерваторії П. О. Данильченко, якому в свій час П. І. Чайковський присвятив «Варіації на тему рококо». У 1880-ті роки клас віолончелі, контрабасу та камерного ансамблю викладав випускник Московської консерваторії А. Е. фон Глен. Серед його учнів відомі музиканти — І. І. Прес, Є. Я. Бєлоусов, І. І. Дубинський, М. Є. Букінік. Гордістю навчального закладу завжди був студентський симфонічний оркестр під орудою директора тодішнього училища І. І. Слатіна.

Після Великої вітчизняної війни в Харкові працювала плеяда талановитих музикантів-скрипалів. Серед них видатний педагог, учень С. К. Барцевича та Л. С. Ауера Ілля Володимирович Добржинець. Вихованці І. В. Добржинця протягом багатьох років грали в оркестрі філармонії, займалися викладацькою діяльністю в музичних навчальних закладах різних рівнів країн колишнього СРСР. В той же час у стінах навчального закоалу викладав видатний скрипаль другої половини XX століття Адольф Арнольдович Лещинський — один з останніх та улюблених учнів К. Флеша. Так в стінах закладу були закладені прекрасні та усталені традиції двох світових скрипкових шкіл виконавства XX століття — російської та німецької. Учні та послідовники класу А. А. Лещинського, серед яких Ю. Сухін, Л. Зейде, Н. Петреско та інші, на протязі різних років, наслідуючи традиції свого вчителя, вели активну професійну викладацьку діяльність у стінах мистецького закладу. Багато талановитих скрипалів вийшло з класу учня А. А. Лещинського — Леоніда Михайловича Андрусенка. Серед них — лауреат міжнародних конкурсів М. Кугель.

Більшість викладачів відділу працювали артистами оркестру Харківської філармонії, викладачами Харківської музичної школи-дисятирічки та консерваторії: С. Фарберов, Й. Гельфандбейн, А. Козловичер, І. Коган, С. Бружаницький, І. Заславський. В 1950-х роках студентський симфонічний оркестр очолював талановитий музикант Дмитро Мусійович Злобинський.

У 1960-ті роки на відділі почали працювати енергійний та самовідданий музикант, випускник музичного училища Ю. В. Сухін та Д. Г. Шуаєв, який став ініціатором створення класу альта та камерного оркестру. Згодом до викладацького складу приєдналися Л. Й. Зейде, Л. Г. Лімарова, Н. Л. Кремінчуцька, В. Т. Резнік. Посаду завідувача відділу обіймав учень А. А. Лещинського Володимир Іванович Руденко. Хоча в Харкові він працював не багато років, але досить продуктивно. Його методичні розробки та редакції скрипкових творів отримали широке практичне розповсюдження за межами країни.

Починаючи з 1989 року і протягом багатьох років на відділі працював учасник Великої Вітчизняної війни, видатний диригент Харківської філармонії, талановитий композитор, автор монографій Павло Пилипович Шеметов.

В 70-ті роки на відділі клас віолончелі почали викладати вихованці О. М. Щелкановцевої: І. М. Валяшкіна, (працювала з 1976 р. до 2004 р.), О. А. Алексейчик (працювала с 1977 р. по 1993 р.). В теперішній час на відділі працюють також її випускники О. А. Подмарьова, та А. І. Альохіна.

З 1988 року на відділі розпочала свою викладацьку діяльність випускниця Харківського інституту мистецтв класу викладача С. Г. Кочаряна Ольга Миколаївна Шевель. Починаючи з 1993 року і по сьогодні вона очолює предметно-циклову комісію «Оркестрові струнні інструменти», викладає клас альта, та є незмінним керівником та диригентом камерного оркестру коледжу.

1990-ті роки відзначені появою нових талановитих музикантів-викладачів по класу скрипки, які активно працюють на відділі і сьогодні. Це випускниці Харківського інституту мистецтв Галина Йосипівна Тевелевич, Надія Олександрівна Машина, Юрій Григорович Подлєсний. Всі вони дбайливо зберігають закладені традиції харківської струнної школи виконавства. Серед їх випускників багато лауреатів конкурсів різних рівнів від міжрегіональних до міжнародних. Багато з них отримали ступень кандидатів мистецтвознавства.

Поряд з провідними викладачами відділу сьогодні працюють молоді та талановиті викладачі та виконавці, більшість з яких е випускниками навчального закладу. Це такі викладачі як О. А. Подмарьова, Н. Є. Амстібовська, Ю. М. Дедюля, В. С. Литовченко, Р. В. Ущаповський. Також на відділі активно працюють талановиті музиканти О. В. Пищита, С. В. Портов, та О. В. Піцан.

В різні роки симфонічний оркестр очолювали відомі диригенти, заслужені діячі мистецтв: В. І. Ніколаєв, Ш. Г. Палтаджян, В. М. Городовенко. Зараз симфонічним оркестром керує В. Д. Куценко.

Всі студенти відділу складають основу симфонічного та камерного оркестрів — творчих колективів, які мають багато різнопланових яскравих виступів на концертних сценах міста Харкова. Вихованці відділу беруть постійну активну участь у конкурсах, фестивалях, семінарах, творчих проектах, демонструючи високий рівень професійної майстерності. Випускники відділу — студенти не лише харківських вищих навчальних закладів, але й поповнюють лави студентства закладів вищої освіти України, Російської Федерації, Німеччини, Австрії, США.

З гордістю та повагою, вдячністю та пам’яттю ставляться викладачі до своїх великих наставників. Так само передають вони набуток харківської струнної школи своїм вихованцям. Творчі та професійні здібності викладацького складу відділу є добрим стимулом та кращим прикладом для зростання професійної майстерності студентів Харківського музичного фахового коледжу.

Перегляди: 745

Відділ спеціального фортепіано існує від часів становлення професійної музичної освіти в Харкові. Ще в музичних класах (1871-1883) І. І. Слатін, сам блискучий піаніст і вдумливий педагог, заклав підвалини фортепіанного відділу майбутнього музичного училища. Вихованець Санкт-Петербурзької консерваторії по класу професора А. Дрейшока та Берлінської по класу Т. Куллака, І. І. Слатін запросив до складу викладачів навчального закладу багатьох відомих музикантів з провідних консерваторій Європи. Учень Ф. Ліста — Альберт Бенш, вихованець С. Монюшко і К. Таузіга — Андрій Шульц-Евлер, учень М. Рубінштейна і П. Чайковського — Ростислав Геніка.

Творчу естафету від викладачів перейняли їхні вихованці: спочатку в класі І. Слатіна, а потім у А. Бенша навчався Сергій Борткевич — славнозвісний композитор і піаніст; А. Шульц-Евлер виховав гордість національного мистецтва, фундатора української фортепіанної школи Павла Кіндратовича Луценка.

Велику роль в розвитку художнього смаку та культури харків’ян відіграли концерти М. Рубінштейна та А. Рубінштейна. На зразок «Історичних концертів» А. Рубінштейна здійснив низку своїх «Історичних концертів-лекцій» Р. Геніка, якого по праву називають одним з перших теоретиків фортепіанного мистецтва.

Справжньою окрасою викладацького складу фортепіанного класу став учень О. М. Скрябіна — Олександр Іоахимович Горовиць, чия унікальна особистість розкрилася у виконавській діяльності, у численних музичних рецензіях і в натхненній педагогічній роботі. Він грав у сольних концертах, а також часто виступав як ансамбліст з К. Горським, А. Борисяком, М. Букініком. На запрошення Олександра Іоахимовича в Харкові неодноразово виступав його геніальний племінник — Володимир Горовиць.

Згодом більшість викладачів музичного училища увійшла до професорського складу новоствореної у травні 1917 року Харківської консерваторії.

У 20-30-ті роки ХХ сторіччя в музичному технікумі викладали переважно провідні педагоги та професори муздрамінституту, серед яких насамперед, слід називати ім’я вихованця училища Павла Луценка, який став професором музтехнікуму та інституту, а з січня 1921 року по вересень 1922 року був ще й ректором інституту.

Людвиг Фанненштіль, видатний музикант, піаніст-віртуоз і чуйний педагог (він виховав майже 70 професійних піаністів), став після І. І. Слатіна ректором музичного технікуму. У ці ж роки до роботи на відділі були залучені такі талановиті музиканти, як Ф. О. Фанненштіль, Н. Б. Ландесман, А. М. Гольдінгер, Л. І. Фінкельштейн, С. М. Рабець, М. О. Славінська, О. І. Корещенко, Л. В. Кузьменко, В. Д. Петров, Л. Ф. Пактовський.

Високим професійним рівнем виконавської майстерності і художнім смаком відзначалися виступи творчої молоді на різноманітних професійних конкурсах. Серед перших лауреатів учень П. К. Луценка — Л. Г. Сагалов, який здобув премії на Всеукраїнському конкурсі (1931) та ІІ Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена (1932).

Велика просвітницька діяльність викладачів та студентів фортепіанного відділу пов’язана з початком роботи харківського радіо. Їх виступи з різноманітними програмами складалися як з класичного, так і з сучасного репертуару (1927-1928 рр.). Ведучим цих радіоконцертів був викладач відділу Л. Ф. Пактовський.

У повоєнні роки на фортепіанному відділі працювали такі досвідчені викладачі, як доцент А. М. Гольдінгер (завідувач відділом з 1946 року), Н. С. Радченко (завідувач учбової частини), М. Г. Зарахович, А. П. Лаврова. Поруч з ними продовжували працювати професори консерваторії А. А. Лунц, Н. Б. Ландесман, доценти Б. О. Скловський, М. С. Хазановський; деякий час викладала і Р. С. Горовиць (1949-1950).

Така співдружність училища і консерваторії у період 1936-1945 років спочатку була обумовлена спільним керівництвом, єдиним бюджетом і місцем розташування на вулиці Свердлова, 30. А надалі, після відокремлення училища від консерваторії, вона набула характеру творчого спілкування (тривалий час консультантом фортепіанного відділу була народна артистка України, заслужений діяч мистецтв України, професор Т.Б.Вєркіна).

50-60-ті роки минулого століття позначені активізацією діяльності фортепіанного відділу, прийом студентів на перший курс поступово зріс до 45 осіб. В 1950-1966 роки фортепіанний відділ очолював Я. О. Фейгін, який виховав понад 75 студентів, що стали провідними викладачами, концертмейстерами, музикознавцями. Активно працювали також музиканти з багаторічним досвідом: М. В. Ітігіна, М. О. Хлєбніков, М. Г. Пільстрем, І. Л. Крючик, композитор і піаніст М. С. Сільванський. В ці роки на відділі працювала учениця П. К. Луценка — Н. С. Радченко, яка виховала чимало талановитих музикантів (серед них Т. Строкотова — нині проректор Київської Національної музичної академії).

З 1961 року на відділі викладала Л. М. Попова (1966-1986 роки з невеликою перервою вона очолювала відділ). Випускниця Петербурзької консерваторії по класу професора В. Х. Розумовської, вона за роки роботи в навчальному закладі виховала понад 100 піаністів (серед них лауреати національних конкурсів С. Полусмяк (зараз живе і працює в США), І. Приходько — кандидат мистецтвознавства, професор Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки).

Сьогодні в коледжі працюють учениці Л. М. Попової — провідні викладачі Т. В. Новічкова, Г. Д. Самсонік, Н. М. Смірнова, які своєю творчістю збагачують традиції фортепіанної школи свого вчителя. У Харківському педагогічному університеті викладає професор О. О. Кузнєцова. Продовжує і розвиває педагогічні принципи Л. М. Попової викладач фортепіанного відділу і директор коледжу О. О. Єфременко.

Серед тих, хто очолював відділ у різні роки: Ф. О. Фаненштіль, А. М. Гольдінгер, Я. О. Фейгін, Л. М. Попова, Л. П. Шуріна, М. П. Дубіненко. Зараз фортепіанний відділ очолює викладач-методист, кандидат мистецтвознавства О. В. Чередниченко.

Колектив викладачів відділу здійснює плідну науково-методичну роботу, розробляє нові програми, посібники, провадить різноманітну просвітницьку й концертну діяльність.

Фортепіанний відділ живе новими планами й задумами, продовжуючи і розвиваючи традиції української та європейської виконавської школи. Щорічно вихованці фортепіанного відділу беруть участь у майстер класах, виступають у концертах, здобувають численні нагороди на престижних міжнародних та національних конкурсах і фестивалях.

Випускники відділу працюють зараз в усіх куточках України, а також за її межами — у країнах Європи та Америки, в Ізраїлі, Австралії та ін.