Перегляди: 757

Початком історії відділу «Музичне мистецтво естради» слід вважати 1988 рік. Тоді семеро перших студентів, офіційно розподілених по іншим відділам навчального закладу (духовому, фортепіанному та відділу народних інструментів), почали своє навчання за напрямком естрадного мистецтва.

У 1990 році офіційно було сформовано та відкрито саме Предметно Циклову Комісію «Музичне мистецтво естради», головою якої призначено Віктора Анатолійовича Гортікова. Завдяки його зусиллям на відділ було запрошено висококваліфікованих викладачів, таких, як Лев Шпігель (клас труби), Сергій Давидов (клас фортепіано), Юрій Медовник (клас ударних інструментів). За його ініціативою у 1994 році на відділі відкривається секція естрадного співу, першим викладачем якої стає Наталія Мартинова.

За 31 рік існування відділу «Музичне мистецтво естради» посаду завідуючого в різні роки обіймали В. А. Гортіков, В. В. Балацький, В. П. Сидорюк. З травня 2001 року циклову комісію очолювала видатний педагог і методист, талановитий музикант Лілія Павлівна Іванова. Вона є справжнім фахівцем своєї справи, активним пропагандистом естрадного мистецтва України в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Результатом її багаторічної та плідної педагогічної діяльності є визнання відділу «Музичне мистецтво естради» як осередку дійсного професіоналізму і, так необхідного в Україні, методичного центру підготовки кадрів у сфері естрадної музики. Багаторічна самовіддана праця Іванової Лілії Павлівни неодноразово відмічена грамотами, подяками різних рівнів, а також тричі за 20 років Подяками різних (у різні роки) Міністрів культури. Також за вагомий внесок у розвиток мистецької освіти Іванова Л. П. відзначена медаллю «За багаторічну плідну працю в галузі культури» від Міністра культури України Євгена Ніщука. З 01 вересня 2021 року ПЦК відділу «Музичне мистецтво естради» очолила Петухова Тамара Іванівна, викладач вищої категорії, захоплений естрадним мистецтвом фахівець, педагогічний стаж роботи якої нараховує понад 26 років.

Сьогодні викладачі відділу постійно ведуть активну методичну та профорієнтаційну роботу, створюють навчальні програми. На відділі працюють відомі композитори країни — В. В. Пацера, О. А. Глотов, М. А. Дем’янюк. Віталій Володимирович Пацера є лауреатом Премії ім. Б. М. Лятошинського Національної спілки композиторів України, лауреатом Муніціпальної премії ім. С. Богатирьова Харківської спілки композиторів, О. А. Глотов та М. А. Дем’янюк — члени Національної спілки композиторів України, автори великої кількості пісень та інструментальних творів. Вони постійно проводять творчі звітні концерти. Серед педагогів та концертмейстерів відділу працювали та працюють колишні випускники навчального закладу. Це О. Л. Блінков, Н. М. Савченко, Е. С. Келчевська, Н. Л. Котвицька, П. О. Роденко, С. О. Роденко, М. Ю. Сидоренко, О. М. Ходінов.

Відділ «Музичне мистецтво естради» Харківського музичного фахового коледжу характеризує не тільки професійно спрямована діяльність, а  й інтенсивне творче життя — це різноманітні конкурси, фестивалі, як в Україні, так і за її межами. Адже конкурс — це потужна сила, яка дає натхнення, позитивні емоції та надихає виконавця на творчий розвиток. За період існування відділу велика кількість студентів стала лауреатами та дипломантами різноманітних конкурсів та фестивалів. Їх число є безперечним доказом майстерності викладацького складу відділу та успішного втілення у життя славетних традицій харківської школи естрадного виконавства. Серед переможців хотілося б виділити  випускників та студентів класів: викладача Г. Г. Кравченка — Д. Олександров, С. Гелихов, А. Васильченко, Г. Мезінов, Г. Візантійська (саксофон); викладача Н. В. Мартинової — Я. Заварзіна, Е. Приступа, С. Рачкова, А.Сухініна, М.Файладзе, І.Оніщенко, А.Решетняк, А.Хорошун, М.Ліхтін (естрадний спів); викладача Л. П. Іванової — Ю. Прядко, Є. Дубова, А. Королюк, О. Бондар, К. Мартиросян, П. Фуйор, Ю. Колодницька, Д. Матвієнко, П. Богаченко, О. Козлова, М. Тарасюк, М. Лос’єва, (естрадний спів), викладача Н. Л. Котвицької — Д. Гразьон, А. Руднєва (естрадний спів). Серед володарів Гран-прі згадуємо такі прізвища: А. Микитенко, В. Холодьон, Т. Ільїна, В. Гудков, М. Тарасюк, Є. Білозеров, С. Ізобо, О. Фаліна, А. Овсюк, М. Хижко, О. Кузьмінова.

Окремо треба згадати участь студентів відділу у телевізійних проєктах. Найбільш яскраві імена: В. Гудков («Дантес») — переможець телевізійного проекту «Фабрика зірок-2» та Є. Білозеров — фіналіст проектів «Народна зірка-3» та «Фабрика зірок-4», Пасса Мелен — суперфіналістка 10 ювілейного сезону Голосу країни — ще раз підтвердили високий рівень професіоналізму своїх наставників та відкрили нову сторінку в історії естрадного мистецтва.

За роки існування відділу «Музичне мистецтво естради» понад 200 студентів отримали спеціальну освіту, пов’язану з викладанням естрадного мистецтва. Більшість з них отримала вищу освіту у навчальних закладах Харкова, Києва, Москви. Багато випускників відділу знайшли себе саме в викладацькій сфері, навчаючи молоде покоління естрадному мистецтву у мистецьких  школах  та студіях. Окремо хотілося б відзначити, що у таких проектах, як «Голос країни» та «Голос діти» ведучим вокальним тренером є випускниця 2003 року Евгенія Дубова. А випускник 1992 року Олексій Саранчин, піаніст, композитор, викладач Київської академії музики імені Рейнгольда Гліера є також і засновником та директором Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Музичний Міст».

Дехто обрав яскраву концертну та творчу діяльність. Серед них відомі джазові музиканти Д. Олександров, Д. Мороз, В. Шабалтас, О. Лебеденко, О. Івончик, М. Сидоренко, співачка А. Королюк, яка у 2011 році отримала звання Заслуженої артистки України.

Сьогодні нові тенденції естрадного мистецтва формують та втілюють випускники відділу: В. Діденко, Р. Салімов, А. Королюк, Є. Білозеров, Д. Олександров, В. Гудков, О. Захаров, О. Селіхова, О. Івончик, О. Сарачин, Є. Приступа, К. Мартиросян, Л. Мартиросян. Їх творчий потенціал та блискучі ідеї відкривають нові сторінки у сучасній історії.

Перегляди: 614

Викладання фундаментальних музичних дисциплін розпочинається з перших років існування навчального закладу, задовго до того, як буде відкритий теоретичний відділ. В широкому переліку теоретичних дисциплін поряд із сольфеджіо, теорією музики, гармонією, контрапунктом, інструментовкою важливе місце посідали енциклопедія та історія музики.

Теоретична підготовка вважалась невід’ємною частиною професійної освіти музикантів-виконавців. Саме тому до викладання теоретичних дисциплін у дореволюційний період історії училища залучались педагоги-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фаху: Р. Геніка (клас фортепіано), Й. Ахрон та С. Дочевський (клас струнних інструментів), А. Юр’ян (клас мідних духових).

У 20-30-ті роки минулого сторіччя обов’язковими на всіх спецільностях були історія музики, історія мистецтва та музична енциклопедія. Викладання історичних дисциплін не було відокремлено від інших дисциплін музично-теоретичного циклу і здійснювалось педагогами-теоретиками та композиторами А. Нудельманом, Й. Шиллінгером, С. Богатирьовим. Пізніше історію музики в навчальному закладі викладають видатні музикознавці Й. Миклашевський, Г. Тюменєва, Т. Каришева.

Серед творчої молоді, яка навчається в довоєнні роки в музичному технікумі (тогочасна назва навчального закладу), — відомі надалі композитори, фольклористи, педагоги В. Барабашов, Д. Клебанов, О. Стеблянко.

У перші повоєнні роки в навчальному закладу відкривається теоретичний відділ,  спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін. У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.

Серед викладачів, що працюють з моменту створення відділу, — П. Андросюк та О. Жук (теоретичні дисципліни та композиція), Б. Любимов (історія музики), Е. Польська та Б. Раскіна (музична література). На межі 40-50-х років до педагогічного складу приєднуються викладачі музичної літератури Г. Бортновська, З. Подгорна та фольклорист О. Стеблянко.

З 1950 до 1975 року теоретичний відділ очолювала Е. Польська. Випускниця Харьківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й. Миклашевського та Г. Тюменевої. Людина енциклопедичних знань, Е. Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін. За часи її керівництва були впровадженні різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси сольфеджіо та музичної літератури.

У ці роки в училищі навчаються майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В. Подгорний, В. Губаренко, З. Юферова, І. Золотовицька, В. Жигачова, П. Калашник, В. Кравець, В. Бібік, А. Мілка, О. Лисяна.

У 60-70-ті роки педагогічний склад поповнюється викладачами музичної літератури Н. Шумаковою, С. Немировською, В. Кравець, Л. Євдокимовою. До роботи на теоретичному відділі запрошуються провідні фахівці Харківського інституту мистецтв — композитори В. Губаренко, І. Ковач, пізніше В. Птушкін, В. Мужчіль; музикознавці Н. Очеретовська, Л. Шуаєва, а також Л. Шубіна, А. Мізітова.

80-90-ті роки стають для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям приходить творча молодь — переважно колишні випускники училища: О. Машута, Т. Колесник, А. Зареченська, Т. Роменська, Г. Фролов, О. Грінберг, Л. Котохін. а також Г. Ганзбург, М. Лупандіна, Г. Газдюк.

З 1981 року циклова комісія музичної літератури розпочинає своє автономне існування. Першою її головою було призначено ученицю Г. Тюменевої Л. Шуаєву. Прекрасним педагогом, лектором-просвітителем, душевною інтелігентною людиною вона залишилася в пам’яті колег та учнів.

З 1983 року (після виходу Л. Шуаєвої на пенсію) по 2007 рік ПЦК очолювала В. Кравець, заслужений діяч мистецтв України. Учениця П. Шокальського, вона успадкувала кращі традиції харківської музикознавчої школи. В. Кравець вдало поєднувала різні напрямки діяльності: педагогічну, методичну, лекторську, науково-дослідницьку, краєзнавчу. Як викладач музичної літератури вона виховала багато талановитих учнів, які працюють у різних мистецьких закладах Харкова та далеко за його межами. Серед них — О. Олександрова, М. Борисенко, Н. Крихтіна, Р. Мізітова, О. Грінберг, І. Приходько та інші.

За роки її керівництва майже повністю змінився педагогічний склад циклової комісії «Музична література», утворився колектив однодумців, спроможних вирішувати складні професійні та творчі завдання. На відділі працюють: А. Зареченська — заступник директора з навчально-методичої роботи, викладач-методист, викладач світової музичної літератури, автор та редактор численних методичних документів; Г. Газдюк (голова ПЦК у 2007-2010 рр.) — кандидат мистецтвознавства, викладач-методист, провідний викладач світової музичної літератури, автор наукових та методичних публікацій; М. Лупандіна — голова ПЦК з 2010 року, викладач-методист, викладач циклу музично-історичних дисциплін, лектор-музикознавець, організатор та учасник мистецьких заходів, автор публікацій, укладач методичних та наукових збірок; О. Машута — викладач-методист, провідний викладач української музичної літератури та фольклору, старший консультант педагогічної практики музичної літератури, автор публікацій з історії музичної культури Харкова; Г. Ганзбург — кандидат музикознавства, викладач-методист, член Спілки композиторів України, президент Шубертівського товариства у Харкові, автор та редактор численних наукових праць; Т. Колесник — викладач світової музичної літератури та культурології, краєзнавець, завідувачка кабінету світової музичної літератури; Л. Котохін — фахівець в галузі етнографії та фольклору, психосоматики, керівник ансамблю аутентичного народного співу, завідувач лабораторії звукозапису.

У 2000-і роки до педагогічного складу ПЦК приєдналися І. Грайворонська (викладач світової музичної літератури, культурології та дисциплін музично-теоретичного циклу) та Н. Ходакова (викладач музично-комп’ютерних технологій, співпрацівник лабораторії звукозапису). Клас композиції очолюють члени Спілки композиторів України О. Гугель та С. Турнєєв.

Викладачі ПЦК беруть активну участь в методичній, пошуково-дослідницькій, краєзнавчій роботі; здійснюють розробку нових навчальних програм, виступають з доповідями на науково-практичних конференціях регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів; проводять просвітницьку лекторську роботу. Значними також є успіхи у підготовці студентів коледжу до різноманітних творчих проектів.

Серед останніх досягнень — організація та проведення конкурсу пам’яті Б. Лятошинського, участь у заходах Міжнародного фестивалю «Харківські асамблеї», Всеукраїнського конкурсу «Сольфеджіада», Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді музикознавці», Конференція молодих дослідників народної музики.

Перегляди: 758

З перших років існування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського теоретична підготовка вважалась обов’язковою частиною професійної освіти музиканта-виконавця, піаніста, скрипаля та інших. До викладання теоретичних дисциплін запрошувались як фахівці, знані на музичній науці (В.Катанський, І.Панфілов, С.Береза), так і музиканти-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фортепіано (Р.Геніка, Ф.Акіменко), струнних інструментів (С.Дочевський, С.Александрович, Й.Ахрон), мідних духових (А.Юр’ян).

Вражає широкий перелік теоретичних дисциплін: сольфеджіо, елементарна теорія музики, гармонія, контрапункт, інструментовка, енциклопедія, яка включала основи аналізу музичних творів, та історія музики. Це відповідало вимогам фундаментальної музичної освіти. Отже, в дореволюційний період історії навчального закладу закладаються підвалини музично-теоретичної освіти, створюються передумови для відкриття факультету (відділу) з підготовки фахівців теоретиків.

Наступний етап історії Харківського музичного фахового коледжу припадає на 20-30-ті роки XX ст. – період одночасно бурхливий та змістовий, наповнений значними фактами біографії творчого колективу закладу. В різних архівах збереглися дані про існування кількох факультетів: фортепіанного, вокального, оркестрового та військових капельмейстерів. Відповідно до переліку предметів за їх навчальними планами обов’язковими на всіх спеціальностях були: теорія та історія музики, історія мистецтва, музична енциклопедія. Серед додаткових дисциплін теоретичного профілю – читання та перекладення партитур для піаністів, гармонія та інструментовка для військових капельмейстерів тощо.

В документах 1921 року з’являється згадка про теоретичний факультет – цей структурний підрозділ на деякий час залишається в навчальному закладі після відокремлення музичного технікуму (тогочасна назва коледжу) від Музичної академії.

Порівнюючи з попереднім періодом майже повністю оновився склад викладачів теоретичних дисциплін. У «Списку професорів та викладачів Харківського музичного технікуму» за 1922 рік знаходимо імена: Д.А.Бєлий (викладач теорії музики, випускник гімназії), С.П.Дремцов (викладач теорії, навчався приватно; автор кількох теоретичних праць та музичних творів), А.І.Нудельман (декан теоретичного факультету, викладач історії музики, випускник Варшавського інституту та Петербурзької консерваторії, автор підручника з теорії музики та гармонії, інших теоретичних праць), І.С.Панфілов (професор, викладач теорії музики, закінчив Співацьку капелу в Петербурзі, автор багатьох хорових творів), М.Д.Тіц (викладач обов’язкового фортепіано, випускник Харківської консерваторії та академії, автор багатьох музично-теоретичних доповідей та музичних творів), Й.М.Шиллінгер (провідний викладач та декан композиторського факультету в інституті, закінчив Петербурзьку консерваторію, науковець, видатний лектор, музичний редактор та критик, автор музичних творів), С.С.Богатирьов, (професор, викладач теорії та композиції, закінчив Петербурзьку консерваторію, займався концертною діяльністю).

Серед творчої молоді, яка навчалася в музичному технікумі у довоєнні роки – В.Барабашов, Д.Клебанов, О.Стеблянко, відомі потім композитори, музикознавці, фольклористи, які разом з їх учителем С.С.Богатирьовим, створюватимуть харківську теоретико-композиторську школу.

Під час Великої Вітчизняної війни робота закладу не переривалася, хоч значна частина відомих музикантів перебувала в евакуації. Викладачі навчального закладу працювали у складі колективу музично-педагогічного комплексу, який на цей період об’єднав середній навчальний заклад з ВНЗ. Серед педагогів-теоретиків зустрічаються прізвища Є.М.Комаренка, Є.О.Чекригіної, А.К.Лазаренка. Нажаль, не обійшлося без втрат: в окупованому Харкові загинув професор І.С.Панфілов, доля якого була пов’язана з коледжем з 1911 року.

З 1943 року розпочинається новий етап історії музичного навчального закладу – його існування як самостійного навчального закладу. Саме в цей період відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін (перший набір студентів було зроблено у серпні – вересні 1944 року). У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.

Педагогічний склад теоретичного відділу прикрашають імена: П.І.Андросюка (викладач музично-теоретичних дисциплін та композиції, автор методичних праць та посібників), О.А.Жука (відомий композитор, співавтор Гімну Української РСР, талановитий педагог, завідувач теоретичним відділом, в майбутньому зав. кафедрою музики в Харківському театральному інституті та кафедрою теорії та історії музики Інституту культури), Є.М.Комаренко (теоретичні дисципліни ), Б.О.Любімов (історія музики, в 50-70-ті роки XX ст. викладач Харківського інституту мистецтв), Н.Б.Мешойрер (викладач спеціального фортепіано, ілюстратор, одна з провідних фахівців-теоретиків), Е.С.Польська (музична література та методика викладання), Б.А.Раскіна (українська музика), І.М.Дубінін (викладач музично-теоретичних дисциплін, продовжуватиме педагогічну діяльність в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, стане доцентом ХІМ). Наприкінці 40х років XX ст. до педагогічного складу приєднуються Г.О.Бортновська (викладач західноєвропейської музики) та І.С.Польський (викладач теоретичних дисциплін, композитор, пізніше кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедрами фольклору та теорії музики Харківського інституту культури), а згодом – О.О.Васильєва (викладач теоретичних дисциплін), тривалий час обіймала адміністративні посади, зокрема, завідувачки навчальної частини училища, та З.М.Подгорна (знавець російської музики та фольклору).

На межі 40-50х років XX ст. за сумісництвом на теоретичному відділі працюють професор М.Д.Тіц та композитор, збирач фольклору Слобідського краю О.І.Стеблянко.

З 1950 року очолює теоретичний відділ Е.С.Польська, яка перебувала на цій посаді з короткими перервами до 1975 року. Випускниця Харківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й.М.Миклашевського та Г.О.Тюменєвої. Людина енциклопедичних знань, Е.С.Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін та методику викладання музичної літератури. За часи її роботи на посаді завідуючої відділом були запроваджені різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси з сольфеджіо та музичної літератури тощо. Педагоги відділу беруть активну участь в оглядах навчальних закладів (Київ, 1952), конференціях музикознавців (Львів, 1956), семінарах, пленумах (Москва, 1958; Київ, 1958; Москва, 1962) тощо.

Але головними результатами роботи теоретичного відділу тих років треба вважати відкриття талановитої молоді, яка розкриє свій творчий та науковий потенціал, реалізує педагогічні здібності. Серед студентів, що навчаються в 50-ті роки – майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В.І.Подгорний, В.С.Губаренко, З.Б.Юферова, І.Л.Фруміна-Золотовицька, В.Т.Жигачова, П.П.Калашник. Дехто з випускників навчального закладу згодом повернеться в ролі викладача, адміністратора-посадовця в Alma-mater (Ю.Л.Щербінін, Н.М.Шумакова, В.Ф.Липчанська-Кравець).

60-70-ті роки XX ст. характеризуються поповненням викладацького корпусу педагогами-вихованцями переважно Харківської консерваторії (після об'єднання з театральним ВНЗ – інституту мистецтв). Це викладачі теоретичних дисциплін: Г.А.Смаглій, Н.О.Акімова, С.Г.Атоян (закінчила Єреванську консерваторію), В.В.Калініна, Н.М.Шумакова, І.Л.Глауберман (випускник Одеської консерваторії), Л.Г.Сукачова, Л.В.Скок, Ю.Г.Пінчук, О.Г.Герасименко-Лисяна, Н.М.Пилипенко-Василевська, Т.І.Сорокова, І.В.Хащіна, С.П.Мікрух-Леонт’єва; викладачі музичної літератури: Л.С.Євдокимова, С.С.Давидова-Немировська, В.Ф.Липчанська-Кравець. На роботу за сумісництвом запрошуються композитори: народний артист України В.С.Губаренко та заслужений діяч мистецтв УРСР І.К.Ковач; музикознавець, в майбутньому доктор філософії Н.Л.Очеретовська-Бабій; викладач кафедри історії музики ХІМ, педагог з багаторічним стажем, талановитий лектор Л.І.Міцька-Шуаєва, яка пізніше очолить відділ музичної літератури.

Характерною рисою цього етапу існування теоретичного відділу стає профілювання педагогів на роботі зі студентами-теоретиками (викладачі Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польська, Г.О.Бортновська, З.М.Подгорна, Г.А.Смаглій, І.Л.Глауберман, Л.Г.Сукачова), або на викладанні фундаментальних дисциплін на виконавських відділах. Визначається коло фахівців, які значну увагу приділяють роботі в секторі педагогічної практики: В.В.Калініна, Г.А.Смаглій, С.Г.Атоян, Л.В.Скок, Н.М.Шумакова, В.Ф.Кравець.

Показова ознака часу – спрямованість діяльності відділу на покращення матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчання. З цією метою активізується робота кабінету історії музики (в різні роки його очолювали Б.А.Раскіна, Г.О.Бортновська, Н.О.Акімова, І.Л.Глауберман), поповнюються його аудіофонди. Розпочинає роботу бібліотечна рада. За ініціативою педагогів відділу в навчальному закладі було створено кабінет звукозапису, основу якого склали приватні колекції платівок педагогів Б.А.Раскіної, Е.С.Польської та інших. Проте найважливішим здобутком була натхненна, творча праця педагогів-фахівців, спрямована не тільки на виховання кваліфікованих кадрів, але й на формування творчої інтелігенції нового покоління. Серед прекрасних традицій, започаткованих на відділі в ці роки – екскурсії зі студентами до меморіальних місць: будинку-музею П.І.Чайковського (Клін), музею-квартири О.М.Скрябіна (Москва), які проводила В.Ф.Кравець разом з іншими педагогами – Г.А.Смаглій, Н.О.Акімовою, Н.М.Василевською, пізніше з О.В.Машутою – до 1990 року.

80-90-ті роки стали для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям (Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польській, Г.О.Бортновській, З.М.Подгорній, Л.І.Шуаєвій), які з різних причин залишають роботу, приходять інші досвідчені викладачі: В.А.Гортіков, який викладання теоретичних дисциплін поєднує з адміністративними посадами голови естрадного відділу та завідувача навчальним відділенням, Л.Д.Богданова, В.М.Птушкін та перспективна молодь. Серед молодих фахівців – переважно випускники: Т.Є.Станкова-Колесник (навчалася на курсі І.Л.Глаубермана та Е.С.Польської), А.С.Сергеєва-Зареченська, О.В.Машута, Т.І.Роменська (студентки Л.Г.Сукачової та Е.С.Польської), Г.Фролов та О.С.Грінберг (учні Г.А.Смаглій, І.К.Ковача та Г.О.Бортновської), Л.І.Котохін (учень В.Ф.Кравець), а також М.Б.Лупандіна, Г.Г.Газдюк, Г.І.Ганзбург.

Найпомітнішою подією нової історії стало розмежування предметних (циклових) комісій теорії музики та музичної літератури, яке відбулося на початку 1980-х років. На чолі теоретичної комісії залишилася Г.А.Смаглій, яка до того тривалий час керувала всім відділом (1975-1997). Викладач з 45-річним стажем, педагог-методист, вона виховала численних фахівців, які успішно працюють у сфері музичного виконавства та освіти; за сумісництвом викладала на кафедрі теорії музики Харківського інституту мистецтв та в Донецькій консерваторії (на той час – Донецькому філіалі ХІМ). Педагогічну роботу Г.А.Смаглій завжди поєднувала з навчально-методичною. Серед її публікацій (28 з них надруковані в професійних журналах та наукових збірках) особливе місце посідає підручник «Основи теорії музики» (І вид. – 1998р., ІІ вид. – 2001р.), висунутий на Державну премію України в галузі науки і техніки 2003 року. Г.А.Смаглій – професійний лектор. Вона була серед засновників шкіл молодого лектора та лекторської майстерності товариства «Знання» та Народного університету культури Ленінського району м.Харкова. Брала участь в організації та роботі кількох фестивалів (в тому числі «Павло Луценко та сучасність»), була членом правління багатьох громадських організацій (ХОВ Українського фонду культури, Національної всеукраїнської музичної Спілки тощо), відмінник освіти України.

Серед провідних педагогів відділу теорії музики того часу треба назвати І.Л.Глаубермана, який викладав усі предмети музично-теоретичного циклу протягом 35 років, паралельно ведучі курси поліфонії, аналізу музичних форм, сольфеджіо та методики викладання музично-теоретичних дисциплін в ХІМ. І.Л.Глауберман був одним з організаторів студентських теоретичних конференцій, які давно стали подією в житті навчального закладу.

Одним з найдосвідченіших викладачів теоретичних дисциплін протягом багатьох років була В.В.Калініна, впродовж 25 років старший консультант педагогічної практики сольфеджіо. Педагогічну роботу в навчальному закладі вона успішно поєднувала з методичною консультативною допомогою викладачам ШЕВ. За ініціативою Г.А.Смаглій та В.В.Калініної були започатковані обласні олімпіади з сольфеджіо.

Плідно працювали на теоретичному відділі талановиті педагоги Л.В.Скок (з 1973), Л.Д.Богданова (з 1992), М.Ю.Старчикова (з 2002). Їх випускники успішно продовжували фахову освіту у вищих навчальних закладах Харкова та інших міст України. Починаючи з 1975 року самовіддано працює талановитий музикант та викладач Н.М.Василевська.

У різні роки циклову комісію теорії музики очолювали талановиті викладачі-методисти: автор програми з аналізу музичних творів для музичних училищ та інших методичних розробок Ю.Г.Пінчук (1997-2000, 2005-2010); автор монографії «З історії становлення і розвитку музично-теоретичної освіти в музичних класах і музичному училищі при Харківському відділенні Імператорського російського музичного товариства» Л.Д.Богданова (2000-2001); музикознавець, автор багатьох публікацій у фахових виданнях, ініціатор та організатор проведення І Міжнародної науково-методичної педагогічної конференції «Сучасна музична освіта: пошуки, проблеми, тенденції» (2013), кандидат мистецтвознавства Г.Г.Газдюк (2010).

Продовжуючи традиції, закладенні славетними попередниками, викладачі відділу і сьогодні організовують та втілюють у життя нові творчі та професійні проекти. Серед них: з 2008 року проведення науково-практичної конференції «Сучасна музична освіта: проблеми, пошуки, тенденції», з 2013 року зміна її статусу – І Міжнародна науково-методична педагогічна конференція; починаючи з 2014 року проведення студентського теоретичного конкурсу «Сольфеджіада», з 2018 року – включення до нього учнівського рівня конкурсу «Пізнай себе» та набування всеукраїнського статусу.

Викладачі відділу постійно здійснюють наукове керівництво у підготовці та участі студентів в творчих змаганнях. Щороку студенти коледжу стають переможцями всеукраїнських та міжнародних заходів, що свідчить про високий рівень їх підготовки.  Показовою є постійна участь вихованців теоретичного відділу у Всеукраїнській конференції «Молоді музикознавці», музично-теоретичній олімпіаді в межах «Харківських асамблей», Всеукраїнському конкурсі «Обрії класики», Всеукраїнському конкурсі пам’яті Т.С.Кравцова.

Науково-методична діяльність викладачів теоретичного відділу виходить далеко за межі коледжу. Вони постійні учасники міжнародних та всеукраїнських конференцій, автори численних публікації у наукових виданнях, входять до складу журі конкурсів різного рівня, до експертних комісій Управління культури Харківської міської Ради, Державного методичного центру України.

Теоретичний відділ Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського, зберігаючи давні та славетні традиції, сьогодні примножує їх та повсякденно доповнює сучасними засадами музичного мистецтва.

Перегляди: 720

Історія хорового відділу Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського має давні витоки, що уклали фундамент для формування традицій хорового виконавства та принципів викладання хорового диригування у Харкові. Передусім, це діяльність керівників хору музичних класів та харківських просвітян при Харківському відділенні Російського музичного товариства – І.І.Слатіна, А.А.Юр’яна, С.П.Дрімцова, К.К.Горського. Важливою основою їх діяльності було затвердження традицій хорового співу в регіоні, сформованих під впливом просвітницької та виконавської діяльності Г.Сковороди та А.Веделя.

Після низки реорганізацій навчального закладу, хоровий відділ розпочинає нову хвилю своєї навчальної та творчої діяльності у складі музичного училища. Тісний зв’язок відділу з консерваторією (з її численними перейменуваннями) та хоровим життям Харківщини стає традицією, що триває вже понад століття. У різні роки на відділі викладали керівники провідних хорових колективів, викладачі Харківського державного інституту мистецтв імені І.П.Котляревського. Серед них – З.Д.Заграничний, К.М.Греченко, Є.О.Конопльова, З.В.Ковлєва, Л.С.Каданер, А.М.Птіц, Л.О.Карпова, Ю.І.Кулик.

Високий рівень викладання на відділі у всі роки його роботи забезпечували консультанти – видатні митці харківської хорової школи професори Харківського національного університету мистецтв – А.А.Мірошнікова, Ю.І.Кулик, В.С.Палкін. Наразі консультантом відділу є заслужений діяч мистецтв України, голова Харківського відділення Хорового товариства імені М.Леонтовича, професор С.М.Прокопов.

З 50-х років починають викладацьку роботу випускники відомих корифеїв харківської школи – І.Т.Богатова, К.І.Зорич, Г.С.Семененко, Т.О.Павлій, З.М.Артюхова, Л.Б.Францкевич, Ф.О.Бєлорус, Л.П.Юрченко, С.М.Ільїна, Л.В.Авілова, Л.Т.Шеметов, О.Г.Литвиненко, Г.В.Сєліхов, Г.Л.Дущенко, Ю.І.Кулик, А.Н.Чулков, С.Є.Сокол, Н.А.Помпа, С.М.Воскобойникова, Л.Є.Шатрова, О.М.Кошман, О.І.Рильцов, Д.П.Морозов, О.В.Попова та інші.

В період 1961-1989 років при відділі хорового диригування функціонувало заочне відділення, мішаний хор якого очолювала І.Т.Богатова.

Зараз на відділі викладають досвідчені хорові педагоги та хормейстери К.В.Бабкіна, Р.О.Зубаха, О.О.Коноров, О.Б.Ліньков, Н.М.Стройнова.

Хор студентів є найважливішою ланкою професійної освіти студентів-хормейстерів відділу «Хорове диригування». Навчальний хоровий колектив існує з часів заснування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу. Його очолювали найкращі хормейстери регіону, серед них А.А.Юр’ян, З.Д.Заграничний, З.В.Яковлєва, Ю.І.Кулик, О.М.Кошман, О.Б.Ліньков.

Хор завжди знаходиться у центрі концертного життя коледжу та міста. Під керівництвом О.Б.Лінькова колектив здобув перемоги на статусних конкурсах-фестивалях: Всеукраїнський конкурс хорових колективів імені М.Леонтовича (Київ, 2002), Хоровий конкурс-фестиваль духовної музики (Мінськ, Білорусь, 2003), Хоровий конкурс-фестиваль духовних піснеспівів (Даугавпілс, Латвія, 2004).

Репертуар хору складають твори епохи Відродження, зарубіжна і національна хорова класика, духовна музика, обробки пісень народів світу, хорові твори сучасної музики.

Нині художній керівник і головний диригент – Олександр Ліньков, концертмейстер хору – лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Ганжа.

Навчання та музичний розвиток студентів відбувався за участі фахівців-концертмейстерів, серед них – К.І.Зорич, Т.І.Немировська, О.Г.Іцкович, В.В.Максимова, Т.І.Радченко, Г.О.Заїка, Г.І.Різван, З.Н.Ульяновська, О.О.Єфременко, О.М.Каткова, О.М.Шестакова, О.Б.Васильєва, В.П.Гордієнко, І.В.Бурбас, О.В.Крилова, К.З.Агішева, Л.Ф.Львова. Зараз концертмейстерами відділу працюють А.О.Бика, Н.В.Бойко, Т.М.Ганжа, О.В.Котєлевська, Л.Г.Селезньова.

Продуктивну роботу предметно-циклової комісії «Хорове диригування» навчального закладу забезпечували завідувачі відділу – Л.С.Каданер, Г.С.Семененко, К.І.Зорич, Л.В.Авілова, І.Т.Богатова, О.Б.Ліньков, Р.О.Зубаха, Л.І.Бакуменко, Г.В.Савельєва.

З вересня 2023 року відділи «Хорове диригування» та «Спів» реорганізовано у спільний відділ, який відтепер має назву «Вокально-хорове мистецтво».

Предметно-циклову комісію «Вокально-хорове мистецтво» очолює лауреат міжнародних фестивалів та всеукраїнських конкурсів, член Ради молодих вчених ХНУМ ім. І.П.Котляревського - Олексій Олексійович Коноров. 

Сьогодні на відділі поряд с основним високопрофесійним та талановитим викладацьким складом працюють викладачі-сумісники класу сольного співу.