Кошторис Коледжу

Бюдет коледжу

ДОГОВІР про безоплатне користування гуртожитком

ШТАТНИЙ РОЗПИС на 2021

Відомості щодо здійснення освітньої діяльності у сфері вмщої освіти

Відомості щодо права здійснення освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти

Звіт про використання та надходження коштів

Ліцезований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у коледжі

Мова освітнього процесу

Освітня програма профільної середньої освіти

Положення про забезпечення академічної доброчесності

Положення про відрахування

Положення про навчальну частину

Положення про організацію освітнього процесу

Положення про правила призначення і виплати стипендії

Положення про предметно-циклову комісію

Положення про систему контролю

Положення про студентське самоврядування

Розмір плати за навчання

Сертифікат про акредитацію

СТАТУТ ЗАТВЕРДЖЕНИЙ

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

План виховної роботи на 2021-2022 навчальний рік

Умови доступності коледжу для навчання осіб з особливими освітніми потребами

Правила внутрішнього розпорядку

Положення про булінг

Моніторінг якості освіти

Матеріально-технічне забезпечення

Кадровий склад

Структура

План-графік проведення внутрішнього контролю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 knlxxxmnm

З перших років існування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського теоретична підготовка вважалась обов’язковою частиною професійної освіти музиканта-виконавця, піаніста, скрипаля та інших. До викладання теоретичних дисциплін запрошувались як фахівці, знані на музичній науці (В.Катанський, І.Панфілов, С.Береза), так і музиканти-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фортепіано (Р.Геніка, Ф.Акіменко), струнних інструментів (С.Дочевський, С.Александрович, Й.Ахрон), мідних духових (А.Юр’ян).

Вражає широкий перелік теоретичних дисциплін: сольфеджіо, елементарна теорія музики, гармонія, контрапункт, інструментовка, енциклопедія, яка включала основи аналізу музичних творів, та історія музики. Це відповідало вимогам фундаментальної музичної освіти. Отже, в дореволюційний період історії навчального закладу закладаються підвалини музично-теоретичної освіти, створюються передумови для відкриття факультету (відділу) з підготовки фахівців теоретиків.

Наступний етап історії Харківського музичного фахового коледжу припадає на 20-30-ті роки XX ст. – період одночасно бурхливий та змістовий, наповнений значними фактами біографії творчого колективу закладу. В різних архівах збереглися дані про існування кількох факультетів: фортепіанного, вокального, оркестрового та військових капельмейстерів. Відповідно до переліку предметів за їх навчальними планами обов’язковими на всіх спеціальностях були: теорія та історія музики, історія мистецтва, музична енциклопедія. Серед додаткових дисциплін теоретичного профілю – читання та перекладення партитур для піаністів, гармонія та інструментовка для військових капельмейстерів тощо.

В документах 1921 року з’являється згадка про теоретичний факультет – цей структурний підрозділ на деякий час залишається в навчальному закладі після відокремлення музичного технікуму (тогочасна назва коледжу) від Музичної академії.

Порівнюючи з попереднім періодом майже повністю оновився склад викладачів теоретичних дисциплін. У «Списку професорів та викладачів Харківського музичного технікуму» за 1922 рік знаходимо імена: Д.А.Бєлий (викладач теорії музики, випускник гімназії), С.П.Дремцов (викладач теорії, навчався приватно; автор кількох теоретичних праць та музичних творів), А.І.Нудельман (декан теоретичного факультету, викладач історії музики, випускник Варшавського інституту та Петербурзької консерваторії, автор підручника з теорії музики та гармонії, інших теоретичних праць), І.С.Панфілов (професор, викладач теорії музики, закінчив Співацьку капелу в Петербурзі, автор багатьох хорових творів), М.Д.Тіц (викладач обов’язкового фортепіано, випускник Харківської консерваторії та академії, автор багатьох музично-теоретичних доповідей та музичних творів), Й.М.Шиллінгер (провідний викладач та декан композиторського факультету в інституті, закінчив Петербурзьку консерваторію, науковець, видатний лектор, музичний редактор та критик, автор музичних творів), С.С.Богатирьов, (професор, викладач теорії та композиції, закінчив Петербурзьку консерваторію, займався концертною діяльністю).

Серед творчої молоді, яка навчалася в музичному технікумі у довоєнні роки – В.Барабашов, Д.Клебанов, О.Стеблянко, відомі потім композитори, музикознавці, фольклористи, які разом з їх учителем С.С.Богатирьовим, створюватимуть харківську теоретико-композиторську школу.

Під час Великої Вітчизняної війни робота закладу не переривалася, хоч значна частина відомих музикантів перебувала в евакуації. Викладачі навчального закладу працювали у складі колективу музично-педагогічного комплексу, який на цей період об’єднав середній навчальний заклад з ВНЗ. Серед педагогів-теоретиків зустрічаються прізвища Є.М.Комаренка, Є.О.Чекригіної, А.К.Лазаренка. Нажаль, не обійшлося без втрат: в окупованому Харкові загинув професор І.С.Панфілов, доля якого була пов’язана з коледжем з 1911 року.

З 1943 року розпочинається новий етап історії музичного навчального закладу – його існування як самостійного навчального закладу. Саме в цей період відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін (перший набір студентів було зроблено у серпні – вересні 1944 року). У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.

Педагогічний склад теоретичного відділу прикрашають імена: П.І.Андросюка (викладач музично-теоретичних дисциплін та композиції, автор методичних праць та посібників), О.А.Жука (відомий композитор, співавтор Гімну Української РСР, талановитий педагог, завідувач теоретичним відділом, в майбутньому зав. кафедрою музики в Харківському театральному інституті та кафедрою теорії та історії музики Інституту культури), Є.М.Комаренко (теоретичні дисципліни ), Б.О.Любімов (історія музики, в 50-70-ті роки XX ст. викладач Харківського інституту мистецтв), Н.Б.Мешойрер (викладач спеціального фортепіано, ілюстратор, одна з провідних фахівців-теоретиків), Е.С.Польська (музична література та методика викладання), Б.А.Раскіна (українська музика), І.М.Дубінін (викладач музично-теоретичних дисциплін, продовжуватиме педагогічну діяльність в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, стане доцентом ХІМ). Наприкінці 40х років XX ст. до педагогічного складу приєднуються Г.О.Бортновська (викладач західноєвропейської музики) та І.С.Польський (викладач теоретичних дисциплін, композитор, пізніше кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедрами фольклору та теорії музики Харківського інституту культури), а згодом – О.О.Васильєва (викладач теоретичних дисциплін), тривалий час обіймала адміністративні посади, зокрема, завідувачки навчальної частини училища, та З.М.Подгорна (знавець російської музики та фольклору).

На межі 40-50х років XX ст. за сумісництвом на теоретичному відділі працюють професор М.Д.Тіц та композитор, збирач фольклору Слобідського краю О.І.Стеблянко.

З 1950 року очолює теоретичний відділ Е.С.Польська, яка перебувала на цій посаді з короткими перервами до 1975 року. Випускниця Харківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й.М.Миклашевського та Г.О.Тюменєвої. Людина енциклопедичних знань, Е.С.Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін та методику викладання музичної літератури. За часи її роботи на посаді завідуючої відділом були запроваджені різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси з сольфеджіо та музичної літератури тощо. Педагоги відділу беруть активну участь в оглядах навчальних закладів (Київ, 1952), конференціях музикознавців (Львів, 1956), семінарах, пленумах (Москва, 1958; Київ, 1958; Москва, 1962) тощо.

Але головними результатами роботи теоретичного відділу тих років треба вважати відкриття талановитої молоді, яка розкриє свій творчий та науковий потенціал, реалізує педагогічні здібності. Серед студентів, що навчаються в 50-ті роки – майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В.І.Подгорний, В.С.Губаренко, З.Б.Юферова, І.Л.Фруміна-Золотовицька, В.Т.Жигачова, П.П.Калашник. Дехто з випускників навчального закладу згодом повернеться в ролі викладача, адміністратора-посадовця в Alma-mater (Ю.Л.Щербінін, Н.М.Шумакова, В.Ф.Липчанська-Кравець).

60-70-ті роки XX ст. характеризуються поповненням викладацького корпусу педагогами-вихованцями переважно Харківської консерваторії (після об'єднання з театральним ВНЗ – інституту мистецтв). Це викладачі теоретичних дисциплін: Г.А.Смаглій, Н.О.Акімова, С.Г.Атоян (закінчила Єреванську консерваторію), В.В.Калініна, Н.М.Шумакова, І.Л.Глауберман (випускник Одеської консерваторії), Л.Г.Сукачова, Л.В.Скок, Ю.Г.Пінчук, О.Г.Герасименко-Лисяна, Н.М.Пилипенко-Василевська, Т.І.Сорокова, І.В.Хащіна, С.П.Мікрух-Леонт’єва; викладачі музичної літератури: Л.С.Євдокимова, С.С.Давидова-Немировська, В.Ф.Липчанська-Кравець. На роботу за сумісництвом запрошуються композитори: народний артист України В.С.Губаренко та заслужений діяч мистецтв УРСР І.К.Ковач; музикознавець, в майбутньому доктор філософії Н.Л.Очеретовська-Бабій; викладач кафедри історії музики ХІМ, педагог з багаторічним стажем, талановитий лектор Л.І.Міцька-Шуаєва, яка пізніше очолить відділ музичної літератури.

Характерною рисою цього етапу існування теоретичного відділу стає профілювання педагогів на роботі зі студентами-теоретиками (викладачі Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польська, Г.О.Бортновська, З.М.Подгорна, Г.А.Смаглій, І.Л.Глауберман, Л.Г.Сукачова), або на викладанні фундаментальних дисциплін на виконавських відділах. Визначається коло фахівців, які значну увагу приділяють роботі в секторі педагогічної практики: В.В.Калініна, Г.А.Смаглій, С.Г.Атоян, Л.В.Скок, Н.М.Шумакова, В.Ф.Кравець.

Показова ознака часу – спрямованість діяльності відділу на покращення матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчання. З цією метою активізується робота кабінету історії музики (в різні роки його очолювали Б.А.Раскіна, Г.О.Бортновська, Н.О.Акімова, І.Л.Глауберман), поповнюються його аудіофонди. Розпочинає роботу бібліотечна рада. За ініціативою педагогів відділу в навчальному закладі було створено кабінет звукозапису, основу якого склали приватні колекції платівок педагогів Б.А.Раскіної, Е.С.Польської та інших. Проте найважливішим здобутком була натхненна, творча праця педагогів-фахівців, спрямована не тільки на виховання кваліфікованих кадрів, але й на формування творчої інтелігенції нового покоління. Серед прекрасних традицій, започаткованих на відділі в ці роки – екскурсії зі студентами до меморіальних місць: будинку-музею П.І.Чайковського (Клін), музею-квартири О.М.Скрябіна (Москва), які проводила В.Ф.Кравець разом з іншими педагогами – Г.А.Смаглій, Н.О.Акімовою, Н.М.Василевською, пізніше з О.В.Машутою – до 1990 року.

80-90-ті роки стали для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям (Н.Б.Мешойрер, Е.С.Польській, Г.О.Бортновській, З.М.Подгорній, Л.І.Шуаєвій), які з різних причин залишають роботу, приходять інші досвідчені викладачі: В.А.Гортіков, який викладання теоретичних дисциплін поєднує з адміністративними посадами голови естрадного відділу та завідувача навчальним відділенням, Л.Д.Богданова, В.М.Птушкін та перспективна молодь. Серед молодих фахівців – переважно випускники: Т.Є.Станкова-Колесник (навчалася на курсі І.Л.Глаубермана та Е.С.Польської), А.С.Сергеєва-Зареченська, О.В.Машута, Т.І.Роменська (студентки Л.Г.Сукачової та Е.С.Польської), Г.Фролов та О.С.Грінберг (учні Г.А.Смаглій, І.К.Ковача та Г.О.Бортновської), Л.І.Котохін (учень В.Ф.Кравець), а також М.Б.Лупандіна, Г.Г.Газдюк, Г.І.Ганзбург.

Найпомітнішою подією нової історії стало розмежування предметних (циклових) комісій теорії музики та музичної літератури, яке відбулося на початку 1980-х років. На чолі теоретичної комісії залишилася Г.А.Смаглій, яка до того тривалий час керувала всім відділом (1975-1997). Викладач з 45-річним стажем, педагог-методист, вона виховала численних фахівців, які успішно працюють у сфері музичного виконавства та освіти; за сумісництвом викладала на кафедрі теорії музики Харківського інституту мистецтв та в Донецькій консерваторії (на той час – Донецькому філіалі ХІМ). Педагогічну роботу Г.А.Смаглій завжди поєднувала з навчально-методичною. Серед її публікацій (28 з них надруковані в професійних журналах та наукових збірках) особливе місце посідає підручник «Основи теорії музики» (І вид. – 1998р., ІІ вид. – 2001р.), висунутий на Державну премію України в галузі науки і техніки 2003 року. Г.А.Смаглій – професійний лектор. Вона була серед засновників шкіл молодого лектора та лекторської майстерності товариства «Знання» та Народного університету культури Ленінського району м.Харкова. Брала участь в організації та роботі кількох фестивалів (в тому числі «Павло Луценко та сучасність»), була членом правління багатьох громадських організацій (ХОВ Українського фонду культури, Національної всеукраїнської музичної Спілки тощо), відмінник освіти України.

Серед провідних педагогів відділу теорії музики того часу треба назвати І.Л.Глаубермана, який викладав усі предмети музично-теоретичного циклу протягом 35 років, паралельно ведучі курси поліфонії, аналізу музичних форм, сольфеджіо та методики викладання музично-теоретичних дисциплін в ХІМ. І.Л.Глауберман був одним з організаторів студентських теоретичних конференцій, які давно стали подією в житті навчального закладу.

Одним з найдосвідченіших викладачів теоретичних дисциплін протягом багатьох років була В.В.Калініна, впродовж 25 років старший консультант педагогічної практики сольфеджіо. Педагогічну роботу в навчальному закладі вона успішно поєднувала з методичною консультативною допомогою викладачам ШЕВ. За ініціативою Г.А.Смаглій та В.В.Калініної були започатковані обласні олімпіади з сольфеджіо.

Плідно працювали на теоретичному відділі талановиті педагоги Л.В.Скок (з 1973), Л.Д.Богданова (з 1992), М.Ю.Старчикова (з 2002). Їх випускники успішно продовжували фахову освіту у вищих навчальних закладах Харкова та інших міст України. Починаючи з 1975 року самовіддано працює талановитий музикант та викладач Н.М.Василевська.

У різні роки циклову комісію теорії музики очолювали талановиті викладачі-методисти: автор програми з аналізу музичних творів для музичних училищ та інших методичних розробок Ю.Г.Пінчук (1997-2000, 2005-2010); автор монографії «З історії становлення і розвитку музично-теоретичної освіти в музичних класах і музичному училищі при Харківському відділенні Імператорського російського музичного товариства» Л.Д.Богданова (2000-2001); музикознавець, автор багатьох публікацій у фахових виданнях, ініціатор та організатор проведення І Міжнародної науково-методичної педагогічної конференції «Сучасна музична освіта: пошуки, проблеми, тенденції» (2013), кандидат мистецтвознавства Г.Г.Газдюк (2010).

Продовжуючи традиції, закладенні славетними попередниками, викладачі відділу і сьогодні організовують та втілюють у життя нові творчі та професійні проекти. Серед них: з 2008 року проведення науково-практичної конференції «Сучасна музична освіта: проблеми, пошуки, тенденції», з 2013 року зміна її статусу – І Міжнародна науково-методична педагогічна конференція; починаючи з 2014 року проведення студентського теоретичного конкурсу «Сольфеджіада», з 2018 року – включення до нього учнівського рівня конкурсу «Пізнай себе» та набування всеукраїнського статусу.

Викладачі відділу постійно здійснюють наукове керівництво у підготовці та участі студентів в творчих змаганнях. Щороку студенти коледжу стають переможцями всеукраїнських та міжнародних заходів, що свідчить про високий рівень їх підготовки.  Показовою є постійна участь вихованців теоретичного відділу у Всеукраїнській конференції «Молоді музикознавці», музично-теоретичній олімпіаді в межах «Харківських асамблей», Всеукраїнському конкурсі «Обрії класики», Всеукраїнському конкурсі пам’яті Т.С.Кравцова.

Науково-методична діяльність викладачів теоретичного відділу виходить далеко за межі коледжу. Вони постійні учасники міжнародних та всеукраїнських конференцій, автори численних публікації у наукових виданнях, входять до складу журі конкурсів різного рівня, до експертних комісій Управління культури Харківської міської Ради, Державного методичного центру України.

Теоретичний відділ Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського, зберігаючи давні та славетні традиції, сьогодні примножує їх та повсякденно доповнює сучасними засадами музичного мистецтва.

СКЛАД КОМІСІЇ

Газдюк Галина Георгіївна – голова ПЦК «Теорія музики», кандидат мистецтвознавства, викладач музично-теоретичних дисциплін

Василевська Нонна Михайлівна – викладач музично-теоретичних дисциплін

Петрович Марина Владиславівна – викладач теоретичних дисциплін

Пінчук Юрій Григорович – викладач музично-теоретичних дисциплін

Філіпська Юлія Олександрівна – викладач музично-теоретичних дисциплін

1

1 ggdfgdfg

Історія хорового відділу Харківського музичного фахового коледжу ім.Б.М.Лятошинського має давні витоки, що уклали фундамент для формування традицій хорового виконавства та принципів викладання хорового диригування у Харкові. Передусім, це діяльність керівників хору музичних класів та харківських просвітян при Харківському відділенні Російського музичного товариства – І.І.Слатіна, А.А.Юр’яна, С.П.Дрімцова, К.К.Горського. Важливою основою їх діяльності було затвердження традицій хорового співу в регіоні, сформованих під впливом просвітницької та виконавської діяльності Г.Сковороди та А.Веделя.

Після низки реорганізацій навчального закладу, хоровий відділ розпочинає нову хвилю своєї навчальної та творчої діяльності у складі музичного училища. Тісний зв’язок відділу з консерваторією (з її численними перейменуваннями) та хоровим життям Харківщини стає традицією, що триває вже понад століття. У різні роки на відділі викладали керівники провідних хорових колективів, викладачі Харківського державного інституту мистецтв імені І.П.Котляревського. Серед них – З.Д.Заграничний, К.М.Греченко, Є.О.Конопльова, З.В.Ковлєва, Л.С.Каданер, А.М.Птіц, Л.О.Карпова, Ю.І.Кулик.

Високий рівень викладання на відділі у всі роки його роботи забезпечували консультанти – видатні митці харківської хорової школи професори Харківського національного університету мистецтв – А.А.Мірошнікова, Ю.І.Кулик, В.С.Палкін. Наразі консультантом відділу є заслужений діяч мистецтв України, голова Харківського відділення Хорового товариства імені М.Леонтовича, професор С.М.Прокопов.

З 50-х років починають викладацьку роботу випускники відомих корифеїв харківської школи – І.Т.Богатова, К.І.Зорич, Г.С.Семененко, Т.О.Павлій, З.М.Артюхова, Л.Б.Францкевич, Ф.О.Бєлорус, Л.П.Юрченко, С.М.Ільїна, Л.В.Авілова, Л.Т.Шеметов, О.Г.Литвиненко, Г.В.Сєліхов, Г.Л.Дущенко, Ю.І.Кулик, А.Н.Чулков, С.Є.Сокол, Н.А.Помпа, С.М.Воскобойникова, Л.Є.Шатрова, О.М.Кошман, О.І.Рильцов, Д.П.Морозов, О.В.Попова та інші.

В період 1961-1989 років при відділі хорового диригування функціонувало заочне відділення, мішаний хор якого очолювала І.Т.Богатова.

Зараз на відділі викладають досвідчені хорові педагоги та хормейстери Л.І.Бакуменко, Р.О.Зубаха, О.Б.Ліньков, Г.В.Савельєва, Т.П.Сухомлінова, А.С.Каменєва, Н.М.Стройнова.

Хор студентів є найважливішою ланкою професійної освіти студентів-хормейстерів відділу «Хорове диригування». Навчальний хоровий колектив існує з часів заснування Харківського музичного училища, нині – Харківського музичного фахового коледжу. Його очолювали найкращі хормейстери регіону, серед них А.А.Юр’ян, З.Д.Заграничний, З.В.Яковлєва, Ю.І.Кулик, О.М.Кошман, О.Б.Ліньков.

Хор завжди знаходиться у центрі концертного життя коледжу та міста. Під керівництвом О.Б.Лінькова колектив здобув перемоги на статусних конкурсах-фестивалях: Всеукраїнський конкурс хорових колективів імені М.Леонтовича (Київ, 2002), Хоровий конкурс-фестиваль духовної музики (Мінськ, Білорусь, 2003), Хоровий конкурс-фестиваль духовних піснеспівів (Даугавпілс, Латвія, 2004).

Репертуар хору складають твори епохи Відродження, зарубіжна і національна хорова класика, духовна музика, обробки пісень народів світу, хорові твори сучасної музики.

Нині художній керівник і головний диригент – Олександр Ліньков, концертмейстер хору – лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Ганжа.

Навчання та музичний розвиток студентів відбувався за участі фахівців-концертмейстерів, серед них – К.І.Зорич, Т.І.Немировська, О.Г.Іцкович, В.В.Максимова, Т.І.Радченко, Г.О.Заїка, Г.І.Різван, З.Н.Ульяновська, О.О.Єфременко, О.М.Каткова, О.М.Шестакова, О.Б.Васильєва, В.П.Гордієнко. Зараз концертмейстерами відділу працюють Т.М.Ганжа, Л.Г.Селезньова, Н.В.Бойко, І.В.Бурбас, О.В.Крилова, К.З.Агішева, Л.Ф.Львова.

Продуктивну роботу предметно-циклової комісії «Хорове диригування» навчального закладу забезпечували завідувачі відділу – Л.С.Каданер, Г.С.Семененко, К.І.Зорич, Л.В.Авілова, І.Т.Богатова, О.Б.Ліньков, Р.О.Зубаха, Л.І.Бакуменко.

Сьогодні предметно-циклову комісію «Хорове диригування» очолює кандидат мистецтвознавства Г.В.Савельєва.

СКЛАД КОМІСІЇ

Савельєва Ганна Володимирівна – голова ПЦК, кандидат мистецтвознавства, викладач класу диригування

Агішева Ксенія Закірівна – концертмейстер

Бакуменко Людмила Іванівна – викладач класу диригування

Бойко Наталія Вікторівна – концертмейстер

Бурбас Ірина Володимирівна – концертмейстер

Ганжа Тетяна Миколаївна – концертмейстер

Зозуля Ганна Борисівна – концертмейстер

Зубаха Римма Олександрівна – викладач класу диригування

Крилова Олена Вікторівна – концертмейстер

Ліньков Олександр Борисович – викладач класу диригування, художній керівник і диригент хору студентів ПЦК «Хорове диригування»

Селезньова Людмила Георгіївна – концертмейстер

Стройнова Ніна Миколаївна – викладач класу диригування

Сухомлінова Тетяна Петрівна – викладач класу диригування

1