Викладання фундаментальних музичних дисциплін розпочинається з перших років існування навчального закладу, задовго до того, як буде відкритий теоретичний відділ. В широкому переліку теоретичних дисциплін поряд із сольфеджіо, теорією музики, гармонією, контрапунктом, інструментовкою важливе місце посідали енциклопедія та історія музики.
Теоретична підготовка вважалась невід’ємною частиною професійної освіти музикантів-виконавців. Саме тому до викладання теоретичних дисциплін у дореволюційний період історії училища залучались педагоги-інструменталісти, які працювали паралельно в класі фаху: Р. Геніка (клас фортепіано), Й. Ахрон та С. Дочевський (клас струнних інструментів), А. Юр’ян (клас мідних духових).
У 20-30-ті роки минулого сторіччя обов’язковими на всіх спецільностях були історія музики, історія мистецтва та музична енциклопедія. Викладання історичних дисциплін не було відокремлено від інших дисциплін музично-теоретичного циклу і здійснювалось педагогами-теоретиками та композиторами А. Нудельманом, Й. Шиллінгером, С. Богатирьовим. Пізніше історію музики в навчальному закладі викладають видатні музикознавці Й. Миклашевський, Г. Тюменєва, Т. Каришева.
Серед творчої молоді, яка навчається в довоєнні роки в музичному технікумі (тогочасна назва навчального закладу), — відомі надалі композитори, фольклористи, педагоги В. Барабашов, Д. Клебанов, О. Стеблянко.
У перші повоєнні роки в навчальному закладу відкривається теоретичний відділ, спрямований на підготовку викладачів музично-теоретичних дисциплін. У 1945 році відділ було реорганізовано в теоретико-композиторський, один з перших в Україні.
Серед викладачів, що працюють з моменту створення відділу, — П. Андросюк та О. Жук (теоретичні дисципліни та композиція), Б. Любимов (історія музики), Е. Польська та Б. Раскіна (музична література). На межі 40-50-х років до педагогічного складу приєднуються викладачі музичної літератури Г. Бортновська, З. Подгорна та фольклорист О. Стеблянко.
З 1950 до 1975 року теоретичний відділ очолювала Е. Польська. Випускниця Харьківської консерваторії, вона успадкувала традиції видатних музикознавців Й. Миклашевського та Г. Тюменевої. Людина енциклопедичних знань, Е. Польська викладала весь цикл музично-історичних дисциплін. За часи її керівництва були впровадженні різноманітні форми творчої роботи зі студентами: теоретичні конференції, конкурси сольфеджіо та музичної літератури.
У ці роки в училищі навчаються майбутні видатні композитори, музикознавці, педагоги: В. Подгорний, В. Губаренко, З. Юферова, І. Золотовицька, В. Жигачова, П. Калашник, В. Кравець, В. Бібік, А. Мілка, О. Лисяна.
У 60-70-ті роки педагогічний склад поповнюється викладачами музичної літератури Н. Шумаковою, С. Немировською, В. Кравець, Л. Євдокимовою. До роботи на теоретичному відділі запрошуються провідні фахівці Харківського інституту мистецтв — композитори В. Губаренко, І. Ковач, пізніше В. Птушкін, В. Мужчіль; музикознавці Н. Очеретовська, Л. Шуаєва, а також Л. Шубіна, А. Мізітова.
80-90-ті роки стають для відділу періодом оновлення. На зміну педагогам-корифеям приходить творча молодь — переважно колишні випускники училища: О. Машута, Т. Колесник, А. Зареченська, Т. Роменська, Г. Фролов, О. Грінберг, Л. Котохін. а також Г. Ганзбург, М. Лупандіна, Г. Газдюк.
З 1981 року циклова комісія музичної літератури розпочинає своє автономне існування. Першою її головою було призначено ученицю Г. Тюменевої Л. Шуаєву. Прекрасним педагогом, лектором-просвітителем, душевною інтелігентною людиною вона залишилася в пам’яті колег та учнів.
З 1983 року (після виходу Л. Шуаєвої на пенсію) по 2007 рік ПЦК очолювала В. Кравець, заслужений діяч мистецтв України. Учениця П. Шокальського, вона успадкувала кращі традиції харківської музикознавчої школи. В. Кравець вдало поєднувала різні напрямки діяльності: педагогічну, методичну, лекторську, науково-дослідницьку, краєзнавчу. Як викладач музичної літератури вона виховала багато талановитих учнів, які працюють у різних мистецьких закладах Харкова та далеко за його межами. Серед них — О. Олександрова, М. Борисенко, Н. Крихтіна, Р. Мізітова, О. Грінберг, І. Приходько та інші.
За роки її керівництва майже повністю змінився педагогічний склад циклової комісії «Музична література», утворився колектив однодумців, спроможних вирішувати складні професійні та творчі завдання. На відділі працюють: А. Зареченська — заступник директора з навчально-методичої роботи, викладач-методист, викладач світової музичної літератури, автор та редактор численних методичних документів; Г. Газдюк (голова ПЦК у 2007-2010 рр.) — кандидат мистецтвознавства, викладач-методист, провідний викладач світової музичної літератури, автор наукових та методичних публікацій; М. Лупандіна — голова ПЦК з 2010 року, викладач-методист, викладач циклу музично-історичних дисциплін, лектор-музикознавець, організатор та учасник мистецьких заходів, автор публікацій, укладач методичних та наукових збірок; О. Машута — викладач-методист, провідний викладач української музичної літератури та фольклору, старший консультант педагогічної практики музичної літератури, автор публікацій з історії музичної культури Харкова; Г. Ганзбург — кандидат музикознавства, викладач-методист, член Спілки композиторів України, президент Шубертівського товариства у Харкові, автор та редактор численних наукових праць; Т. Колесник — викладач світової музичної літератури та культурології, краєзнавець, завідувачка кабінету світової музичної літератури; Л. Котохін — фахівець в галузі етнографії та фольклору, психосоматики, керівник ансамблю аутентичного народного співу, завідувач лабораторії звукозапису.
У 2000-і роки до педагогічного складу ПЦК приєдналися І. Грайворонська (викладач світової музичної літератури, культурології та дисциплін музично-теоретичного циклу) та Н. Ходакова (викладач музично-комп’ютерних технологій, співпрацівник лабораторії звукозапису). Клас композиції очолюють члени Спілки композиторів України О. Гугель та С. Турнєєв.
Викладачі ПЦК беруть активну участь в методичній, пошуково-дослідницькій, краєзнавчій роботі; здійснюють розробку нових навчальних програм, виступають з доповідями на науково-практичних конференціях регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів; проводять просвітницьку лекторську роботу. Значними також є успіхи у підготовці студентів коледжу до різноманітних творчих проектів.
Серед останніх досягнень — організація та проведення конкурсу пам’яті Б. Лятошинського, участь у заходах Міжнародного фестивалю «Харківські асамблеї», Всеукраїнського конкурсу «Сольфеджіада», Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді музикознавці», Конференція молодих дослідників народної музики.
