А‌нтонін-Ле‌опольд Двόржак (08.09.1841 — 01.05.1904) — чеський композитор i диригент епохи романтизму, слідом за Бедржихом Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики та чеської музичної школи. Твори Дворжака, де часто проявляються мотиви й елементи народної музики Моравії та Богемії, вирізняються мелодійністю, багатством, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми. До найвідоміших творів Дворжака належать Stabat Mater (1877), «Слов'янські танці» (1878, 1886), Реквієм (1890), Симфонія № 9 «З Нового світу» (1893), «Американський» струнний квартет (1893), Концерт для віолончелі з оркестром (1895) та опера «Русалка» (1900).

ДВО‌РЖАК Антонін (Dvořák Antonín; 08. 09. 1841, м. Нелагозевес, нині Чехія — 01. 05. 1904, Прага) — пред­ставник чеської національної композиторської школи 19 століття. Автор 10-ти опер, 9-ти симфоній, 4-х інструментальних концертів, симфонічних (зокрема 16-ти «Словʼянських танців» і 3-х «Словʼянських рапсодій»), вокально-симфонічних, камерно-інструментальних та камерно-вокальних творів. У творчості звертався не лише до чеського фольклору, а й до музичних культур інших словʼянських і несловʼянських (зокрема американських) народів. Здійснив обробки українських народних пісень «Ой у полі вишня» та «Ой кряче, кряче та й чорненький ворон». У музиці Дворжака 2-ї половини 1870-х — початку 1890-х рр. набув пошире­н­ня жанр думки. Для фортепіано створив тріо «Думки» (1891), пʼєси «Думка» (1876) та «Думка й Фуріант» (1884). Композитор також називав думками повільні частини струн­ного квартету (ор. 51, 1879) і фортепіан­ного квінтету (ор. 81, 1887), думок для фортепіано. Повільні частини написаних у формі традиційного сонатно-симфонічного циклу симфоній, зокрема № 3 (1873), та секс­тету (1878) близькі до української думки. У місті Карлові Вари (Чехія) проводять Між­народний конкурс вокалістів імені Дворжака.