
Омельченко Андрій Федорович (2. 07. 1926 с. Павлиш, Онуфріївського району Полтавської області, тепер Кіровоградської області — 9.05. 1981 Київ) — бандурист, співак, педагог, учасник Другої світової війни, фольклорист, композитор.
А. Омельченко народився в селі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області.
Відвідував дитячу капелу бандуристів Палацу культури заводу імені Ф. Дзержинського (м. Кам'янське). Вивчав гру на бандурі у Макара Осадчого, М. Лобка та Г. Китастого.
З листопада 1943 року на фронті. Брав участь у боях на Першому Білоруському фронті, мав три поранення. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня та багатьма медалями.
Після війни продовжив військову службу як музикант в Ансамблі пісні і танцю під керуванням Є.П. Шейніна, у складі радянських військ у Німеччині.
Закінчив Київську консерваторію по класу бандури (А. Бобир, В.А. Кабачок) і вокалу (професори Д. Г. Євтушенко та О. О. Гродзинський) в 1956 р. Продовжив навчання в аспірантурі виконавського профілю по класу професора М. М. Геліса.
Соліст ансамблю бандуристів українського радіо з 1952 р.
З 1954 р. викладач у Київській середній спеціальній музичній десятирічній школі імені М. В. Лисенка. Працював у Київській філармонії, ІМФЕ, 1962-71 викладав у Київському музичному училищі імені Р. М. Глієра. Виступав за кордоном в Чехословаччині, Польщі, Фінландії.
Ініціатор випуску «Бібліотека бандуриста». Упорядник кількох збірників для бандури. Омельченку належить перше в українському музикознавстві фундаментальне дослідження «Розвиток кобзарського мистецтва на Україні» (1968).
З 1978 року викладав у Київському державному інституті культури імені О. Є. Корнійчука, був заступником декана оркестрового факультету, членом Правління Музичного товариства УРСР, головою художньої ради кобзарів-бандуристів.
Досліджував народну музику, кобзарство (кн. Народні співці музиканти в Україні — К. 1980) Упорядник збірників п'єс для бандури. Автор навчально-методичного посібника «Школа гри на бандурі» (1975, 1979, та пізніше посмертно у співавторстві з С. Баштаном в 1984, 1989). Автор понад 90 статей та редактор 46 нотних видань. Редактор підручника гри на бандурі М. Опришка.












