о. Ізидо́р Воробкевич, у сучасних джерелах Си́дір Воробке́вич (5 травня 1836, Чернівці — 19 вересня 1903, Чернівці) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Нагороджений лицарським хрестом ордена Франца Йосифа (1902).

Народився І. Воробкевич 5 травня 1836 року в Чернівцях у родині вчителя філософії і богослов'я. Дуже рано став круглим сиротою. Разом із сестрою і молодшим братом Григорієм, який теж став відомим на Буковині громадсько-культурним діячем і письменником, дітей виховували дідусь і бабуся в містечку Кіцмані, де Ізидор здобув початкову освіту (навчався у 4-класовій німецькомовній школі).
Батько дітей , Іван, на той час працював при Чернівецькій гімназії (тодішній ліцей) професором релігії і філософії. Матір, Елізабет Корлатеан, була румункою, будучи дочкою протоієрея Кампулунг Молдовенеска, померла в 1840 році. Через п'ять років помер батько, і діти залишилися сиротами. Їх дід, кіцманський протопоп Михайло Воробкевич, забрав онуків до себе жити в містечко Кіцмань. Першу науку в Кіцмані дітям надала бабка Параскева. Вона навчила любити рідну мову, пісню та народ. З уст своєї бабусі Сидір чув силу-силенну казок, пісень, народних оповідань про козаків і турків. Дід поета знав безліч оповідей про козацтво, Україну, Умань, Залізняка, Ґонту.
Навчався Воробкевич у Чернівецькій гімназії, згодом — у духовній семінарії, яку закінчив 1861 року, де і почав складати вірші й створювати до них музику. Потім був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення.
Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. У 1868 році Сидір Воробкевич склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. — на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні і псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші. Перебуваючи на викладацькій роботі в Чернівецькій духовній семінарії, гімназії, університеті, Сидір Воробкевич багато уваги приділяв молоді: уклав пісенники для початкової школи, створив посібники з теорії музики й співу та ін. Виступаючи одночасно як композитор і письменник, він створює чимало віршів, пісень для дітей («Рідна мова», «То наші любі, високі Карпати», «Веснянка», «Осінь»). Після поїздки до Києва (1874) Воробкевич написав два чоловічі хори «Цар-ріка наш Дніпро» та «Я родився над Дніпром, отому я козаком».
Помер 19 вересня 1903 у Чернівцях, похований на міському кладовищі.