Положення про організацію освітнього процесу - Офіційний сайт Харківського музичного фахового коледжу імені Б.М.Лятошинського

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ
ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Логотип КЗ «ХМФК ім. Б.М.Лятошинського» ХОР
Будівля КЗ «ХМФК ім. Б.М.Лятошинського» ХОР
+38 (057) 732-94-42 61001, Україна, місто Харків, Гімназійна набережна, 1А hmu1883@gmail.com
Вітаємо на сайті Комунального закладу «Харківський музичний фаховий коледж ім. Б.М.Лятошинського» Харківської обласної ради
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
1883
Вітаємо на сайті Комунального закладу «Харківський музичний фаховий коледж ім. Б.М.Лятошинського» Харківської обласної ради
+38 (057) 732-94-42 61001, Україна, місто Харків, Гімназійна набережна, 1А hmu1883@gmail.com
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Логотип КЗ «ХМФК ім. Б.М.Лятошинського» ХОР
Будівля КЗ «ХМФК ім. Б.М.Лятошинського» ХОР
Вітаємо на сайті Комунального закладу «Харківський музичний фаховий коледж ім. Б.М.Лятошинського» Харківської обласної ради
61001, Україна, місто Харків, Гімназійна набережна, 1А
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ
КОЛЕДЖ ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Логотип КЗ «ХМФК ім. Б.М.Лятошинського» ХОР
1883
Вітаємо на сайті Комунального закладу «Харківський музичний фаховий коледж ім. Б.М.Лятошинського» Харківської обласної ради
Україна, м. Харків, Гімназійна набережна, 1А
1883
КОЛЕДЖ ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО»
КОЛЕДЖ ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО»
Логотип ХМУ ім. Б.М.Лятошинського
Перейти до контакту

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

І.1 Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність, провадиться у закладі фахової перед вищої освіти та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які здобувають освіту, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

І.2. Освітній процес КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі Коледж) будується на принципах науковості, гуманізму, демократизму наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій та багатоступеневій системі освіти.

І.3. Організація освітнього процесу базується на Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про культуру», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», стандартах фахової передвищої освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.

І.4. Стандарт фахової передвищої освіти – це сукупність вимог до освітньо-професійних програм фахової перед вищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності.

І.5. Стандарт фахової передвищої освіти визначає такі вимоги до освітньо-професійних програм:

– перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей і результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти;

– вимоги до попередньої освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;

– обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобування ступеня фахового молодшого бакалавра за відповідною спеціальністю;

– форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;

– вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;

– вимоги професійних стандартів (за наявності).

І.6. Основними нормативними документами з організації освітнього процесу є:

– методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитнотрансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах х (лист МОН №1/9-119 від 26.02.10 року);

– освітньо-професійні програми;

– освітня програма профільної середньої освіти;

– навчальні плани;

– робочі навчальні плани;

– індивідуальні навчальні плани студентів;

– робоча навчальна програма дисципліни/предмету.

І.7. Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу та накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності студентів.

І.8. Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження студента, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин аудиторних занять та самостійної роботи.

І.9. Освітньо-професійна програма у сфері фахової передвищої освіти – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації.

І.10. Навчальний план – нормативний документ закладу фахової передвищої освіти, який складається на підставі відповідної освітньо-професійної програми та визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем фахової передвищої освіти програмних результатів навчання.

І.11. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються стандартом фахової передвищої освіти.

І.12. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються Коледжем та вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб майбутнього спеціаліста.

1.13. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується директором Коледжу.

І.14. На основі навчального плану для кожного здобувача фахової перед вищої освіти розробляється індивідуальний навчальний план на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору добувачем фахової передвищої освіти дисциплін, з урахуванням вимог освітньо-професійної програми щодо вивчення її обов’язкових компонентів.

І.15. Робоча програма навчальної дисципліни/предмету є нормативним документом закладу фахової передвищої освіти, які містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність її вивчення та обсяг годин, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

І.16. Організація освітнього процесу здійснюється його навчальними підрозділами: денним відділенням, навчальною частиною, предметно-цикловими комісіями.

І.17. За відповідність рівня підготовки студента вимогам державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (денного відділення, предметно-циклової комісії тощо). За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.


ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
ІІ.1. Загальні положення

ІІ.1.1. Освітній процес у Коледжі – система організаційних, науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на реалізацію відповідних освітньо-професійних програм підготовки фахових молодших бакалаврів.

ІІ.1.2. Освітній процес охоплює навчання, виховання і саморозвиток особистості.

ІІ.1.3. Навчально-виховний процес у Коледжі спрямований на створення умов для набуття студентами соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, саморозвитку та самовдосконалення особистості, формування її моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної, фізичної, професійної культури.


ІІ.2. Форми організації освітнього процесу та види навчання занять

ІІ.2.1. Форма здобуття фахової передвищої освіти в Коледжі є інституційна (денна).

ІІ.2.2. Освітній процес в Коледжі здійснюється за такими формами:

навчальні заняття, включаючи індивідуальне навчальне заняття;

самостійна робота, включаючи виконання індивідуальних завдань;

– практична підготовка;

– контрольні заходи, включаючи атестацію здобувачів фахової передвищої освіти.

ІІ.2.3. Основними видами навчальних занять є:

– лекція;

– практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

– урок (за освітньою програмою профільної середньої освіти);

– консультація.

ІІ.2.4. Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Викладач розробляє конспект лекції, і під керівництвом голови циклової комісії, контрольні завдання для проведення підсумкового контролю. Викладач зобов’язаний дотримуватися програми навчальної дисципліни щодо тем та змісту лекційного матеріалу, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

ІІ.2.5. Практичне заняття – форма навчального заняття, що передбачає організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни/предмета та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою. Практичне заняття проводиться зі студентами академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни/предмета. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними поняттями, наборі завдань різної складності. Практичне заняття включає проведення контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням.

ІІ.2.6. Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни /предмета. Для проведення семінарських занять викладач розробляє плани занять та методичні вказівки із підготовки до семінарського заняття. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття виставляються в Журнал навчальних занять та враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни/предмету.

ІІ.2.7. Індивідуальні навчальні заняття в Коледжі, передбачені навчальним планом, проводиться зі студентами з метою підвищення їх фахової підготовки та розкриття індивідуальних музичних здібностей. Вони організуються відповідно до індивідуального розкладу занять викладача на навчальний семестр після складання і затвердження розкладу занять групових дисциплін начального процесу: лекційних і практичних.

ІІ.2.8. Урок – це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу викладачів та студентів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, і, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.

ІІ.2.9. Консультація – форма навчального заняття, що передбачає надання студентам відповідей від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або груповою, залежно від того, кого викладач консультує, студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних занять, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни /предмета, або їх практичного застосування перед заліком чи іспитом. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни /предмета, визначається навчальним планом.

ІІ.2.10. Навчальними планами спеціалізації «Теорія музики» з деяких дисциплін передбачені курсові роботи, які виконуються з метою поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

ІІ.2.11. Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язана з практичними потребами спеціалізації «Теорія музики».

ІІ.2.12. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час вільний від обов’язкових навчальних занять. Перелік тем і зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватись у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також у домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (комп’ютерних баз даних) передбачається можливість отримання необхідної консультації з боку фахівця. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. Оцінки, отримані студентом за самостійну роботу, виставляються в Журнал навчальних занять і враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни/предмету.

ІІ.2.13. Практична підготовка студентів Коледжу є обовʼязковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікацій «Викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» та додаткової – «Керівник оркестру».

ІІ.2.14. Відповідно до навчальних планів Коледжу є декілька видів практик: педагогічна, диригентська, концертно-виконавська, концертмейстерська, лекторська, практика роботи з оркестром та практика роботи з хором. Практична підготовка має на меті набуття студентами професійних навичок та вмінь, необхідних для отримання відповідних кваліфікацій.

ІІ.2.15. Практична підготовка студентів Коледжу організується відповідно до Положення про проведення практики студентів КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ім. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ та навчальних програм з різних видів практики.

ІІ.2.16.Педагогічна практика організується на базі мистецької школи при Коледжі за програмними вимогами для мистецьких навчальних закладів. Диригентська, концертмейстерська, концертно-виконавська, лекторська практики та практика роботи з оркестром і хором здійснюються під час проведення культурних заходів міста і області. Практична підготовка в Коледжі проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача-консультанта, який підпорядковується старшому консультанту. Очолює всю роботу заступник директора з навчально-виробничої практики. Програма практичної підготовки, дисципліни та терміни її проведення визначаються навчальними планами Коледжу.


ІІІ. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

ІІІ.1. Контрольні заходи навчального процесу в Коледжі включають поточний та підсумковий контроль.

ІІІ.2. Поточний контроль здійснюється під час навчання: проведення лекційних, практичних, індивідуальних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента з кожної навчальної дисципліни. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною предметно-цикловою комісією.

ІІІ.3. Підсумковий контроль включає внутрішньо-семестрову атестацію, семестровий контроль та державну атестацію студента. Внутрішньо-семестровий контроль проводиться двічі на семестр і полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу, виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на заняттях.

ІІІ.4. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен – це контрольний захід, форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр.

Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни, на підставі виконаних індивідуальних завдань студентом. Семестровий диференційований залік проводиться в Коледжі за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів.

Семестровий залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу, виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на заняттях. Семестровий залік планується за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційного заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом з цієї навчальної дисципліни.

ІІІ.5. Екзамени складаються студентами училища в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніш, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються навчальним закладом.

ІІІ.6. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою, а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість, журнал семестрових оцінок, залікову книжку, навчальну картку студента.

ІІІ.7. Згідно існуючих норм оформлення документів про освіту (дипломів молодшого спеціаліста) наприкінці терміну навчання студента оцінки з дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень переводяться в чотирибальну систему («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються зі складу студентів Коледжу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічні заборгованості до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється завідувачем відділення. Студенти, які не зʼявились на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.


IV. ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ

IV.1. Державна атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачем фахової передвищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів фахової передвищої освіти.

IV.2. Державна атестація студентів Коледжу здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі – державна комісія) після завершення навчання в Коледжі на освітньо-професійному рівні «Фахового молодшого бакалавра». Присвоєння кваліфікації фахового молодшого бакалавра здійснює державна кваліфікаційна комісія.

IV.3. Державна комісія Коледжу створюється як єдина для всіх спеціалізацій спеціальності «Музичне мистецтво».

IV.4. Державна комісія організовується щорічно відповідно до нормативних документів. До її складу входять: голова і члени комісії з числа адміністрації (директор, заступники директора, завідувач відділення) та провідних викладачів предметно-циклових комісій та секретар. Голова комісії призначається директором Коледжу з числа провідних спеціалістів – вчених галузі музичної освіти.

IV.5. Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором Коледжу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

IV.6. Робота Державної комісії Коледжу проводиться в терміни, передбачені навчальним планом училища. Розклад складається заступником директора з навчально-методичної роботи та затверджується директором Коледжу і доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку складання державних екзаменів.

IV.7. До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів подаються в державну комісію навчальною частиною училища.

IV.8. Перед початком державних екзаменів державній комісії подаються такі документи:

– зведена відомість про виконання студентами навчального плану з отриманими ними оцінками з теоретичних дисциплін, практик;

– заповнені залікові книжки студентів;

– програми виступів студентів з вказанням творів композиторів, викладачів з дисциплін державного екзамену, які навчали студентів.

IV.9. Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін і завдань – оцінки «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», а також виявив себе в творчій роботі училища, що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про освіту з відзнакою.

IV.10. Студент, який при складанні державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з Коледжу і йому видається академічна довідка.

IV.11. Студент, який не склав державного екзамену допускається до повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення Коледжу.

IV.12. Студентам, які не склали державні екзамени з поважної причини, підтвердженої документально, директором училища може бути продовжено строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів, але не більше ніж на один рік.

IV.13. Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень, а також, який державний документ про освіту, (з відзнакою чи без відзнаки) видається студену-випускнику, який закінчує Коледж.

IV.14. Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в архіві училища.

IV.15. Після закінчення роботи державної комісії, голова комісії складає звіт і подає директору училища. У звіті голови державної комісії робиться аналіз рівня підготовки випускників, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

IV.16. Звіт голови державної комісії заслуховується і обговорюється на першому засіданні педагогічної ради Коледжу на початку нового навчального року.


V. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

V.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених на виконання освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра. Обліковими одиницями навчального часу є:

– заліковий кредит ЄКТС;

– академічна година;

– навчальний день;

– навчальний тиждень;

– навчальний семестр;

– навчальний рік;

– навчальний курс.

V.2. Заліковий кредит ЄКТС – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження студента, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження навчального року за денною формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС.

V.3. Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу.

V.4. Тривалість – 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин («пара»).

V.5. Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

V.6. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 36 академічних годин.

V.7. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом та графіком навчального процесу, затвердженим директором Коледжу та скріплений печаткою.

V.8. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних і святкових днів, виробничої практики, канікул.

V.9. Початок і закінчення навчання студента в конкретному семестрові, на курсі оформлюються перевідним наказом.

V.10. Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому закладом фахової передвищої освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), надає завідувач відділення за згодою з головою циклової комісії. Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

V.11. Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обовʼязковим для всіх студентів.

V.12. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


VI. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

VІ.1. Контроль якості навчання є найважливішою складовою формування єдиних критеріїв та стандартів навчання. Оцінювання – являє собою один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та статистичну достовірність оцінок. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в освітньо-професійної характеристиці фахового молодшого бакалавра та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.


VII. ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ СТУДЕНТІВ

VІІ.1. Положення про відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів Коледжу розроблено відповідно до Законів України «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту» (редакція станом на 01.01.2021), нормативних документів міністерства освіти і науки України та Положення про організацію освітнього процесу в Коледжі. Положення врегульовує основні питання руху контингенту здобувачів фахової передвищої освіти у Коледжі.

VІІ.2. Підставою для відчислення студентів Коледжу є:

– завершення навчання за відповідною освітньо-професійною програмою;

– власне бажання;

– переведення до іншого навчального закладу.

Невиконання студентом Коледжу індивідуального навчального плану:

– отримання під час сесії більше двох незадовільних оцінок;

– академічна заборгованість хоча б з однієї навчальної дисципліни, яка не ліквідована у встановлені Педагогічною радою Коледжу терміни (до початку нового семестру);

– порушення академічної доброчесності, навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку Коледжу;

– порушення умов договору про надання освітніх послуг, укладеного між Коледжем та особою, яка навчається (або фізичною (юридичною) особою, яка сплачує навчання);

– стан здоровʼя на підставі висновку встановленої форми;

– інші випадки, передбачені законодавством України.

VІІ.3. Якщо студент І курсу без поважних причин не приступив до занять протягом 10 календарних днів від дати їх початку, наказ про його зарахування скасовується. Підставою для скасування наказу є службова записка завідувача відділення Коледжу до Приймальної комісії.

VІІ.4. Відчислення неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі Службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

VІІ.5. Студенту, який був відчислений з Коледжу, видається академічна довідка встановленої форми та оригінал документа про повну загальну середню (базову загальну середню) освіту. До особової справи студента вкладаються:

– копія академічної довідки, підписаної директором Коледжу і скріпленої гербовою печаткою;

– завірена завідуючим відділення залікова книжка;

– студентський квиток;

– скріплена печаткою за підписом завідувача відділення навчальна картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану.

VІІ.5. Відомості про вивчені предмети та складені заліки і екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр.

VІІ.6. При заповненні академічної довідки студентам в графі «Кількість годин за навчальним планом» ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання.

VІІ.7. Студенту, який навчався в декількох вищих закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти. В цьому випадку до академічної довідки перед переліком предметів, складених у Коледжі, вносяться предмети, складені в інших вищих закладах освіти та вказується назва цих закладів освіти.

VІІ.8. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу Коледжу і не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

VІІ.8. Реєстрація академічних довідок проводиться навчальною частиною у «Журналі видачі академічних довідок», до якого заносяться такі дані:

– порядковий реєстраційний номер;

– прізвище, імʼя, по батькові особи, яка одержала академічну довідку;

– номер академічної довідки;

– спеціалізація;

– курс навчання;

– дата і номер наказу про відчислення;

– дата видачі;

– підпис особи, яка одержала довідку;

– підстава видачі академічної довідки.

VІІ.9. Здобувач фахової передвищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої програми:

– за станом здоров’я;

– призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї;

– сімейними обставинами тощо;

– відпустка по вагітності та пологах;

– відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років;

– таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку.

VІІ.10. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

VІІ.11. Здобувачам фахової передвищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.

VІІ.12. Здобувачам фахової передвищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність.

VІІ.13. Студенти, які навчалися за державним (регіональним) замовленням та оформили академічну відпустку, після завершення перерви в навчанні продовжують навчання на бюджетній основі.

VІІ.14. Студентам, які навчалися за державним (регіональним) замовленням і отримували стипендію, після повернення на навчання з академічної відпустки поновлюється виплата стипендії у розмірі, який був встановлений до перерви, з часу початку навчання до підведення підсумків чергової семестрової сесії.

VІІ.15. Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється, як правило, до одного року. За необхідності та при наявності необхідних документів тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.

VІІ.16. Протягом терміну навчання здобувач фахової передвищої освіти може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз. У виключних випадках, за наявності відповідного документально засвідченого обґрунтування, йому може бути надано право на повторне отримання академічної відпустки потягом терміну навчання.

VІІ.17. Особи, яким надано академічну відпустку, не відраховуються з числа студентів Коледжу та зберігають окремі права здобувачів фахової передвищої освіти, відповідно до чинного законодавства України.

VІІ.18. Документи та процедурні питання надання академічної відпустки за станом здоровʼя.

Підставою для надання академічної відпустки за станом здоровʼя:

– заява здобувача фахової передвищої освіти на імʼя директора Коледжу;

– висновок ЛКК, у якому зазначається необхідність надання здобувачу фахової передвищої освіти академічної відпустки, її рекомендована тривалість (або рекомендація переведення здобувача за станом здоровʼя на навчання на іншу спеціальність).

На підставі висновку ЛКК завідувачем відділення Коледжу готується наказ за підписом директора щодо надання здобувачу фахової передвищої академічної відпустки з вказанням терміну відпустки та підстави для її надання.

Студентам, які навчалися за державним (регіональним) замовленням і перебувають у академічній відпустці за медичними показниками відповідно до наказу директора Коледжу в межах коштів, передбачених для виплати стипендій, щомісяця виплачується допомога у розмірах, визначених чинним законодавством України.

Студентам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а також студентів, які в період з 18 до 23 років залишилися без батьків, допомога виплачується у розмірі соціальної стипендії, яку вони отримували до початку академічної відпустки за медичними показниками (зазначеним у цьому підпункті студенти, які хворіють на туберкульоз – допомога виплачується протягом 10 місяців з дня настання тимчасової непрацездатності у найвищому розмірі).

Поновлення на навчання здобувача фахової передвищої освіти, у якого завершився термін академічної відпустки за станом здоровʼя, здійснюється наказом завідувача відділення Коледжу на підставі довідки про стан здоровʼя, яка подається не пізніш двох тижнів до початку навчального семестру.

VІІ.19. Документи та процедурні питання надання академічної відпустки за сімейними обставинами.

Надання академічної відпустки за сімейними обставинами здійснюється на підставі:

– заяви здобувача фахової передвищої освіти на імʼя директора Коледжу;

Документів, що підтверджують підстави для надання академічної відпустки:

– при вагітності та пологах – медична довідка;

– при догляді за дитиною до досягнення нею 3-х років – свідоцтво про народження дитини;

– при догляді за дитиною до досягнення нею 6-х років у випадку, коли дитина хворіє – свідоцтво про народження дитини та довідка медичного закладу;

– при необхідності постійного стороннього догляду за хворим членом сімʼї – відповідний медичний висновок медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років (або ЛКК для осіб до 18 років);

– за інших обставинах, що мають безпосереднє відношення до здобувача фахової передвищої освіти та унеможливлюють його навчання у Коледжі – документи, які висвітлюють ці обставини.

VІІ.19. Поновлення до складу студентів здійснюється в межах ліцензованого обсягу Коледжу за відповідним рівнем фахової передвищої освіти та спеціальністю.

VІІ.20. Поновленими до складу здобувачів фахової передвищої освіти можуть бути особи, які були відраховані до завершення навчання за освітньо-професійною програмою відповідного рівня освіти.

VІІ.21. Поновлення здійснюється незалежно від причин відрахування, тривалості перерви у навчанні, форми навчання, трудового стажу і з врахуванням:

– наявності вакантних місць ліцензованого обсягу;

– наявності згоди Голови предметно-циклової комісії до якої поновлюється особа;

– здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу;

– обсягу академічної різниці.

VІІ.22. Студенти, які навчалися в неакредитованих вищих (фахових передвищих) закладах освіти, не користуються правом поновлення до Коледжу.

23. Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у Коледжі протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або відмова.

VІІ. VІІ.24. Поновлення на перший курс забороняється. Директор Коледжу має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

VІІ.25. Поновлення осіб до Коледжу здійснює директор за поданням завідувача відділення.

VІІ.26. Заявникам, які претендували на поновлення на місця, що фінансуються за рахунок коштів державного (регіонального) бюджету, у разі відсутності таких місць, надається право поновлення за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб.

VІІ.27. Встановлення академічної різниці здійснюється на підставі співставлення інформації, наведеної в академічній довідці студента за весь період попереднього навчання, із навчальним планом, за яким здійснюватиметься навчання студента після його поновлення. Результати попереднього навчання зараховуються студенту за умови відповідності навчальних програм, кількості годин та форм підсумкового контролю до навчального плану, за яким здійснюватиметься навчання. Якщо підсумковий контроль за результатами попереднього навчання був у вигляді іспиту, а навчальним планом передбачений залік – результат враховується. При невідповідності кількості годин студенту, який поновлюється на навчання, можуть бути зараховані також навчальні дисципліни, форми підсумкового контролю, зміст яких описаний в академічній довідці і в навчальному плані співпадають, а зафіксований в академічній довдці обсяг годин складає не менш як 75% від зазначеного у навчальному плані.

VІІ.28. Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента та за згодою завідувача відділення.

VІІ.29. Студенту, який поновлений до Коледжу, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює завідувач відділення.

VІІ.30. До особової справи студента, який поновлений до Коледжу, вкладаються:

– копія наказу (витяг з наказу) про поновлення;

– заява;

– академічна довідка (рішення про перезарахування результатів навчання, копія розпорядження про допуск до складання академічної різниці);

– індивідуальна відомість складання академічної різниці;

– примірник договору про навчання та надання додаткових освітніх послуг (якщо такі укладалися);

– згода на збір та обробку персональних даних;

– інші документи.

VІІ.31. Переведення студентів здійснюється в межах ліцензованого обсягу Коледжу за відповідним рівнем фахової перевищої освіти та спеціальності з урахуванням вимог до вступників на відповідні освітні програми.

VІІ.32. Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з фаховою передвищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою директорів обох закладів фахової передвищої освіти.

VІІ.33. Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з фаховою передвищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка фахових молодших бакалаврів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює директор Коледжу.

VІІ.34. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з фахових передвищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

VІІ.35. Особи, які вступили до фахових передвищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

VІІ.36. Особи, які навчаються в Коледжі на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних закладів фахової передвищої освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому закладі фахової передвищої освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

VІІ.37. Особи, які навчаються в акредитованому недержавному закладі фахової передвищої освіти, можуть бути переведені до Коледжу на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному закладі фахової передвищому освіти на договірній основі.

VІІ.38. Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних закладах фахової передвищої освіти, не користуються правом переведення до державних закладів фахової передвищої освіти.

VІІ.39. При існуванні двосторонніх угод (студент і Коледж), або тристоронніх (студент, Коледж і підприємство, організація, установа) переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців з фахової передвищою освітою на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного закладу фахової передвищї освіти до іншого здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод, з дотриманням вимог чинного законодавства.

VІІ.40. Переведення студентів на перший курс закладів фахової передвищої освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні заклади фахової передвищої освіти.

VІІ.41. Студент, який бажає перевестись до Коледжу, подає на імʼя директора закладу фахової передвищої освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до директора Коледжу.

VІІ.42. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці директор Коледжу видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу фахової передвищої освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.

VІІ.43. Директор закладу фахової передвищї освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до Коледжу і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу Коледжу. У закладі фахової передвищої освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, навчальної картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.

VІІ.44. Директор Коледжу після одержання особової справи студента, який переводиться, видає наказ про його зарахування.

VІІ.45. За погодженням з органом студентського самоврядування Коледжу приймається рішення про:

– відрахування студентів Коледжу, їх поновлення та переведення;

– переведення осіб, які навчалися в Коледжі за державним (регіональним) замовленням, на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб;

– переведення осіб, які навчаються в Коледжі за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб, на навчання за державним (регіональним) замовленням.

– переведення студентів Коледжу, що навчаються за договором (контрактом) за кошти фізичних чи юридичних осіб, на бюджетну форму навчання можливе за наявності вільних бюджетних місць за умови, якщо студент вчасно і успішно склав поточну сесію;

Якщо заяв від студентів, що бажають перевестися з контрактної на бюджетну форму навчання, більше ніж бюджетних місць, переведення здійснюється на конкурсній основі за погодженням зі Студентською Радою Коледжу та з урахуванням в наступній черговості:

– успішності навчання;

– складного матеріального становища;

– особливих обставин (сирітство, інвалідність тощо).

За умови однакового рівня успішності потрібно враховувати участь в навчальній роботі та в громадському житті Коледжу. Рішення про переведення приймається педагогічною радою коледжу, після чого видається наказ.

Порядок оформлення документів. На імʼя директора подається заява про переведення з обґрунтуванням причини та додаються відповідні документи. У тижневий термін адміністрацією Коледжу аналізується успішність студента, наявність вільних місць та визначається прохідний бал серед бажаючих перевестись. Завідувачем відділення готується пакет необхідних документів для розгляду на педагогічній раді Коледжу та видається відповідний наказ.


VIII. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

VIII.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обовʼязків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані.

VIII.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. На одну ставку викладацького складу воно складає 720 годин на навчальний рік.

VIII.3. Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються предметно-цикловою комісією.

VIII.4. Зміни в обовʼязковому навчальному навантаженні викладача оформлюються в його індивідуальний робочий план наказом директора на підставі відповідних заяв голів предметно-циклових комісій.

VIII.5. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому Коледжем.

VIII.6. Викладач зобовʼязаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

VIII.7. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.


IX. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

IX.1. Навчально-методичне забезпечення включає:

– стандарт фахової перед вищої освіти;

– навчальні плани;

– робочі програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін/предметів;

– робочі програми навчальної, виробничої і інших видів практики;

– підручники і навчальні посібники;

– інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

– індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін/предметів;

– контрольні роботи з навчальних дисциплін/предметів для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

– методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів.

IX.2. Матеріали навчально-методичного забезпечення знаходяться в методичному фонді кожної ПЦК та заступника директора з навчально-методичної роботи.

IX.3. Орієнтовний перелік основної навчально-методичної документації циклової комісії:

– освітньо-професійна програма за спеціальностями;

– робочі програми навчальних дисциплін/предметів, розроблені викладачами циклової комісії з кожної дисципліни і для кожної спеціальності;

– плани лекцій, практичних, семінарських занять;

– план роботи циклової комісії та індивідуальні плани роботи викладачів;

– екзаменаційні білети;

– тези конспектів лекцій (або тексти лекцій);

– план підвищення професійної кваліфікації і педагогічної майстерності викладачів;

– завдання для самостійної роботи студентів;

– завдання для індивідуальної самостійної роботи студентів;

– навчально-методична література для самостійної роботи студентів;

– розклад занять;

– розклад екзаменаційних сесій, державної атестації;

– методичні розробки практичних і семінарських занять;

– тести для визначення вихідного, рубіжного та підсумкового контролю рівнів знань студентів;

– критерії екзаменаційної оцінки знань студентів, розроблені цикловою комісією;

– методичні роботи викладачів;

– журнал роботи ПЦК, в якому відображаються плани та протоколи засідань ПЦК, облік контрольних відвідувань і взаємо-відвідувань, моніторинг освітнього процесу, звіти про роботу ПЦК.


Укладач Зареченська А.С., викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «викладач-методист», заступник директора з навчально-методичної роботи КЗ «Харківський музичний фаховий коледж» ХОР
Ухвалено на засіданні Педагогічної ради КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІМ. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО» ХОР протокол №10 від 24 березня 2021 року
© 2021 – Харківський музичний фаховий коледж імені Б.М.Лятошинського
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника –
Харківський музичний фаховий коледж імені Б.М.Лятошинського
© 2021 – Харківський музичний фаховий коледж імені Б.М.Лятошинського
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника –
Харківський музичний фаховий коледж імені Б.М.Лятошинського
© 2021 – ХМФК імені Б.М.Лятошинського
© 2021 – ХМФК імені Б.М.Лятошинського
Назад до змісту